Презентація "Наука і освіта як фактор розвитку суспільства"

«Наука і освіта як фактор розвитку суспільства»Підготувала Вчитель географії Хрестищенської гімназіїФіленко Л.І.

«Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.»Г. Сковорода

Освіта і наука відіграють велику роль у розвитку суспільства.

* Що спричиняє постійну динаміку суспільства? *Чим обумовлюється постійний розвиток науки? * Що становить основу прогресу суспільства? Велика різномаїтність відповідей!

Історично наука пройшла довгий і складний шлях розвитку. В історичному розвитку науки виділяють такі етапи:пранауки;античності;наука середньовіччя;класична наука;некласична наука;постнеокласична наука.

Пранаука. Античність*Суто практичний характер.*Поліпшення умов життя за рахунок пізнання і деякого перетворювання оточуючого його світу.*Предмет вивчення - природа *Мала риси натурфілософії (метод наївної діалектики і стихійного матеріалізму).*Розпочався процес диференціації науки(математика,фізика та ін.)«Математика выявляет порядок, симметрию и определённость, а это – важнейшие виды прекрасного.»Аристотель

Середньовіччя*Розвиток природознавства як науки.*Накопичення фактичного матеріалу про природу.*Видатні відкриття в точних науках.*Зміна поглядів на дійсність: Перший етап революції - за видимістю явищ існує дійсність, яку наука і покликана висвітлювати. Другий етап революції - крах поглядів, згідно з якими природа з її предметами і зв’язками вважалася незмінною і такою, що рухається вічно в одному і тому самому коліВідкриття:*Геліоцентрична побудова світу (М. Коперник, Г. Галілей – XVI-XVH ст.)*Закони всесвітнього тяжіння (І. Ньютон – кінець XVII ст.)*Еволюційна теорія (Ч. Дарвін) *Збереження і перетворення енергії.

XVI-XVII, XIX та друга половина XX століття. Наука почала перетворюватися на галузь суспільного виробництва, яка добуває необхідну для суспільства нову інформацію. Процес виробництва нової інформації набув характеру прискореного відтворення, і наука стала бурхливо розвиватися, що означало початок епохи науково-технічної революції.

Класична (передіндустріальне суспільство) (XVII – XVIII століття) *Виникла в умовах боротьби зі схоластикою і авторитарністю середньовічного мислення, в основу якого було взято методи вимірювання об´єкту пізнання,.*Біля 800 наук декларували свою спрямованість на захист інтересів людини.Індустріальна (індустріальне суспільство)(XIX – середина XX століття).*Концентрація виробництва і населення.*Урбанізація.*Формування системи цінностей, орієнтованих на ефективність.*Руйніний для біосфери розвиток економіки.*Зростає злиденність.*Втрачаються духовні цінності.

Белл визначає постіндустріальне суспільство так: «Суспільство, в економіці якого пріоритет перейшов від переважного виробництва товарів до виробництва послуг, проведення досліджень, організації системи освіти і підвищення якості життя, в якому клас технічних спеціалістів став основною професійною групою і, що найважливіше, в якому впровадження нововведень все більшою мірою залежить від досягнення теоретичних знань.»*Знання та інформаційні технології, поєднані з високою духовністю.*«Людиновимірність».*Необхідність здобуття та трансформації нових знань.*Вся наука, людські пізнання спрямовані на досягнення достовірних знань. Постіндустріальна(інформаційне суспільство) (1960 – 1990 роки)

Біологічне в людині - умова і передумова тяги до удосконалння. Прибічники неодарвіністської течії зводять закони суспільного розвитку до біологічних закономірностей природного добору виживання найбільш пристосованих. Вони вважають, що саме виробництво матеріальних благ, праця спричинили виділення людини з тваринного царства і досягнення нею успіхів в оволодінні силами природи та розвитку культури. Абсолютизація ролі техніки та фахівців у суспільному розвитку призводить до недооцінки ролі інших важливих факторів в житті суспільства. Наприклад, духовної культури, впливу на людину, розвитку її життєвої сфери біологічних, природних факторів. Також слід звернути увагу на "духовне виробництво",тобто на всю багатогранну діяльність людей з виробництва, розподілу, обміну, споживання і зберігання духовних цінностей. Під духовними цінностями розуміються ідеї, уявлення, наукові знання, ідеали, виробництво яких здійснюється за допомогою певних соціальних інститутів. Культурно-історичним результатом духовного виробництва є нові духовні, інтелектуальні та фізичні якості людини, насамперед наука та мистецтво.

Наука та мистецтво як сфери виробництва людських сил реалізують себе насамперед шляхом взаємодії між собою, а також з іншими сферами цього виробництва.

Отже, виникнення науки як сфери людської діяльності, тісно пов´язане з природним процесом розподілу суспільної праці, зростанням інтелекту людей, прагненням їх до пізнання невідомого, всього сущого, що складає основу їх буття

Дякую за увагу!