Презентація "Оцінювання навчальних досягнень учнів ООП"

              Оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП

    Перед нами, шановні коллеги, сьогодні  постає непростий виклик: глибоко розуміти кожного зі своїх учнів та учениць, їхні можливості та потенціал, а також об’єктивно та справедливо оцінювати. Адже поки хтось із дітей легко вчить напам’ять сторінки тексту та розв’язує складні задачі, для когось написати три речення або вивчити таблицю множення — вже велике досягнення та справжня перемога. Тож сьогодні оцінювання — це не просто виставити відповідний бал, а врахувати всі фактори, проявити насправді індивідуальний підхід та гнучкість. Це вимагає від вчителя глибокої емпатії, розуміння дітей, співпраці школи з фахівцями різного профілю — логопедами, психологами, соціальними працівниками, — а також батьками. Для цього потрібен не лише високий рівень кваліфікації, а й справжня людяність. Але саме в таких умовах всі учні та учениці, зокрема з особливими освітніми потребами, можуть якнайкраще розкрити свій потенціал та отримувати від навчання задоволення й користь.

    Мені ще не прийшлося працювати ні в інклюзивному класі, ні з дитиною з ООП, тому , готуючи свій виступ , теж для себе дізнавалась щось нове.

    Хто ж така дитина з ООП?  Особа з особливими освітніми потребами — особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту. (Закон України “Про освіту”).

 А інклюзивне навчання – це  система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників (Закон України “Про освіту”)

Діти з особливими потребами – це діти з такими порушеннями і захворюваннями: (див. відповідний слайд презентації).

Ознайомтесь, будь ласка, з основними документами,  ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ. (див. відповідний слайд презентації).

Оцінювання навчальних досягнень дітей з ООП здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів та обсягом матеріалу, визначеним навчальною програмою. Система оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами повинна бути стимулюючою.  Оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП може здійснюватись за: ТИПОВОЮ ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ , АДАПТОВАНОЮ НАВЧАЛЬНОЮ ПРОГРАМОЮ, МОДИФІКОВАНОЮ НАВЧАЛЬНОЮ ПРОГРАМОЮ

Для виваженого оцінювання навчальних досягнень учнів необхідно розібратися з термінологією, а саме з «оцінкою» та «оцінюванням». Оцінювання є невід’ємною частиною навчання, оскільки воно визначає, чи досягаються цілі навчання. Це відіграє важливу роль у тому, як учні навчаються, у їхній мотивації до навчання та в тому, як викладають вчителі. Сенс  оцінювання полягає в перегляді інформації чи даних про щось або когось з метою покращення поточної продуктивності. А сенс оцінки — зафіксувати продуктивність виконання чогось або когось на основі існуючих стандартів. Оцінювання — це постійний процес, тоді як оцінка позначає завершення певного процесу. Метою оцінювання є покращення якості виконання, а метою оцінки — констатація продуктивності роботи. Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або інших законних представників). Інформування батьків про результати навчання може відбуватись під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у робочих зошитах учня/учениці, інших носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових/ електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтвах досягнень.

      Під час оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП варто зважати на рівні підтримки в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти, що визначають особливості проведення поточного та підсумкового оцінювання. Рівні підтримки — обсяг тимчасової або постійної підтримки учнів в освітньому процесі відповідно до їх особливих освітніх потреб, що надається в закладі освіти  Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти. Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 483 від 26.04.2022, № 979 від 30.08.2022.

Рівнів підтримки – п’ять. Вони визначаються в результаті комплексної оцінки фахівців ІРЦ (інклюзивно-ресурсний центр) (2–5 рівні) чи шкільної команди супроводу (1 рівень). Ключовим моментом є те, що для визначення рівня підтримки фахівці тепер мають відштовхуватися від потреб дитини, а не від її діагнозу.

Перший рівень     Перший рівень надається за рішенням школи. Для цього створюється команда супроводу, яка ухвалює рішення про надання дитині першого рівня підтримки та складає індивідуальну програму розвитку .Тут не передбачено створення інклюзивного класу та відкриття ставки асистента вчителя. Кількість таких дітей у класі не обмежена. Оцінювання відбувається на основі загальних підходів оцінювання з урахуванням можливості їх адаптації та з урахуванням особливих освітніх потреб учня.

    Другий рівень

Починаючи з другого рівня, з’являються підстави для створення інклюзивного класу та введення посади асистента вчителя. Окрім того, з цього рівня обов’язково потрібно складати не лише індивідуальний план розвитку, як і на першому рівні, але й індивідуальну навчальну програму. У класі може бути не більше 3 дітей із другим рівнем підтримки. Під час проведення оцінювання враховуються адаптація процедури за часом та змістом (наприклад: збільшення часу на виконання завдань); зміна методів тестування (формування завдань в аудіоформаті, збільшеним шрифтом, шрифтом Брайля тощо).

Третій рівень

Цей рівень вважається помірним ступенем прояву труднощів, тому в класі може бути не більше двох таких дітей. Окрім асистента педагога, спеціалісти можуть рекомендувати забезпечити асистента дитини. Тут, як і на другому рівні, дитина може потребувати адаптації навчальної програми.При оцінюванні потрібно враховувати більшення часу на виконання завдань.

