Презентація " О.Довженко - геній свого часу"

Співець краси, природи і людини, Душі людської дивний чарівник. І.Гончаренко (1894 – 1956)

“Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим. Так багато дала ти мені подарунків на все життя”

Хата, в якій народився О.Довженко

ПОЛІНА ДОВЖЕНКО ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО

БАТЬКИ ОЛЕКСАНДРА ПЕТРОВИЧА Петро Семенович Одарка Єрмолаївна

ДОРОГА У СВІТ…

НАВЧАННЯ Сосницька школа О.Довженко-студент

1918 р. голова громади Комерційного інституту працював у Київському губернському відділі народної освіти й мистецтва, його призначили комісаром Театру імені Т. Г. Шевченка. дипломатична робота у Польщі, де він очолив місію з репатріації й обміну полоненими. 1921 р. очолив відділ при українському посольстві у Варшаві 1922 р. отримав призначення на посаду секретаря консульського відділу торговельного представництва Української РСР у Німеччині. Глухівський національний університет імені О.Довженка Тернистий шлях Довженка

З Варварою Криловою,першою дружиною, Довженко знайомиться, вчителюючи в Житомирі “ Я так люблю мою Юлю, як ніби й не любив ще ніколи за двадцять років родинного життя з нею. Я беззупино говорю їй найніжніші слова…Хто послав мені любов? “-писав Довженко про Ю.Солнцеву

ДРУЖНІ ШАРЖІ Свої гострі карикатури Довженко підписував «Сашко»

КІНОФІЛЬМИ: “Вася-реформатор” “Ягідка кохання” “Сумка дипкур’єра” “Звенигора” “Арсенал”, “Земля” “Іван”, “Аероград” “Щорс”, “Мічурін” “ Поема про море”

Він дізнався, що фільм має грандіозний успіх у Європі, у той час як його заборонено в Україні. “ Я буквально посивів і постарів за кілька днів. Спочатку я хотів був умерти”.

«Основна мета мого життя зараз не кінематографія. У мене вже не має фізичних сил на неї. Я створив жалюгідно малу кількість кінофільмів, вбивши на се весь цвіт свого життя. Я хотів би вмерти після того як напишу одну книжку про український народ.

«…не вже любов до свого народу є націоналізм? «Чому не говориш народові правди? Адже ти обіцяв війну малою кров’ю і на чужій території»

Я вмру в “ Москві, так і не побачивши України. Перед смертю попрошу Сталіна, аби, перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю, у Києві, десь над Дніпром, на горі”. О.Довженко “Щоденник”

«Пишу одну повість про діда, батька, матір і про все, одне слово» наше союзницьке життя, ще коли я був маленьким»

Могила О.П. Довженка у Москві. Новодівичий цвинтар “Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Прекрасна вона в стражданнях і в смерті за неї. Але найсвітліша краса її в труді.” (О.Довженко )

Дивись, вдивляйсь в Довженка очі І злами віку на чолі, Де пролягли думки пророчі Карбами духа і землі. М.Стельмах