{22838 BEF-8 BB2-4498-84 A7-C5851 F593 DF1}Білки. Ліпіди. Вуглеводи Перевірка домашнього завдання. Характеристики: 1. РНК. 2. Складаються з амінокислот. 3. Моно- і полісахариди. 4. Містять жирні кислоти. 5. Основне джерело енергії. 6. Складаються з нуклеотидів. 7. основна запасна речовина. 8. Можуть виконувати транспортну функцію. 9. Можуть мати чотири типи структур. 10. відповідають за зберігання та передачу спадкової інформації. 11. Винятково гідрофобні речовини. 12. мають загальну формулу Сх(Н2 О)У
Обмін речовин, або метаболізм – це загальна властивість усіх живих організмів, суть якої полягає в тому, що живі організми вилучають з навколишнього середовища різні органічні й неорганічні речовини, використовують їх і виділяють у зовнішнє середовище кінцеві продукти обміну. Обмін речовин відбувається і в неживій природі, однак цей процес значно відрізняється від обміну в живих системах. Ця відмінність зумовлена насамперед тим, що ОБМІН РЕЧОВИН У БІОСИСТЕМАХ ЗАБЕЗПЕЧУЄ: ПОСТІЙНЕ САМООНОВЛЕННЯ, САМОРЕГУЛЯЦІЮ І САМОВІДТВОРЕННЯ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗАВДЯКИ ЗЛАГОДЖЕНІЙ ДІЇ ЧИСЛЕННИХ СТРУКТУР.
Обмін речовин й перетворення енергії в організмі складається з фізіологічних (живлення, травлення, дихання, транспортування речовин, всмоктування, виділення), фізичних (дифузія, осмос, розчинення) й хімічних (окиснення, відновлення, гідроліз, бродіння) процесів. Цю сукупність перетворень розглядають як єдність двох протилежних і взаємопов'язаних процесів – асиміляції і дисиміляції
Обмін речовин та енергії (метаболізм) у клітинах. Пластичний обмін (асиміляція або анаболізм) ‑ сукупність усіх реакцій біосинтезу. Енергетичний обмін (дисиміляція або катаболізм) ‑ сукупність усіх реакцій розщеплення речовин. Особливості: із простих органічних сполук синтезуються складні, які забезпечують клітину будівельним-матеріалом: з амінокислот ‑ білки,-моносахаридів ‑ полісахариди,-нуклеотидів ‑ нуклеїнові кислоти. Усі процеси синтезу відбуваються з поглинанням енергії. Особливості: складні хімічні сполуки розщеплюються до простих з виділенням енергії, яка забезпечує потреби клітини (біосинтез, поділ клітини, активний транспорт речовин, осмос, механічна робота тощо).
Пластичний обмін. Енергетичний обмін- Реакції біосинтезу відбуваються із затратами енергії, яка поновлюється завдяки реакціям енергетичного обміну.- Переважання процесів асиміляції над процесами дисиміляції- У молодому організмі процеси асиміляції переважають над процесами дисиміляції, завдяки чому забезпечується нагромадження речовин і ріст організму- Для здійснення реакцій енергетичного обміну необхідний постійний біосинтез ферментів і структур органел, які в процесі життєдіяльності поступово руйнуються.- Переважання процесів дисиміляції над процесами асиміляції- При інтенсивній фізичній роботі і в старості переважають процеси дисиміляції.
Гліколіз Гліколіз (від грец. glycos – солодкий, lysis - розклад) – це послідовність ферментативних реакцій перетворення глюкози в піруват з одночасним синтезом АТФ. Гліколіз, що є філогенетично найбільш давнім типом метаболізму глюкози, залишається дотепер основним шляхом перетворення глюкози в усіх живих організмах, як в анаеробних умовах, так і у присутності кисню. Реакції гліоклізу відбуваються в цитозолі й каталізуються 11 ферментами. Гліколіз протікає у дві стадії. Перша стадія – накопичення простих вуглеводів і перетворення їх на гліцер-альдегідфосфат, що супроводжується затра-тами АТФ. Друга стадія гліколізу включає окисно-відновні реакції та реакції фосфорилювання, у процесі, яких енергія, що звільнюється, акумулюється у високоенергетичних зв'язках АТФ.
Дія Гліколізу. Гліколіз відбувається за участі ферментів, що розміщені у розчинній частині цитоплазми. 60% енергії втрачається у вигляді тепла, а 40% йде на синтез двох молекул АТФ. Крім АТФ у процесі гліколізу утворюються дві молекул пірвиноградної кислоти (пірувату) та відновлюються дві молекули коферменту НАД до НАДН(Н+): Глюкоза + 2 АДФ + 2 Н3 PO4 + 2 НАД+ → 2піруват + 2 АТФ + 2 Н2 O + 2 НАДН(Н+);
Третій етап енергатичного обміну. Кисневе розщеплення. Даний етап відбувається за участю кисню і води тому його ще називають аеробне дихання і гідроліз. Аеробне дихання здійснюється в мітохондріях. Для того, щоб зрозуміти механізм аеробного дихання, потрібно пригадати будову мітохондрій.
