Презентація "Настрій у пейзажі".

Настрій у пейзажі6 клас

Давайте пригадаємо…Пейзаж – це…Планшет – це …Пленер – це …Панорама – це …Ведута – це …Марина – це …Урбаністика – це …

Запам’ятай!Під час роботи над пейзажем не потрібно якомога точніше передавати природний краєвид (із цим завданням впорається кожен з нас за наявності фотоапарата). Пейзажист відтворює в картині своє ставлення до природи, свої думки, настрій і спостережливий глядач обов’язково їх розуміє. Що багатшими будуть почуття художника щодо відтворюваної природи, то змістовнішою буде робота.

Пейзажі - настроїТакі пейзажі часто називають «пейзажі-настрої». Природа зображується в них так, як бачить її зосереджений погляд людини, яка цілком поглинута яким-небудь душевним станом і помічає навколо лише те, що співзвучно з цим станом.

Пейзажі - настроїВсе, що ми бачимо, перетворюється у відлуння настроїв – тривоги, утихомиреності, меланхолії, скорботи.

Пейзажі - настроїНастрої ж – явища рухливі, які весь час змінюються, і тому в пейзажах відтворення форми предметів, їхніх кольорів робиться узагальнено – колірними плямами.

Так написані картини Івана Айвазовського, Володимира Орловського«Український пейзаж»«Літній день»

Володимир Орловський. Народився 1 лютого у Києві у дворянській родині . Хист до малювання проявився у хлопчика з раннього дитинства. Влітку його родина жила у маєтку у селі Опачичі на Київщині, де майбутній художник часто милувався красою природи та зображав її у перших роботах. Щоправда, суворі батьки зовсім не поділяли захоплення сина: мати воліла бачити його знаним лікарем, а батько не мислив для сина ніякої кар’єри, окрім військової та навіть віддав його до Київського кадетського корпусу. Учні Другої гімназії у Києві під час уроку. Фото з відкритих джерел. Навчання військовій справі зовсім не тішило Володимира та невдовзі завершилося гучним скандалом: замість уроків хлопця застали за малюванням карикатур на вчителів, тож, керівництво закладу порадило батькові забрати сина-бунтівника додому. Після повернення, розлючений батько категорично заборонив синові малювати, відібравши у нього олівці та фарби. За спогадами художника, єдиним ковтком свободи для нього був його репетитор, що готував його до вступу до гімназії. Вчитель таємно від батьків приносив хлопцеві усе необхідне для малювання…У 12 років, Володимир стає учнем Другої київської гімназії. Його наставником та опорою стає відомий художник Іван Сошенко, який працював вчителем малювання. Він не лише переконав суворих батьків щодо таланту їхнього сина, але і написав рекомендаційний лист, відправивши його до свого друга Тараса Шевченка.

Талант юнака справив неабияке враження на видатного Кобзаря, він почав давати приватні уроки здібному киянину. Молодого художника прийняли в Академію мистецтв без вступних іспитів, завдяки рекомендаціям Тараса Шевченка та малюнкам, які Орловський надав конференц-секретарю академії Михайлу Львову. За роки навчання Володимир одержав усі академічні нагороди, які можна було одержати. У 1868 році — закінчив Академію мистецтв зі званням класного художника 1-го ступеня, а за кримські види отримав золоту медаль і право поїздки коштом навчального закладу за кордон. Впродовж наступних семи років митець живе та працює в Європі, подорожуючи Францією, Швейцарією, Італією та Німеччиною, де активно вивчає твори світового мистецтва та новаторські ідеї імпресіонізму, що зароджувалися на той час. Картини Орловського користувалися неабиякою популярністю, серед його замовників були знані аристократи та дворяни, а також царська родина. Його роботи прикрашали імператорські палаци та мистецькі салони. За спогадами сучасників його панорамні романтичні пейзажі навіть не доходили до виставок, їх купували прямо у майстерні…Ім’я Володимира Орловського супроводжував постійний успіх, гучна слава та значні статки. За рівнем мистецького обдарування його картини порівнювали з Іваном Айвазовським, а самого митця визнавали яскравим представником реального напрямку пейзажного живопису. Пік найбільшої популярності митця припав на 80-ті роки, але в цей період він страждає на сухоти. У 1886 році він разом з родиною повертається до рідного міста, де проживає у розкішній шестикімнатній квартирі, а потім у власному будинку. З віком стан здоров’я митця різко погіршувався, через загострення туберкульозу він часто їздив на лікування до Італії. Страшним ударом для нього стала раптова смерть улюбленого зятя, що помер навесні 1912 року від важкоїхвороби печінки. Володимир Орловський помер у лютому 1914 року в місті Нерві в Італії. Труну з тілом художника перевезено до Києва і поховано на Лук’янівському цвинтарі…

