НАДАННЯ ПЕРШОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ

(За матеріалами Центру громадського здоров'я МОЗ України)

     Перша психологічна допомога (ППД) – це сукупність заходів загальнолюдськоі ̈ підтримки та практичноі ̈     допомоги       ближнім,        які відчувають страждання і потребу.

    ППД можуть надавати не лише фахівці. ППД має на увазі необхідність вислуховувати людей,      проте не примушуючи іх ̈  розповідати про свої почуття і реакціях на подію

   Не кожна людина, що пережила кризову подію, потребує ППД або прагне

ії отримати.̈     

         Не можна нав'язувати допомогу тим, хто ії не бажає, але завжди треба бути ӟ тими, хто, можливо, захоче отримати підтримку.

Перем щеним особам це часто потр бно, незалежно в д кризи

задоволення нагальних потреб, таких як житло, іжа, вода та санітарні зручності;̈    медична допомога при травмах або хронічних захворюваннях;

ясна і достовірна інформація про подію, про близьких людей і про доступні служби  допомоги;

спілкування з близькими, з друзями та отримання соціальноі підтримки;̈ спеціальна підтримка, пов’язана з культурою та релігією;    можливість висловлювати свою думку і брати участь у прийнятті важливих рішень.

Принципи надання ППД

захищати

 

Безпеку - Уникати дій, які можуть поставити людей під загрозу подальших травмуючих впливів. Зробіть увсе можливе для того щоб забезпечити безпеку.

Гідність     -   Ставитися    до людей з   повагою відповідно до загальноприйнятих культурних і соціальних норм.

Права - Переконатися, що допомога надається справедливо та без дискримінаціі. Допомагати людям відстоювати свої  права і отримуватӥ необхідну підтримку. Діяти в інтересах кожного потерпілого, який потребує допомоги.

Реакцї на стресов ситуацї

                                                                                                   симптоми                (наприклад,                                           тремтіння,                   головний    біль,

 втрата апетиту, різноманітні больові відчуття); плач, печаль, пригнічений настрій, скорбота; тривога, страх, напруга і знервованість;

неспокійні думки про те, що трапиться щось погане; безсоння, нічні кошмари; дратівливість, злість; почуття провини, сором (наприклад, за те, що вижив або що не в змозі допомагати або рятувати інших); втрата орієнтування в ситуаціі, емоційне заціпеніння, відчуття нереальності того, що відбувається абӧ перебування «в тумані»;

відсутність реакціі на інших людей, відмова розмовляти;̈ дезорієнтація (наприклад, людина не може сказати, хто вона, звідки, або що сталося); нездатність подбати про себе і про власних дітей

Алгоритм надання першої психолог чної допомоги, який складається з п'яти крок в, п д умовною назвою «5В».

Це означає: «Вп знати —  Визнати — В дреагувати — В дскерувати — В дстежити».

     Помітити та впізнати ознаки розладу, підійти до людини, висловити занепокоєння, запропонувати розмову.

        Оберіть час і місце, де б вам не заважали провести розмову. Пропозиція поговорити, коли навколо багато людей, — не найкраща ідея. Знайдіть місце, де ви перебуватимете сам на сам, і лише тоді проведіть діалог.

Крок другий «Визнати»

         Неосудливо вислухати, розпитати, уточнити. На цьому етапі ми приймаємо досвід людини та показуємо ій нашу готовність бути поруч з нею і слухати. Коли вона дала згоду поговорити ӟ вами, запитайте ії про почуття, симптоми і думки. Поцікавтеся, що людина відчуває і скількӥ часу це триває, що саме вона помітила за собою та що про це думає.  Вона може звинувачувати себе в розладі чи неспроможності подолати цей стан.

          На цьому етапі варто запевнити ії , що психічні розлади — це такі ж самі захворювання, щӧ

потребують лікування та корекціі, і людина не може бути в цьому винною.̈                                  

            Запропонувати підтримку та допомогу, надати інформацію, заохотити до самодопомоги та пошуку додатковоі підтримки. Коли ми розпитали, вислухали, уточнили,̈ встановили ближчий контакт і довіру, ми пропонуємо допомогу, знайомимо з потрібною інформацією, спонукаємо до методів самодопомоги або звернень по додаткову допомогу.

             При цих станах типовим може бути відчуття безнадіі. Тому варто бути готовими дӧ слів на кшталт «мені нічого не допоможе».  Запитайте, чи знає вона, що з нею відбувається і чи хотіла б дізнатися більше. Якщо так — надайте ій цю інформацію. Запитайте, чӥ потрібна ій допомога від вас, чи хотіла б вона мати якусь сторонню допомогу, можливо,̈ фахівців. Запропонуйте методи самодопомоги.

               Запропонувати звернутися за фаховою допомогою.

             Якщо несприятливий стан триває більше двох тижнів, якщо він негативно впливає на повсякденне життя, якщо людині важко функціонувати, виникають проблеми на роботі та у спілкуванні з іншими — дуже важливо скерувати людину звернутися по фахову допомогу.

        Звернути увагу на стан людини, з’ясувати, чи зверталася людина до фахівців та яким був результат, надати додаткову підтримку у разі потреби.

            Після того, як ми надали допомогу, підтримали, порекомендували, куди звернутися, ми звертаємо увагу на стан колеги, з’ясовуємо, чи звертався/ зверталася він/вона до фахівця, яким був результат, чи потрібна якась додаткова підтримка.

Матеріал підготувала

Євгенія ДАВИДЕНКО, практичний психолог Лиманськоі ̈ загальноосвітньоі школи І-ІІІ ступенів ̈ №5

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   Лиманськоі міської                                                                                                                                                                           радӥ                                                                                                                                                                 

Донецькоі областї

Контактні дані:

номер телефону (099) 07-33-647 електронна пошта zhenyatelius@ukr.net