Метаболізм – це сукупність величезної кількості біохімічних процесів, кожний з яких представляє собою певну послідовність багатьох хімічних реакцій, які здійснюються за участю ферментів. На рівні клітини обмін речовин складається з двох взаємно пов’язаних процесів, які протікають одночасно: асиміляції (анаболізм, або пластичний обмін) та дисиміляції (катаболізм, або енергетичний обмін). Войтенко Н. О. Веселинівська ЗОШ
Войтенко Н. О. Веселинівська ЗОШАсиміляція – це сукупність реакцій біосинтезу, тобто процес утворення органічних сполук, специфічних для даної клітини: з простих речовин утворюються більш складні, а з низькомолекулярних – високомолекулярні. Дисиміляція – це сукупність реакцій розщеплення речовин, завдяки чому здійснюється розпад органічних сполук на більш прості і виділяється енергія. СО2 і Н2 О – продукти дисиміляції
{327 F97 BB-C833-4 FB7-BDE5-3 F7075034690}Підготов-чийетап. Відбувається поза клітиною в травній системі, де складні органічні речовини розщеплюються на більш прості: білки – на амінокислоти, полісахариди – на моносахариди, жири – на гліцерин і жирні кислоти. Енергій виділяється мало, вона розсіюється у вигляді тепла і АТФ не утворюється. Безкисне-вийетап. Відбувається в цитоплазмі клітини. Речовини, що утворилися під час підготовчого етапу, розкладаються за допомогою ферментів за відсутності кисню. Прикладом безкисневого розщеплення речовин є гліколіз – ферментативне розщеплення глюкози. С6 Н12 О6 + 2 Н3 РО4 + 2 АДФ 2 С3 Н6 О3 + 2 АТФ + 2 Н2 О + 200 к. Дж глюкоза піровиноградна кислота Кисневийетап. Відбувається в матриксі і на кристах мітохондрій в присутності кисню. Продукт гліколізу – піровиноградна кислота – містить значну кількість енергії, і подальше її вивільнення відбувається в мітохондріях, де здійснюється повне окиснення піровиноградної кислоти до СО2 та Н2 О. Етапи енергетичного обміну. Войтенко Н. О. Веселинівська ЗОШ
Войтенко Н. О. Веселинівська ЗОШЦикл трикарбо́нових кисло́т (цикл Кре́бса, цитра́тний цикл) — центральна частина загального шляху катаболізму, циклічний біохімічний процес аеробних організмів, в ході якого відбувається перетворення двох- і трьохвуглецевих сполук, що утворюються як проміжні продукти в живих організмах при розпаді вуглеводів, жирів і білків, до CO2. При цьому звільнений водень прямує в ланцюг тканинного дихання, де надалі окислюється до води, беручи безпосередню участь в синтезі універсального джерела енергії — АТФ. Цикл Кребса — це ключовий етап дихання всіх клітин, що використовують кисень (аеробне дихання), центр перетину безлічі метаболічних шляхів в організмі. Окрім значної енергетичної ролі циклу відводиться також і істотна пластична функція, тобто це важливе джерело молекул-попередників, з яких в ході інших біохімічних перетворень синтезуються такі важливі для життєдіяльності клітини сполуки, як амінокислоти, вуглеводи, жирні кислоти та ін. За типом дисиміляції організми можуть бути аеробними та анаеробними. У більшості аеробних організмів енергетичний обмін представляє собою сукупність аеробних та анаеробних процесів, які можуть доповнювати один одного або переважати залежно від конкретних умов існування.
Активне транспортування. Натрій-калієвий насос – це процес переміщення низькомолекулярних сполук (амінокислот, глюкози) крізь мембрану за рахунок різної концентрації йонів Na+ і K+ всередині клітини і ззовні. В мембранній упаковці:в клітину (ендоцитоз):фагоцитозпіноцитоз З клітини (екзоцитоз). Войтенко Н. О. Веселинівська ЗОШ
Автотрофна асиміляція. Автотрофні організми здатні самостійно синтезувати органічні речовини з неорганічних. Залежно від того, яке джерело енергії використовують для синтезу органічних речовин автотрофні організми, їх підрозділяють на дві групи: фототрофи і хемотрофи. Войтенко Н. О. Веселинівська ЗОШ
Фотосинтез. Фотосинтез- утворення органічних сполук з неогранічних завдяки перетворенню світлової енергії на енергію хімічних зв’язків синтезованих вуглеводів. Формула фотосинтезу:6 СО2 + 6 Н2 О = С6 Н12 О6 + 6 О2 До процесу фотосинтезу здатні вищі рослини, деякі водорості та бактерії і найпростіші організми, відомі разом як фототрофи. Реакція фотосинтезу відбувається в таких клітинних органелах, як хлоропласти. У клітинах зеленого листя рослин міститься в середньому від 20 до 100 хлоропластів, кожен з яких представляє собою відокремлену двомембранну структуру. Іноді хлоропласти спостерігаються в клітинах стебел і плодів, проте головним органом фотосинтезу є зелений лист рослини, завдяки особливостям своєї будови. Структурним компонентом хлоропластів є хлорофіл — зелений пігмент, який має здатність поглинати світло. Також в хлоропластах є такі структури, як ДНК, РНК (носії спадкової інформації) та рибосоми, які здійснюють синтез білка. Войтенко Н. О. Веселинівська ЗОШ