Четвертий і пʼятий рівні

Четвертий та п’ятий рівні – найскладніші. У класі може навчатися лише одна дитина з труднощами тяжкого (4-й) або найтяжчого (5-й) ступенів. В обидвох випадках дитина потребує асистента дитини, а також адаптації чи модифікації навчальних програм, а іноді – і результатів навчання та збільшення часу його оцінювання.

Під час проведення оцінювання враховуються адаптації та /чи модифікації змісту навчального предмета (інтегрованого курсу), які зазначені в індивідуальній програмі розвитку учня.

У процесі навчання в інклюзивному класі вчитель може використовувати різні методи оцінювання, добираючи їх у залежності від індивідуальних особливостей та освітніх можливостей усіх учнів, теми, змісту. Це дозволить подолати суб’єктивізм і формалізм при оцінюванні знань учнів.

ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯ - ПРАКТИКА Якщо яскраві сторінки підручника з малюнками заважають учню зосередитись і виконати завдання,  пропоную кожне завдання на окремому аркуші, уникаючи зайвого. Якщо довкола багато шумів, а дитині складно зосередитись в умовах сенсорного перевантаження, утримувати себе в просторі (спокійно сидіти за партою і виконувати завдання) — ми можемо використати шумопоглинальні навушники.

Методи оцінювання можуть здійснюватись в довільній формі – при виконанні усних, письмових або тестових завдань.

Принципи оцінювання  - це основні орієнтири в організації процесу оцінювання учнів з ООП. Систематичність, ОБ’ЄКТИВНІСТЬ, індивідуалізація – най головні з них. Прийоми оцінювання – співзвучні з прийомами оцінювання всіх інших учнів класу.

Важко недооцінити роль команди супроводу для оцінювання дитини з ООП.

З 5 класу посилюється увага команди супроводу учня з ООП в закладі освіти

до оцінювання. Це зумовлено тим, що при переході до базової середньої освіти змінюються підходи до системи оцінювання, зокрема вводиться бальне оцінювання результатів навчання учнів. Значення слова «оцінювання» для учнів з особливими освітніми потребами не має обмежуватись виставленням оцінки за 12-бальною системою (шкалою), а проявляється як послідовна змістовна взаємодія між учасниками освітнього

процесу (учнем, учителем і батьками) щодо навчальних досягнень.

Для учнів ООП доцільно використовувати формувальне оцінювання, яке спрямоване на постійний зворотний зв’язок з учнями.

Учитель має застосовувати формувальне оцінювання на основі чітко

сформованих і представлених учням критеріїв. Якщо учень зробив помилку,

однак вона не відповідає тому чи іншому критерію, враховувати її під час

оцінювання не потрібно.

Залучення батьків учнів з ООП у процес оцінювання — важливий спосіб взаємодії з батьками, який має багато переваг для самих учнів. Нерідко батьки просто не знають, яку роль вони можуть відігравати в оцінюванні успішності своєї дитини. Тому одним з важливих факторів успіху оцінювання навчання учнів є регулярне та відкрите спілкування з батьками.

Важливо інформувати батьків про особливості оцінювання та причини

використання тих чи інших форм чи методів оцінювання навчальних досягнень учнів, зокрема якщо вони відрізняються від тих, які застосовуються до оцінювання  успішності інших дітей у класі.

При оцінюванні рівня сформованості предметних компетентностей учнів з особливими освітніми потребами вилучають ті складові (знання, вміння, види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або неможливим для учня з огляду на труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я.

І, щоб підвести підсумок, наведу приклад оцінювання конкретної дитини з ООП(див. презентацію).

ШОСТИЙ КЛАС: МАТЕМАТИЧНІ ОБЧИСЛЕННЯ

Надія, учениця 6-го класу, вивчає математичні дії в межах змістових ліній «Лічба», «Числа. Дії з числами» і має певні труднощі. Надії не вдається працювати на одному рівні з її однокласниками. Її вчитель, пан Валерій застосовує просту підтримку: дає дівчині більше часу для  виконання завдань, додаткові інструкції для виконання. Він повідомив про свої дії директора школи. Директор збирає команду супроводу, щоб розглянути ситуацію з Надією. Команда супроводу приймає рішення про впровадження підтримки першого рівня: використання диференційованих завдань індивідуально або в малій групі. Для цього пан Валерій використовує диференційований підхід, об’єднуючи малі групи за рівнем складності завдань. Надя працює в групі з трьома учнями, чий функціональний рівень схожий на її. Один день на тиждень пан Валерій  організовує роботу в малих групах, які працюють за різнорівневими завданнями. Після шести тижнів такої роботи, Надія демонструє певний прогрес: виконує два із шести завдань на обчислення, але цей результат не є задовільним. Пан Валерій  радиться з командою супроводу, яка пропонує використати діагностичні тести з математики для 5-6 класів (первинне тестування), розміщені на вебплатформі Всеукраїнська школа онлайн . Після використання первинного тестування вчитель виявив труднощі в Надії з визначенням частки і обчисленням дробів. Протягом наступних двох тижнів він використовував інтерактивні завдання з максимально практично орієнтованими прикладами дій з дробами. Вторинне тестування показало певний прогрес, тому вчитель продовжив проводити додаткові заняття, посиливши ігровий компонент. Через чотири тижні Надія продемонструвала результат на рівні класу і була оцінена в рамках достатнього рівня навчальних досягнень.