Часто у пейзажах природа одухотворена непомітною присутністю людини, її настроями і думками, про існування якої нагадують церкви, мости, шляхи, хати. Іван Айвазовський. Український пейзажІван Айвазовський. Український пейзаж вночі

Володимир Орловський. Захід сонця над рікою. Володимир Орловський. Хати у літній день. Пейзажі з непомітною присутністю людини

Серед пейзажів вирізняється група творів,у яких увагу зосереджено на роздумах про долю людини, долю країни. Свого часу античний поет Горацій казав, що тільки поганий митець описує гаї, струмки, жертовники, бурхливі потоки, райдугу, не пов'язуючи її з людиною. Сергій Шишко. Хрещатик. Ганна Колос. Майдан

Найкращі взірці пейзажного жанру – це не просто зображення дерев чи каміння. Вони набувають психологічного значення, стають засобом художнього зображення внутрішнього світу людини. Ганна Колос. Двоє в туманіГанна Колос. Квітучий сад

Існують пейзажі, що описують природу статично: спокійне, врівноважене зображення природи.Є динамічні пейзажі, що зображають негоду, стихію.Іван Шишкін. Пейзаж з озеромІван Айвазовський. Буря на морі вночі

Тематика пейзажів. Урбаністичний пейзажІндустріальний пейзаж. Мариністичнийпейзаж. Лісовий пейзаж. Степовий пейзаж

Залежно від напрямку, до якого належить твір, пейзажі бувають: Романтичний напрям — це насамперед ідилічні краєвиди з різного роду руїнами. У художників-романтиків пейзаж стає важливим засобом формування любові до батьківщини та демократичних настроїв. У творах художників-передвижників пейзаж виражає дуже глибокий громадянський зміст.

Реалістичний пейзаж XIX століття робиться все більш диференційованим і психологічно змістовним; розвиваються й міцніють окремі різновиди пейзажу: парковий, міський, морський. Особливо улюбленими стають так звані перехідні стани: захід і схід сонця, сутінки, тумани.

У живописі французьких пейзажистів середини XIX століття пейзаж нерідко стає приводом для розроблення суто живописних завдань. Прагнучи зафіксувати найтонші зміни в природі, художники того часу створювали серії картин, об’єднаних одним мотивом. Часто зображували не реальні, а вигадані пейзажі («пейзажі-мрії»). Для XX століття характерне співіснування різноманітних напрямів у пейзажному живописі. Французький художник – представник «пуантилізму» Поль Сіньяк. Поль Сіньяк 1863-1935

19 Техніка «пуантилізм»Сосна в Сен-Тропе. Бухта. Шторм

Художньо – творча діяльність. Створити пейзаж, який передасть ваш настрій

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ.

Використана література:1. Інтернет ресурси:https://vseosvita.ua/library/prezentatsiia-do-uroku-6-klasu-nastrii-u-peizazhi-607187.htmlhttps://vseosvita.ua/library/prezentacia-obrazotvorce-mistectvo-6-klas-na-temu-nastrij-u-pejzazi-179009.htmlhttps://vechirniy.kyiv.ua/news/60953/2. Підручник «образотворче мистецтво» 6 клас С. М. Железняк, О. В. Ламонова.