У клітинах більшості водоростей фотосинтетична система — це хроматофори, які являють собою особливі внутрішньоклітинні органели, а в клітинах фотосинтезуючих бактерій — тилакоїди, що містять бактеріохлорофіл. Необхідною умовою фотосинтезу є наявність світла, води та вуглекислого газу. Войтенко Н. О. Веселинівська ЗОШ
Процес фотосинтезу складається з двох стадій: світлої і темнової. Світлова фаза фотосинтезу. Відбувається на тилакоїдах хлоропластів. Ця стадія розпочинається з моменту поглинання квантів світла молекулою хлорофілу; при цьому електрони атома магнію у молекулі хлорофілу переходять на більш високий енергетичний рівень, нагромаджуючи потенціальну енергію; частина електронів зразу ж повертається на своє попереднє місце, а енергія, що виділяється при цьому, випромінюється у вигляді тепла; значна частина електронів з високим рівнем енергії передає її іншим хімічним сполукам для фотохімічної роботи, яка здійснюється за кількома основними напрямками:1. Перетворення енергії електронів на енергію АТФ, що відбувається таким чином: АДФ + Ф + Енергія → АТФ;оскільки приєднання залишків фосфорної кислоти здійснюється за рахунок енергії (в даному разі енергії світла), цей процес називається фосфорилюванням. Войтенко Н. О. Веселинівська ЗОШ
2. Відбувається процес розкладу (фотоліз) води; при цьому утворюються електрони (е-), протони (Н+); як побічний продукт – молекулярний кисень; рівняння розкладу води:4 H2 O→4 H+ + 4 OH--4 OH- → 2 H2 O+O2+4e--4 H+ +4e-- → 4 HПротоки водню Н+ приєднуючи електрони з високим енергетичним рівнем, перетворюються на атомарний водень, який використовується у наступних реакціях фотосинтезу;Відновлення універсального біологічного переносника водню НАДФ+ до НАДФ-Н. Таким чином. У результаті світлової фази фотосинтезу утворюються АТФ з АДФ; НАДФ+ відновлюється і утворюється НАДФ-Н; виділяється молекулярний кисень; АТФ і НАДФ-Н використовуються у темновій фазі фотосинтезу. Войтенко Н. О. Веселинівська ЗОШ
Сумарне рівняння світлової фази фотосинтезу:12 Н2 О + 12 НАД + 12 АДФ + 12 Н3 РО4 — 12 НАДх. Н2 + 12 АТФ + 02 Простіше кажучи. Порядок процесів світлової фази фотосинтезу виглядає так:1)Світло потрапляє на молекулу хлорофілу, поглинається зеленим пігментом, що приводить його в збуджений стан. Електрон, який входить у цю молекулу переходить на більш високий рівень і бере участь у процесі синтезу.2)Йде розщеплення води, під час якого протони, під дією електронів перетворюються в атоми водню, які потім витрачаються на синтез вуглеводів.3)На останньому етапі світлової фази фотосинтезу відбувається синтез АТФ (Аденозинтрифосфат). АТФ являє собою органічну речовину, що грає роль свого роду акумулятору енергії в біологічних процесах. Войтенко Н. О. Веселинівська ЗОШ
Фотосинтез у прокаріотичних організмів має певні особливості залежно від видової специфічності. Так, наприклад, ціанобактерії і прохлорофіти здійснюють фотосинтез з виділенням кисню, а пурпурні, зелені та галобактерії – без цього. Крім того деякі бактерії можуть використовувати спеціальні пігменти для цього процесу: галобактерії здійснюють складний цикл фотохімічних реакцій за допомогою бактеріородопсину, ціанобактерії містять фікоціанін, що часом більш активно, ніж наявний у них хлорофіл, приймає участь у фотосинтезі та ін. Войтенко Н. О. Веселинівська ЗОШ
Хемосинтез – це синтез органічних речовин у автотрофних бактерій з використанням енергії, що виділяється при хімічних реакціях окислення неорганічних сполук: сірководню, сірки, аміаку, азотної кислоти, заліза та ін. Бактерії, що нітрифікують, живуть у ґрунті і водоймах. Деякі з них одержують енергію в результаті окислювання аміаку в азотисту кислоту:2 NH3 + 3 O2 → 2 HNO2 + 2 H2 O +енергія. Войтенко Н. О. Веселинівська ЗОШ
У теплих водоймах, що містять сірководень, живуть безбарвні бактерії, які здатні добувати енергію, необхідну для синтезу органічної речовини з вуглекислоти в повній темряві, окислюючи сірководень і накопичуючи сірку:2 H2 S + O2 → 2 H2 O + 2 S + енергія. При виснаженні запасів сірководню бактерії використовують відкладену в них сірку, окислюючи її до сірчаної кислоти:2 S + 3 O2 + 2 H2 O → 2 H2 SO4 + енергіяІнша група бактерій окислює азотисту кислоту до азотної і використовує виділену енергію для синтезу речовин:2 HNO2 + О2 → 2 HNO3 + енергія. Войтенко Н. О. Веселинівська ЗОШ
Гетеротрофна асиміляція відбувається в клітинах тварин, грибів, деяких бактерій, які синтезують органічні сполуки для свого тіла з вже готових органічних речовин, що надходять з їжею. Міксотрофна асиміляція спостерігається у організмів, які містять пігмент хлорофіл і на світлі можуть бути автотрофами, а за умов відсутності світла стають гетеротрофами. Войтенко Н. О. Веселинівська ЗОШ