Презентація"НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА ТА ПОКАЗНИКИ ЇЇ ЕК ОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ "

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА ТА ПОКАЗНИКИЇЇ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ Розділ І. Тема І. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА ТА СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО. КОБЕРНІК Сергій Георгійович. КОВАЛЕНКО Роман Романович. ГЕОГРАФІЯПідручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів

ВИВЧАЮЧИ РОЗДІЛ, ВИ дізнаєтесь про: ● такі поняття, як «спеціалізація території», «міжнародний поділ праці», «національна економіка», «валовий внутрішній продукт», «індекс людського розвитку», «світове господарство», «світовий ринок», «глобалізація»;● секторальну модель економіки;● форми суспільної та просторової організації господарства;● типізацію країн, склад країн «Великої сімки» (G-7), «Великої двадцятки» (G-20);● багаторівневість світового господарства;● різні типи економічних систем;

навчитеся: ● характеризувати чинники розміщення виробництва і надання послуг;● наводити приклади країн світу з різним рівнем економічного розвитку;● характеризувати основні форми суспільної організації виробництва;● пояснювати сутність сучасних тенденцій розвитку світового господарства:інтернаціоналізації виробництва, інформатизації, глобалізації, регіональноїекономічної інтеграції;● пояснювати вплив глобалізації на темпи розвитку світового господарствата національних економік країн різних типів;● оцінювати вплив глобалізації на економічну діяльність населення.

АНОНСУВАННЯ РОЗДІЛУ Господарство є основним джерелом створення, розподілу, обміну і споживанняприватних і суспільних благ та послуг, що необхідні для існування і розвитку людськогосуспільства. Створюючи певні блага, люди вступають у зв’язки і взаємодію – виробничі відносини. Усе це відбувається в межах певної країни й становить національне господарство, яке є складною системою, що діє за своїми законами. Складники цієї системи мають працювати злагоджено, як гвинтики у складному механізмі. Ми живемо в епоху глобалізації економіки, коли господарська діяльність людини долає кордони. Нині сформувалося єдине світове господарство, в якому кожна країна посідає своє місце, виробляючи певну продукцію, надаючи певні послуги залежно від її природних можливостей та історичних традицій. Серед національних господарств країн світу розвивається й економіка України, яка є невід’ємною частиною світового господарства.

Пригадайте! 1. Що таке природні умови і природні ресурси? 2. Що таке трудові ресурси та економічно активне населення? 3. Що зображено на політичній карті світу? 4. Скільки в світі існує незалежних країн?

Що таке господарство? Для задоволення своїх щоденних потреб людина виробляє різноманітні матеріальні та нематеріальні блага. Створюючи певні блага, люди вступають у зв’язки і взаємодію з навколишнім середовищем та між собою. Господарство – сукупність усіх видів людської діяльності, які дають змогу задовольняти матеріальні та нематеріальні потреби суспільства, а також забезпечують його розвиток. Господарська діяльність людини здійснюється як окремими людьми абоколективами, так і всім населенням країни або світу. Через те розрізняютькілька рівнів господарства.

Що таке господарство? Найнижчим є домашнє господарство –приватне господарство окремої родини. Особисте селянське господарство – це господарська діяльність на землі, яка проводиться фізичною особою індивідуально або родиною з метою задоволення особистісних потреб у сільськогосподарській продукції, а також реалізації її надлишків. Такі господарства можуть, крім того, надавати послуги з використання свого майна, наприклад у сфері сільського зеленого туризму.

Що таке господарство? Міське господарство – сукупність служб, інженерних споруд і мереж, заводів, фабрик, установ, які розташовані на території міста і призначені задовольняти повсякденні комунальні, побутові, матеріальні та соціально-культурні потреби людей. Складовою частиною міського господарства є житлово-комунальне господарство.

Що таке господарство? Національна економіка (національне господарство) – сукупність взаємопов’язаних видів людської діяльності в межах певної країни, яка сформувалася у зв’язку з особливостями її географічного положення протягом певного періоду історичного розвитку. Національні господарства країн світу, що об’єднані економічними таполітичними відносинами, формують світове (глобальне) господарство. сукупність взаємопов’язаних видів людської діяльності в межах певної країни

Що таке виробництво? Національне господарство охоплює кілька послідовних стадій: виробництво товарів та послуг, обмін ними, а також розподіл і споживання створених благ . Виробництво – процес створення матеріальних і духовних благ, необхідних дляіснування і розвитку країни.

