Презентація " Науки, що вивчають здоров'я людини"

Урок №20.науки, що вивчають здоров’я людини.(Сучасне розуміння здоров’я людини і його основних складових) клименко світлана вікторівна вчитель біології і основ здоров’я

План презентації1. Визначення поняття здоров’я2. Складові поняття здоров’яфізичне благополуччяпсихічне благополуччядуховне благополуччя3. Рівні здоров’я4. Значення здорового способу життя5. Висновки

Мета:визначити поняття „здоров’я”, „здоровий спосіб життя”; фактори, що впливають на здоров’я; актуалізувати відчуття важливості, складності здоров’я та необхідності дбайливого і відповідального ставлення до нього; визначити, що власна поведінка і спосіб життя є найважливішим фактором, який впливає на здоров’я людини.

Холістична модель здоров’я

Сучасні дослідження феномена здоров`я людини виявили обмеженість суто медичного підходу, що визначає здоров`я як відсутність хвороби. Поширеність ще й до цього часу подібного визначення пояснюється тим, що тривалий час воно також вживалося й у практичній медицині. Якщо у людини, котра звернулась до лікаря, не виявлялося симптомів захворювання, вона вважалася здоровою. Тобто, у практиці лікування, особливо в первинних ланках системи охорони здоров`я, не надавалося переваги тому, що відсутність симптомів хвороби ще не означає наявності доброго здоров`я.

Але за сучасними уявленнями здоров`я вже не розглядається як суто медична проблема. Більше того, комплекс медичних питань становить лише малу частину феномена здоров`я. Так, узагальнені підсумки досліджень залежності здоров`я людини від різних чинників переконують, що стан системи охорони здоров`я обумовлює в середньому лише близько 10% всього комплексу впливів. Решта 90% припадає на екологію (близько 20%), спадковість (близько 20%) і найбільше - на умови і спосіб життя (майже 50%).

Чинники впливу на здоров’я

Сучасна наука свідчить, що здоров`я людини є складним феноменом глобального значення,котрий може розглядатися як:філософська, соціальна, економічна, біологічна, медична категорії;як об`єкт споживання, внесення капіталу;як індивідуальна і суспільна цінність;як явище системного характеру, динамічне, постійно взаємодіюче з оточуючим середовищем, що, у свою чергу, постійно змінюється.

Виходячи з цього, зрозуміло, як складно визначити здоров`я у повному обсязі, якщо це взагалі можливо - історія розвитку науки про здоров`я налічує близько восьми десятків різноманітних визначень. Загальноприйнятим у міжнародному спілкуванні є визначення здоров`я, викладене у преамбулі Статуту ВООЗ (1948 р.): "Здоров`я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад".

Поняття сфер або складових здоров`я. Світова наука передбачає цілісний погляд на здоров`я як феномен, що інтегрує принаймні чотири його сфери, або складові: фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Всі ці складові є невід`ємними одна від одної, вони тісно взаємопов`язані і саме разом, у сукупності, визначають стан здоров`я людини. Для зручності вивчення, полегшення методології дослідження феномена здоров`я наука диференціює поняття фізичного, психічного, соціального і духовного здоров`я, але у реальному житті майже завжди має місце інтегральний вплив цих складових.

Аспекти благополуччя. Фізичне благополуччя. Добре фізичне самопочуття, енергія, бадьорість, здатність витримувати фізичні навантаження. Психологічне благополуччяІнтелектуальне. Уміння вчитися й отримувати задоволення від навчання, здатність аналізувати проблеми та приймати зважені рішення. Емоційне. Здатність розуміти почуття — свої та інших людей, уміння долати невдачі, керувати стресами. Духовне. Усвідомлення свого призначення і сенсу життя, сприйняття загальнолюдських цінностей, залученість до культурної спадщини людства. Соціальне благополуччя. Задоволення соціальним статусом і якістю стосунків з оточенням, здатність ефективно спілкуватися та взаємодіяти з людьми. 

Фізичне здоров`я визначають такі чинники, як індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, фізіологічні функції організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадщини, рівні фізичного розвитку органів і систем організму.

До сфери психічного здоров`я відносять індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад збудженість, емоційність, чутливість. Психічне життя індивіда складається з потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, цілей, уяв, почуттів тощо. Психічне здоров`я пов`язано з особливостями мислення, характеру, здібностей. Всі ці складові і чинники обумовлюють особливості індивідуальних реакцій на, так би мовити, однакові життєві ситуації, вірогідність стресів, афектів.

