Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:формувального оцінювання, мета якого – відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду;підсумкового оцінювання, мета якого – співвіднести навчальні досягнення учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом або освітньою програмою.
формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей;визначення разом з учнями критеріїв оцінювання;формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання;створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.
За багато років у вчителів склався стереотип, що оцінювання – це їхній інструмент, що вони мають право виносити вердикт. Учителі звикли оцінювати, чого не знають чи не вміють учні, а нова філософія оцінювання полягає в тому, щоби бачити, почути, проаналізувати і справедливо оцінити те, що учні знають, уміють і застосовують у повсякденному житті, та які наскрізні вміння, ціннісні якості в них сформовані. За новою філософією, оцінювання є для навчання, воно постійне. Коли вчитель бачить поступ дитини і її труднощі, то він не занижує оцінку, а, навпаки, підтримує, мотивує й виводить на кращий результат
В оцінювальному судженні розкривають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень. Наприклад:«Іменники в тексті визначено правильно, однак перевір написання слів у рядку...», «Дякую за старанність, хід розв'язування задачі обрано правильно, повтори способи обчислень за № 102 на с. 34» тощо). Рекомендуємо не допускати формулювання оцінювальних суджень, що принижують гідність дитини.
Під час перевірки письмових робіт учнів учитель пропонує учням дотримуватися культури записів виконаних завдань. З метою формування навички письма, за потреби, подає зразок правильного написання цифри, букви, з'єднань букв у 1 класі у вільних рядках, у 2-4 класах - на полях сторінки зошита.
Завдання діагностувальних робіт пропонуємо добирати таким чином, щоб результат навчання, який оцінюють на даному етапі навчання, можна було чітко визначити за результатами виконання завдання. З предметів мовно-літературної освітньої галузі (мова навчання) система тематичних діагностувальних робіт може містити такі навч. завдання: аудіювання (2-4 кл.), читання вголос (1-4 кл.), читання мовчки (3-4 кл.), читання напам'ять (2-4 кл.), роботу з літературним твором/медіа текстом (2-4 кл.), діалог (усно/письмово, 2-4 кл.), усний переказ (2-4 кл.), письмовий переказ (3-4 кл.), усний твір (2-4 кл.), письмовий твір (4 кл.), списування (1-4 кл.), диктант (2-4 кл.), робота з мовними одиницями (2-4 кл.). Комбінації навчальних завдань у діагностувальних роботах учитель може визначати самостійно.
З математики тематичні діагностувальні роботи можуть бути комбінованими, у тому числі з тестових завдань закритого й відкритого типів, та містити навчальні завдання на виявлення стану сформованості навичок читання, запису і порівняння чисел, обчислювальних навичок, навичок читання і запису математичних виразів/рівностей/нерівностей, розв'язування рівнянь, уміння розв'язувати задачі, розпізнавання й побудову геометричних фігур, оперування величинами тощо з урахуванням програмового матеріалу, що опрацьовувався. Водночас учитель може практикувати проведення тематичних діагностувальних робіт, які передбачають перевірку одного із результатів навчання (обчислювальних навичок, уміння розв'язувати задачі тощо).
З інтегрованих курсів, змістове наповнення яких охоплює природничу, соціальну і здоров'язбережувальну, громадянську та історичну освітні галузі, тематичні діагностувальні роботи можуть містити тестові завдання закритого і відкритого типів на виявлення стану опанування учнями програмового матеріалу, практичні роботи з картами, приладами, моделями, графічні роботи, за допомогою яких перевіряється вміння інтерпретувати інформацію за допомогою моделі, малюнка, схеми тощо.
Доцільно домашні завдання починати з 2 класу. Сумарний час виконання домашніх завдань з різних предметів вивчення у співвіднесенні з Державними санітарними вимогами максимум 40 хвилин. Завдання мають бути цікавими і посильними для учнів, формувати в них впевненість і відповідальність за власні дії, розвивати творчість та ініціативність.
Педагогічне спостереження за навчальною та іншими видами діяльності учня здійснюється учителем протягом року. Результати (зміни в поведінці учня, його емоційних реакціях, мотивації, вольових проявах, зниження чи підвищення результативності навчальної діяльності тощо) рекомендується фіксувати у зошиті спостережень учителя.
Ім’я учня ____________________________________________________________________++ має значні успіхи; + демонструє помітний прогрес;V досягає результату з допомогою вчителя; ! потребує значної уваги і допомогиціль/уміннядатадатадатадата. Відповідає на питання «так/ні»++++++Відповідає на спеціальні питання!VV+Взаємодіє з іншимиІм’я учня ____________________________________________________________________++ має значні успіхи; + демонструє помітний прогрес;V досягає результату з допомогою вчителя; ! потребує значної уваги і допомогиціль/уміннядатадатадатадата. Відповідає на питання «так/ні»++++++Відповідає на спеціальні питання!VV+Взаємодіє з іншими
Учнівські портфоліо передбачають систематизацію робіт учнів як свідчення їхніх успіхів і досягнень. У другому класі діти започатковують ведення портфоліо у вигляді папки з прикріпленими аркушами таблиці для переліку робіт та графою для дати або іншому форматі, за спільним рішенням учителя та учнів. До портфоліо долучають малюнки, діагностичні та інші письмові роботи, їх результати, а також результати творчої та проектної діяльності учнів.