Що таке виробництво? Вирішальним чинником виробництва є праця людини. Також виробництво неможливе без предметів та засобів праці. Предметами виробництва є сировини та матеріали, з яких виробляють продукцію. На селі особливим предметом виробництва є земля. Засоби праці – це машини та обладнання. Сукупність зайнятих працівників, а також предметів та засобів праці називають продуктивними силами. Важливу роль у господарстві відіграє матеріальне виробництво, тобтостворення певної продукції. Розрізняють виробництво засобів праці та виробництво предметів споживання.

Послуги та їх характерні ознаки. З підвищенням рівня життя суспільства усе більшого значення набувають послуги та зростає споживацький попит. Послуга – це дія індивіда на користь іншого, результат якої споживається в процесіїї надання. Послуги задовольняють духовні й соціальні потреби людей і є об’єктомїх цивільних прав. Серед чинників, що стимулюють розвиток послуг, вирішальним є прискорений розвиток науково-­технологічного прогресу та пов’язане з прискореним розвитком виробництва зростання рівня доходів населення. У сучасному суспільстві задоволення широкого спектра суспільних та індивідуальних потреб сприяє ефективному розвитку господарства.

Послуги та їх характерні ознаки. Послуги мають певні особливості порівняно з матеріальними благами. По­-перше, їх не можна відділити від джерела незалежно від того, надається послуга людиною або машиною, тобто існує невіддільність послуг. По­-друге, послуги не можна зберігати для подальшого продажу або використання. В цьому полягає їх недовговічність. По-­третє, послугам притаманна непостійність якості залежно від того, хто, коли, де й як їх надає.

Обмін та споживання. Оскільки території, розміщені у різних природних умовах, мають неоднакову забезпеченість природними та трудовими ресурсами, вони не можуть бути економічно самодостатніми, тобто виробляти усю необхідну для задоволення потреб суспільства продукцію та послуги. Тому території спеціалізуються на виробництві лише певних видів продукції та наданні тих чи інших послуг. Спеціалізація (від лат. specialis – особливий) – це переважний розвиток тих виробництв, для яких на даній території умови є найкращими, а більша частина продукції призначена для обміну.

Обмін та споживання. Унаслідок спеціалізації між територіями виникає територіальний поділ праці. З давніх­-давен існував поділ праці між членами родини: дітьмита дорослими, жінками та чоловіками, керівниками та підлеглими. Такий розподіл склався історично і залежав передусім від фізичної сили того чи іншого члена родини та його соціального статусу. Між територіями такий поділ праці існує залежно від різних передумов для розвитку їх господарства. Основним його рушієм є пошук економічної вигоди. Тобто витрати навиробництво та реалізацію продукції або послуги (їх собівартість) маютьбути найменшими, а відповідно прибуток – найбільшим.

Обмін та споживання. Отже, територіальний поділ праці (ТПП) – процес спеціалізації країн на виробництві певних видів продукції або наданні певних послуг. У зв’язку з територіальним поділом праці виникає обмін між територіями, тобто складається ринок товарів та послуг як сфера їх купівлі та продажу. Кінцева мета господарської діяльності – це розподіл та споживаннястворених благ. Якщо створені продукція та послуги не були затребувані на ринку, то господарство не отримало економічного прибутку. Отже, національне господарство являє собою цілісну систему з економічного і організаційного поглядів й складається із сукупності взаємопов’язаних видів діяльності, що зумовлені географічним розміщенням країни.

Показники економічного розвитку національної економіки. Найважливішими показниками, що характеризують економічний розвиток господарства країни, є валовий внутрішній продукт (ВВП) та валовий національний продукт (ВНП). Їх визначають як у абсолютних і відносних показниках (у розрахунку на душу населення, тобто в середньому на одну особу). Валовий внутрішній продукт (ВВП) – це сукупна ринкова вартість річного обсягу кінцевої продукції та послуг, що їх вироблено на території країни.

Показники економічного розвитку національної економіки. До розрахунку ВВП включають лише кінцевий продукт, тобто товар чипослугу, що їх купують для безпосереднього використання. Благо, яке купується з метою його подальшої переробки або перепродажу, називається проміжним. Наприклад, кулькова ручка – це кінцевий продукт, а пластмаса, фарба, чорнило, виробництво та реалізація ручки – це проміжні продукти. Крім того, до ВВП не включається вартість товарів, які вироблені для власного споживання домашніми господарствами (наприклад, печиво, що випечене для своєї родини) та на присадибних ділянках (зокрема, городина та молочні продукти, які не потрапляють на ринок). Крім того, до ВВП не входить вартість продукції, що її виробляють у тіньовій економіці, яка не враховується офіційною статистикою та не оподатковується. Хоча така продукція й виробляється для продажу, але держава не володіє інформацією про неї.