Цей процес можна розділити на 3 стадії : Окислювальне декарбоксилювання. Піровиноградна кислота з'єднується з речовиною, яку називають коферментом А, внаслідок чого утворюється ацетилкофермент А. При цьому від піровиногадной кислоти відщеплюються молекули СО2 і атоми Н. Атоми водню запасаються у вигляді НАД*Н2. НАД*Н2 прямує в дихальний ланцюг мітохондрії. СО2 віддаляється в довкілля як побічний продукт реакції. С3 Н4 О3 + КОА + НАД = СО2 + Ацетил-Ко. А + НАД*Н2
Друга Стадія 2. Цикл Кребса - цикл трикарбонових кислот, названий на честь англ. вченого Ганса Кребса, що відкрив цей процес. Цикл Кребса протікає в матриксі мітохондрій. При взаємодії ацетил-Ко. А з щавлево-оцтовою кислотою утворюється лимонна кислота. Далі здійснюється ряд перетворень, що закінчуються утворенням щавлево-оцтової кислоти для нового циклу. Окрім цього виділяється дві молекули СО2, одна молекула АТФ і чотири пари атомів Н. Атоми гідрогену приєднуються до НАД і потрапляють в дихальний ланцюжок.
Третя Стадія: 3. Електронтранспортная ланцюг здійснюється на внутрішній мембрані мітохондрій. Атоми водню молекулами-переносниками переносяться у внутрішню мітохондріальну мембрану, де вони окислюються, тобто втрачають електрони. Процес кисневого розщеплювання виражається рівнянням: 1. 2 С3 Н6 О3 + 6 О2 + 36 АДФ+36 Н3 РО4= 6 СО2 +6 Н2 О + 36 АТФ+36 Н2
Підсумувавши це рівняння з рівнянням гліколізу отримаємо підсумкове рівняння: С6 Н12 О6 + 2 АДФ + 2 Н3 РО4= 2 С3 Н6 О3 + 2 АТФ+2 Н2 О2 С3 Н6 О3 +6 О2 +36 АДФ+36 Н3 РО4 = 6 СО2+36 АТФ+42 Н2 ОС6 Н12 О6+6 О2+38 АДФ+38 Н3 РО4=6 СО2 + 38 АТФ + 44 Н2 ОЦе рівняння показує, що в результаті повного розщеплювання глюкози утворюються кінцеві продукти розпаду – вода і вуглекислий газ, а найголовніше – синтезується 38 молекул АТФ, в яких запасається велика частина енергії.
ОБМІН ЕНЕРГІЇ — це сукупність процесів, що забезпечують надходження, перетворення та видалення енергії у біосистемах. Особливості обміну речовин в клітинах. Основою є окисно-відновні реакції, що відбуваються за участі ферментів. Мають поступовий (поетапний) характер. Здійснюються за участі високоспеціалізованих структур — фотомембран, мезосом, мітохондрій та хлоропластів. Для акумулювання, збереження й внутрішнього перенесення енергії слугує АТФ.
Способи отримання енергії живими організмами. У автотрофних організмів зовнішня енергія поглинається хлорофілом (бактеріохлорофілом) й перетворюється в хімічну енергію АТФ. У гетеротрофних організмів хімічна енергія поживних речовин перетворюється в процесах клітинного дихання в енергію макроергічних зв'язків АТФ. У автотрофних й гетеротрофних організмів внутрішньоклітинні перетворення енергії АТФ в різні форми енергії (електричну, світлову, теплову, механічну). Електрична енергія. Світлова енергія. Теплова енергія. Механічна енергія
Актуальність Значення харчування для здоров'я. Лікувальні властивості їжі ( Гіппократ, Цельс, Гален ) . Видатний учений Сходу Абу Алі Ібн Сіна (Авіценна) вважав їжу джерелом здоров'я, сили, бадьорості. І.І. Мечников вважав, що люди передчасно старіють і вмирають у зв'язку з неправильним харчуванням і що людина, що харчується раціонально, може жити 120-150 років.
Значення харчування. Забезпечує процеси життєдіяльності людини, поставляючи йому енергію. Оновлення клітин і тканин відбувається завдяки надходженню в організм з їжею «пластичних» речовин - білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних солей. Їжа - джерело утворення ферментів, гормонів і інших регуляторів обміну речовин в організмі.
Біологічна цінність їжі визначається вмістом в ній необхідних організму незамінних харчових речовин - білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей. Для нормальної життєдіяльності людини вимагається не тільки постачання його адекватною (відповідно до потреб організму) кількістю енергії та харчових речовин, але й дотримання певних взаємовідносин між численними факторами харчування, кожному з яких належить специфічна роль в обміні речовин.
Джерело харчових речовин- продукти харчування тваринного і рослинного походження: перша група включає молоко і молочні продукти (сири, кефір, кисле молоко, ацидофілін, вершки і ін); друга група - м'ясо, птиця, риба, яйця і виготовлені з них продукти; третя - хлібобулочні, макаронні та кондитерські вироби, крупи, цукор, картопля, четверта - жири; п'ята - овочі, фрукти, ягоди, зелень; шоста - прянощі, чай, кава і какао.