Презентація "Наше село – наша земля! "

Наше село – наша земля! Єдина ти для нас у світі,а ми кровиночка твоя і в єдності ми будем жити!Підготувала вчитель історії Мочерад Л. М.

Тягнуться в небо шумливі тополі, Що край дороги ведуть до села. Де б не бродила дзвінка наша доля, Та повертає до свого джерела. А. Л. Милостива Ми повинні пам’ятати, що історія села, свого роду, свого народу – це ті ознаки, за якими ми розпізнаємо народ не лише в сучасному, а й в історичному минулому. Кожна людина з душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де минуло її дитинство у батьківській оселі; згадує традиції і звичаї, що шанувались із часів дідів- прадідів. В усіх народів існує повір’я, що той, хто забуває звичаї батьків, карається людьми і Богом.

Серед лугів село моє чудове Тут на світанні запахи медовіТеплом вітрів овіяні сади -І в цьому краї народились ми

Родина, рід – які слова святі,Вони потрібні кожному в життіБо всі ми з вами гілочки дерева,Що вже стоїть роки. Славні роди живуть у Санниках: Санницькі, Брики, Проці, Ящишини, Рибіцькі, Мочеради, Замрії, Кадикали, Чопки, Городечні, Чехи, Козаки, Кміті, Пукаси, Мельники, Ключники, Ніжики, Нижанківські й Гірняки  

Поміщик Бернардович, який проживав в селі Мистичі, володів великою кількістю землі. В маєтку цього поміщика жив слуга, який був дуже хорошим майстром: він робив добрі сани, якими довго користувалися люди. За добру роботу поміщик подарував майстрові землю, де той і посилився. А прізвище слуги було Санницький від слова «сани». Звідти походить назва села – Санники. Звідки походить назва села Санники?

Ів далекому сорок першому. Воювати на фронт ішлиІ багато з них не вернулись. Десь у землях чужих полягли. Брик Володимир Михайлович, Гірняк Олексій Іванович, Городечний Мирон Іванович, Дикий Антін Васильович, Дикий Петро Миколайович, Кміть Михайло Григорович, Кміть Федір Степанович, Мандзин Микола Павлович, Мандзин Павло Степанович, Мандзин Роман Степанович, Проць Олексій Іванович, Санницький Андрій Степанович, Санницький Матвій Васильович, Санницький Йосип Олексійович, Санницький Михайло Андрійович, Санницький Степан Васильович, Чопко Степан Михайлович, Ящишин Михайло Григорович, Ящишин Павло Іванович…

Замрій Любомир Чопко Ярослав Ні! Ми не станем на коліна. Бо з нами правда! З нами Бог!Ми стоїмо за честь народу, за його гідність і свободу. За небо мирне і погоже, і віримо – ми переможем!

Кадикало Андрій. Ось виріс син і вже пішов в солдати, щоб вчитись захищати рідний край. Та час прийде додому відлітати Матусю, сина – воїна чекай!

Церква Вознесіння Господнього. 1912 р.

Колись у житті все згорає і гине,Буває зневіра когось опече,То ж йдемо до церкви,Бо тут ми родина,Схиляєм надію на Боже плече. Нехай наші сили помножаться втричі,Здоров’я прибуде як Божа роса. Подай же нам духу і єдності, Боже,Усе переможе молитва свята.

100 – річний ювілей храму

Іван Ящишин

Фельдшерсько – акушерський пункт Фельдшер Матис Катерина Ігорівна

Народознавча світлиця при Народному домі та бібліотеці с. Санники "Берегиня мого роду" 

Учителю! Прекрасного ти гідний,Бо вибрав у житті свою мету. Від імені усіх скажу «Спасибі» За вашу працю вчительську святу 

Культурна робота в селіКультпрацівники Кміть Романія і Кадикало Ольга

Культпрацівник – професія від Бога. А Бог – отець не кожному дає,Коли вже стали ви біля порога. Віддайте серце до кінця своє

Світлини нашого активного життя

Нехай життя ваше щоденне В добрі та радості минає, І труд ваш буде лиш натхненним, А в домі щастя прибуває! Хай Бог охороняє вас від злого, Хай світить сонце і колосяться жита, Щоб ви були щасливі та здорові На многії і благії літа.