Показники економічного розвитку національної економіки. У зв’язку з неоднаковою купівельною спроможністю національних валют для порівняння рівня ВВП у різних країнах його значення перераховують згідно з поточним курсом валют на міжнародних валютних ринках або на основі обмінного курсу національної валюти щодо стандарту у світовій валюті (зазвичай долару США). Показники ВВП, визначені у 2015 р. для 190 країн світу, наведено в таблиці 1,ст.11. Таблиця «Рейтинг деяких країн світу за показником ВВП»,за даними Міжнародного валютного фонду (МВФ) на 2015 р. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%92%D0%92%D0%9 F_(%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB)

Мапа світу з номінальним ВВП у 2014 за даними МВФ

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}№Країна. ВВП($)1 США205802 Китай133683 Японія 49724 Німеччина 39515 Велика Британія 28296 Франція 27807Індія 27198Італія 20769 Бразилія 186810 Корея респ. 172011 Світ75278{93296810-A885-4 BE3-A3 E7-6 D5 BEEA58 F35}№Країна. ВВП($)1 США204532 Китай122383 Японія 48724 Німеччина 36775 Велика Британія 26226Індія 26017 Франція 25838 Бразилія 20569Італія 193510 Росія 165911 Світ80737{21 E4 AEA4-8 DFA-4 A89-87 EB-49 C32662 AFE0}№Країна. ВВП($)1 США 180372 Китай 111583 Японія 43834 Німеччина 33645 Велика Британія28586 Франція 24197Індія 21168Італія 18229 Бразилія 177310 Канада 155311 Світ75130 МВФ (2018)Світовий банк (2018)ООН (2015)Розрахунки в млрд. доларів

Показники економічного розвитку національної економіки. Найбільш точною характеристикою рівня економічного розвиткукраїни, а також зростання економіки є валовий внутрішній продукт(ВВП) на душу населення. Він у різних країнах для порівняння виражається в єдиній валюті – доларі США. Перерахунки здійснюють не за ринковим обмінним курсом валют, а за паритетом (від лат. paritatis – рівність) купівельної спроможності. Показники ВВП на душу населення, що їх визначено для 185 країн світу, а також для деяких окремих територій, наведено в таблиці 2, ст.13. Таблиця «Рейтинг деяких країн світу за показником ВВП на душу населення»,за даними Міжнародного валютного фонду (МВФ) на 2015 р. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%92%D0%92%D0%9 F_(%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB)_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%83%D1%88%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8 F

Мапа країн за номінальним ВВП на душу населення (2018) згідно з даними МВФ    >$60,000    $50,000 - $60,000    $40,000 - $50,000    $30,000 - $40,000    $20,000 - $30,000    $10,000 - $20,000    $5,000 - $10,000     $2,500 - $5,000    $1,000 - $2,500    <$1,000

{7 DF18680-E054-41 AD-8 BC1-D1 AEF772440 D}№Країна. ВВП($)1 Люксембург114.3412 Макао86.3653 Швейцарія82.8394 Норвегія81.8075Ірландія77.4506Ісландія73.1917 Катар69.0278 Сінгапур64.5829 США62.64110 Данія60.596{00 A15 C55-8517-42 AA-B614-E9 B94910 E393}№Країна. ВВП($)1 Ліхтенштейн173.1512 Монако168.0003 Люксембург125.3644 Макао 87.3065 Швейцарія 81.0006 Норвегія 74.9407Ірландія 76.0988Ісландія 70.3009 Катар 69.12310 США 67.426{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}№Країна. ВВП($)1 Люксембург114.2342 Швейцарія82.9503 Макао82.3884 Норвегія81.6955Ірландія76.0996Ісландія74.2787 Катар70.7808 Сінгапур64.0419 США62.60610 Данія60.692 МВФ (2018)Світовий Банк (2018)ООН(20150

Індекс людського розвитку (ІЛР) – показник якості життя. У 1990 р. була започаткована Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН), яка щорічно видає «Доповідь про розвиток людини». У ній зазначається комплексний показник, який дає змогу оцінити й порівняти рівеньжиття людей у різних країнах та регіонах світу – індекс людського розвитку (ІЛР). Він був розроблений групою економістів на чолі з пакистанцем Махбубом­уль­Хаком. Спершу, визначаючи ІЛР, враховували три основні показники: 1) очікувану тривалість життя при народженні, що оцінює довголіття; 2) рівень грамотності дорослого населення країни, який передбачає середню кількість років, затрачених на навчання, очікувану тривалість навчання та рівень професійної освіти; 3) рівень життя, який оцінюється через реальний дохід на душу населення в доларах США. У 2010 р. перелік показників був розширений ще трьома. Так, додали 4) індекс соціально-економічної нерівності, тобто співвідношення доходів найбагатших та найбідніших верств населення (за 10­бальною шкалою); 5) індексгендерної нерівності, тобто нерівність прав чоловіків та жінок у суспільстві; 6) індекс бідності, що показує частку людей, які проживають за межею бідності (мал. 5, ст.14).

