Національний спротив – комплекс заходів із метою якнайширшого залучення населення країни до оборони України, активної й організованої протидії агресору на всій території України та підготовка до такої протидії
Правову основу національного спротиву становлять Конституція України, Закони України «Про оборону України» (1991), «Про основи національного спротиву» (2021) тощо, «Стратегія воєнної безпеки України» (2021), міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада України, інші нормативно-правові акти.
Територіальна оборона України (тероборона, Тр. О) — система загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються у мирний час та в особливий період із метою протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, територій, природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій.
Основні завдання територіальної оборони України визначені у Законі України «Про основи національного спротиву». своєчасне реагування та вжиття необхідних заходів щодо оборони території та захисту населення на визначеній місцевості до моменту розгортання тут угруповання військ (сил) або/чи угруповання об’єднаних сил, призначених для ведення воєнних (бойових) дій з відсічі збройної агресії проти України;участь у посиленні охорони та захисті державного кордону;участь у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків ведення воєнних (бойових) дій;участь у забезпеченні умов для безпечного функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та органів військового управління;участь в охороні та обороні важливих об’єктів і комунікацій, інших критично важливих об’єктів інфраструктури, об’єктів обласного, районного, сільського, міського тощо значення, порушення функціонування та виведення з ладу яких становлять загрозу для життєдіяльності населення;участь у здійсненні заходів щодо тимчасової заборони або обмеження руху транспортних засобів і пішоходів поблизу та в межах зон/районів надзвичайних ситуацій та/або ведення воєнних (бойових) дій;участь у забезпеченні заходів громадської безпеки і порядку в населених пунктах;участь у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану в разі його введення на всій території України або в окремих її місцевостях;участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора (противника)
Рух опору, який розгортають на тимчасово окупованих територіях або території України, захопленої противником під час збройної агресії проти України, — система воєнних, інформаційних і спеціальних заходів, організацію, планування, підготовку й підтримку яких здійснюють з метою відновлення державного суверенітету і територіальної цілісності під час відсічі збройної агресії проти України. Завдання руху опору — перешкоджати діям військ агресора, брати участь у проведенні розвідувальних, інформаційно-психологічних та інших спеціальних операцій. Учасниками, крім громадян України, можуть бути іноземці та особи без громадянства.
Серед завдань такої підготовки:в) підготовка населення до умов життєдіяльності в районах ведення (воєнних) бойових дій.б) військово-патріотичне виховання громадян України; а) сприяння набуттю громадянами України готовності та здатності виконувати конституційний обов’язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України;
Джерела1. Про оборону України: Закон України № 1932-ХІІ від 06 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 9. Ст. 107. 2. Про основи національного спротиву: Закон України № 1702-ІХ від 16 липня 2021 р. // Відомості Верховної Ради України. 2021. № 41. Ст. 339. 3. Стратегія воєнної безпеки України // Верховна Рада України.