Тести 1. Наука, яка вивчає процеси отримання, обробки, переробки різних матеріалів та складання деталей. А) технологія Б) економіка 2. Технологічні процеси технології А) масштаб Б) операції 3. Предмет праці А) деревина Б) пилка 4. Засіб праці А) молоток Б) пластик 5. Сукупність засобів і знарядь праці, що застосовуються для полегшення трудових процесів А) техніка Б) креслення 6. Продукт технологічної діяльності А) стіл Б) фанера
Іграшки – це галузь українського мистецтва, що об’єднує вироби з кераміки, дерева, лози, соломи, паперу тощо. До них належать і ляльки. Українська лялька завжди вважалась значним елементом нашої традиційної національної культури. Однією з перших ляльок є лялька-мотанка, яку робили з клаптиків тканини, соломи, ниток, але без допомоги голки. Обличчя не робили в таких ляльках (не вишивали і не малювали). Замість них часто робили хрести зі стрічок чи ниток. Тому, тривалий час, мотанка не використовувалась як іграшка, і часто вважалась сакральною річчю. Лялька сприймалась як жива істота та дарунок, що оберігав життя людини. ЇЇ виготовляли наші прадіди для того аби попросити у духів здоровۥя для близьких, дощу для хорошого врожаю.
Лялька набула ігрового значення лише тоді, коли суспільство зрозуміло, що дітей треба виховувати за допомогою тих речей, що їх оточують. Таким чином вона стала однією з перших дитячих іграшок. До цього ряду можна віднести і тотемних тварин – коней, птахів, волів, корів тощо. І всі ці іграшки поєднували елементи гри і виховання. Лялька-мотанка є справжньою історичною та культурною пам’яткою. Адже вона уособлює водночас дитину і матір, минуле і майбутнє. Отже народна лялька – це історія, оберіг, іграшка.
Лялька – мотанка – це маленький витвір мистецтва. Назва ляльки походить від технологічних особливостей її створення. ЇЇ виготовляють шляхом намотування шматочків тканини, тому її назва споріднена з словом «мотати». Лялька-мотанка втілює ідею оберегу-захисту від злих сил. Народна лялька зроблена власноруч сповнена позитивної енергії, любові та тепла.
Лялька - мотанка Лялька буває різної форми – великою й маленькою. Вважають, що лялька є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Лялька-мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить берегинею – ще й з хрестом замість обличчя. Не можна малювати обличчя ляльці, вона не повинна ні на кого бути подібна, щоб не завдати шкоду.
Голова називається «лялькою» Хрест на обличчі має символічне значення, адже це знак сонця, знак духовного єднання неба та землі, чоловічого та жіночого початку. Тому такі ляльки є оберегами для сім’ї, вони сприяють гармонії в родині, порозумінню між чоловіком та жінкою. Обов’язково вузлова лялька мотається за рухом сонця – тоді вона принесе вдачу та щастя. Обличчя як такого у традиційної ляльки-оберегу немає. Ляльку остерігалися пов’язувати з конкретною людино, якщо це не диктувалося спеціальними магічними обрядами, бо вважалося, якщо ляльці зробити обличчя, а особливо очі, в них може влетіти дух живої істоти.
Лялька - мотанка Чи має бути лялька красивою? Ні. Скоріше внутрішньо змістовною, образною, такою, яка б з’єднувала рід та природу, історію та сучасність. Українці вірили, що зробивши ляльку, можна просити у Вищих Сил дощу, гарної днини чи добрих новин. Коли нездужала дитина, батьки спеціально робили ляльку і клали її під подушку або прикріплювали до хворого місця, сподіваючись, що мотанка перебере на себе недугу.
Берегиня Берегиня. Її зображують із руками, піднятими вгору в молитовному жесті або з опущеними вниз. Коли руки підняті вгору – Богиня закликає небо допомогти засіяти ниву, зачати нове життя на землі. Коли руки опущені вниз – Богиня благословляє землю на народження, принесення плодів, дарів.
Лялечка-круп'яничка Лялечка-круп'яничка (зерновушка) всередині наповнюється крупою (зерном). Вважалося, що вона приносить в дім достаток, благополуччя, допомагає досягти успіхів у роботі. Раніше робити ці амулети починали восени і використовували зерно з зібраного врожаю. Заборонено застосовувати подрiблену крупу або пластівці, обов'язково лише ціле зерно: пшеницю, перловку, гречку, пшоно, горох.
Одяг Лялька одягнена у світлу вишиту сорочечку, під’юпник (або нижня спідничка) і запаску. Всі елементи одягу є оберегами: спідниця символізує землю, сорочка позначає три часи – минулий, теперішній і майбутній; обов’язковими атрибутами є вишиванка та намисто, які уособлюють достаток. Також повинен бути головний убір – очіпок, стрічка чи хустка – що символізує зв’язок з небом.
Послідовність виготовлення ляльки Коли голівка готова, майстриня нарікає майбутню ляльку тим іменем, яке буде символізувати її призначення. Далі з валиків тканини формуються ручки (перекладина хреста) і тулуб. Дехто з майстрів надає ляльці більшої схожості з жіночою постаттю, формуючи ще й груди. Після того ляльку одягають – вбрання та кольори підбирає майстер за своїми уподобаннями та враховуючи символічне призначення ляльки.
Гра «А в мене в дитинстві…» (розповідь про іграшку свого дитинства) Дай відповідь: 1.Чи була у вашій сім’ї іграшка, яка переходила від покоління до покоління? 2.Чи знаєте ви, звідки пішла ця іграшка? 3.Чи хотіли б ви виготовити свою власну іграшку? Інструктаж з охорони праці. Дерево «Порад»