Показники соціально-економічного розвитку господарства

індекс людського розвитку (ІЛР) Таким чином, індекс людського розвитку (ІЛР) – це комплексний показник, що розраховується для міждержавного порівняння і визначення рівня життя, грамотності, освіченості й довголіття як основних характеристик людського потенціалу досліджуваної території. Нині ІЛР визначений для 188 держав і територій світу. Його показники змінюються від 0,3 до майже 1,0. Дуже високим вважається рівень людського розвитку, якщо коефіцієнт перевищує 0,9, високим – 0,8–0,9,середнім – 0,5–0,8, низьким – менш ніж 0,5. Дуже високим рівнем ІЛР вирізняються 14 країн (табл. 3, ст.14). https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%86%D0%9 B%D0%A0

Топ-15 країн світу за показником ІЛР на 2015 р. Карта світу, що показує Індекс розвитку людського потенціалу в 2016. Дуже високий. Високий. Середній. Низький. Дані недоступні

Топ-10 країн світу за показником ІЛР на 2015 р {B301 B821-A1 FF-4177-AEE7-76 D212191 A09}Місце. КраїнаІЛР Регіон світу1 Норвегія0,9442 Австралія0.9353 Швейцарія0.9304 Данія0.9235 Нідерланди0.9226 Німеччина0.9167Ірландія0.9168 США0.9159 Канада0.91310 Нова Зеландія0.91311 Сінгапур0.91281 Україна0.747

Індекс людського розвитку (ІЛР) Україна належить до країн із середнім показником ІЛР, посідаючи81- ­ше місце в світі з індексом 0,747. Нашій країні притаманна достатньо низька очікувана тривалість життя при народженні – 71 рік, низькі реальні доходи населення. Водночас грамотність дорослого населення становить 100%, середня тривалість навчання – 12 років. Найнижчі показники ІЛР притаманні 29 країнам світу, які розташовані переважно в Африці (Нігер, Центрально­Африканська Республіка, Еритрея, Чад, Бурунді, Буркіна­Фасо, Гвінея, Сьєрра­Леоне, Мозамбік, Маліта інші), а також в Азії (Афганістан, Ємен) та Латинській Америці (Гаїті).

ДОВІДКА Валовий національний продукт (ВНП) – це сукупна ринкова вартість річного обсягу кінцевої продукції та послуг, що її одержано усіма національними виробниками, не залежно від того, де вони перебувають: у межах країни чи за кордоном (табл. 4,ст 15)Водночас ВНП не враховує доходи підприємств, що розташовані в країні, але належатьіноземцям, а також доходи іноземців, які працюють у країні. Тому. ВНП = ВВП + ДЗ – ДІ,де ДЗ – доходи, що одержані національними суб’єктами за кордоном;ДІ – доходи іноземної спільноти у межах країни. Якщо ВНП перевищує ВВП, значить жителі даної країни отримують за кордоном більше,ніж іноземна спільнота заробляє в даній країні. Водночас ВНП не враховує доходи підприємств, що розташовані в країні, але належатьіноземцям, а також доходи іноземців, які працюють у країні. Тому. ВНП = ВВП + ДЗ – ДІ,де ДЗ – доходи, що одержані національнимисуб’єктами за кордоном;ДІ – доходи іноземної спільноти у межахкраїни. Якщо ВНП перевищує ВВП, значить жителіданої країни отримують за кордоном більше,ніж іноземна спільнота заробляє в даній країні.

ПЕРЕВІР СЕБЕ 1. Що таке господарство (економіка)? Назвіть його рівні. 2. Що називають національною економікою? 3. Дайте визначення понять «виробництво», «послуга», «товар». 4. Поясніть зміст понять «спеціалізація» та «територіальний поділ праці». 5. Обґрунтуйте, як історично склалася спеціалізація різних країн та регіонів світу. 6. Порівняйте поняття «валовий внутрішній продукт» та «валовий національний продукт». 7. Розкажіть, з яких показників складається індекс людського розвитку. 8*. Поміркуйте, яке практичне значення має порівняльна оцінка ІЛР різних країн та регіонів світу. 9*. Оцініть рівень соціально-економічного розвитку України. Відповідь обґрунтуйте. 10*. Поясніть, які зміни відбулися у комплексі національної економіки України в останні десятиліття. Як це вплинуло на рівень життя населення?