Духовне здоров`я залежить від духовного світу особистості, його сприйняття складових духовної культури людства- освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її ментальність, життєва самоідентифікація,ставлення до сенсу життя, оцінка реалізації власних здібностей і можливостей в контексті власних ідеалів і світогляду- все це визначає стан духовного здоров`я індивіда.

Соціальне здоров`я індивіда залежить від економічних чинників, його стосунків із структурними одиницями соціуму - сім`єю, організаціями, через які відбуваються соціальні зв`язки - праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров`я, безпека існування.

вирізняють шість рівнів здоров`я світової спільноти,структурованих за кількісною ознакою - від окремого індивіда до людства в цілому. Перший рівень - індивідуальний, тобто - здоров`я окремої людини. Другий рівень визначається як рівень здоров`я певної групи людей. Під цим поняттям мається на увазі найближче, відносно постійне оточення людини - її сім`я, родичі, друзі, знайомі, з якими вона повсякденно спілкується. Третій рівень - рівень організації. Якщо попередній рівень не визначається як формальне структурне утворення суспільства, третій рівень здоров`я - це здоров`я формально визначених організацій. Зважаючи на те, що переважна більшість людей взаємодіє з різними організаціями суспільства (сфери виробництва, послуг, науки, культури, релігії, правові і соціальні інституції тощо) Четвертий рівень здоров`я - здоров`я громади. У даному контексті поняття громади визначається переважно за територіальною ознакою - село,селище, район, мікрорайон, містечко, місто, тобто той найближчий соціум, де людина перебуває тривалий час свого життя. П`ятий рівень - рівень країни. Шостий - рівень всього світу.

Освіта. Дослідженнями доведено, що у розвиненому суспільстві рівень здоров`я значною мірою пов`язаний із рівнем освіти. Чим вище освітній рівень певного соціального середовища, тим кращі, як правило, в ньому узагальнені показники здоров`я. Природно, що піклування про власне і громадське здоров`я неможливо без знання того, чому це необхідно і як це робити. Притому доцільно розуміти поняття освіти у даному контексті не тільки як освіту суто валеологічну, а ширше - як загальну освіту в цілому. Чим ширше знання основних природознавчих, філософських, гуманітарних положень, тим більше можливостей створювати у суспільстві системне уявлення про проблему здоров`я взагалі.

Спосіб життя - це діяльність людини у загальному вигляді, зокрема сукупністьістотних рис, що характеризують діяльність народів, класів, соціальних груп, особистостей, яка (діяльність) детермінована умовами певної суспільно-економічної формації, способом виробництва, рівнем життя, сукупністю природно-географічних і суспільно-історичних умов, ціннісних установок, що притаманні окремим індивідам, соціальним групам, суспільству в цілому. З цієї філософської платформи походить визначення, що здоровий спосіб життя (ЗСЖ) - це все в людській діяльності, що стосується збереження і зміцнення здоров`я, все, що сприяє виконанню людиною своїх людських функцій через посередництво діяльності по оздоровленню умов життя - праці, відпочинку, побуту. Складові ЗСЖ включають різноманітні елементи, що стосуються всіх сфер здоров`я - фізичної, психічної, соціальної і духовної. Найважливіші з них - харчування (в тому числі якісна питна вода, необхідна кількість вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, спеціальних продуктів і харчових добавок), побут (якість житла, умови для пасивного і активного відпочинку, рівень психічної і фізичної безпеки на території життєдіяльності), умови праці (безпека не тільки у фізичному, а й у психічному аспекті, наявність стимулів і умов професійного розвитку), рухова активність (використання засобів фізичної культури і спорту, різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення після фізичних і психічних навантажень)

висновки. Здоров’я і благополуччя залежать передусім від нас самих. Кожному під силу правильно харчуватися, покращувати фізичну форму, керувати стресами, не курити, не вживати алкоголь чи інші психоактивні речовини. Кожен здатен подбати про своє довкілля, гармонійні стосунки з оточенням, особистісний розвиток і наповненість життя глибоким сенсом. Якщо ми нічого не робимо для свого здоров’я, переживаємо багато стресів, маємо шкідливі звички і схильність до невиправданих ризиків, рівень і резерви здоров’я знижуються. А коли підтримуємо добру фізичну форму, живемо в гармонії зі своїм внутрішнім світом і світом навколишнім, протистоїмо негативному впливу оточення, то зазвичай досягаємо високого рівня благополуччя.

Дякую за увагу