Презентація "Однорідні члени речення"

Однорідними називаються члени речення, що виконують однакову синтаксичну функцію, об’єднуються один з одним сурядним зв’язком і відносяться до одного і того ж члена речення. Однорідні підмети зв’язуються з присудком предикативним зв’язком, а однорідні присудки – з підметом. Однорідні другорядні члени пов’язуються з опорними головними підрядним зв’язком.

Однорідні члени речення зв’язуються між собою за змістом і граматично. Засобом граматичного зв’язку виступають інтонація і сурядні сполучники. За характером смислових відношень сполучники сурядності поділяються на 3 основні групи: єднальні, протиставні, розділові.

Єднальні: і(й), та (і), ані, і – і, ані – ані. Ці сполучники використовують для вираження узагальнено смислових відношень і підкреслюють значення однорідності членів речення. Єднальні сполучники ще вживаються для вираження одночасності дій, їх послідовності. Наприклад: Місяць пливе оглядать і небо, і зорі, і землю, і море.(Т. Шевченко) Не слухала Катерина ні батька, ні неньки. (Т. Шевченко)

Протиставні: а, але, та (але), проте, зате, однак, не тільки, а й. Такі сполучники виражають два види смислового зв’язку – протиставлення або зіставлення і утворюють замкнені двочленні конструкції. Наприклад: Не радий хрін тертушці, а проте на кожній танцює. ( Нар. творчість) О думи мої! О славо злая! За тебе марно я в чужому краю караюсь, мучуся... Але не каюсь (Т. Шевченко) Довкола вже не тільки торішнє пріле листя, а й зелена трава (Ю. Смолич)

Розділові: або, чи, або – або, чи – чи, хоч, то – то, чи то... чи то, не то... не то можуть виражати такі відношення між однорідними членами: чергування предметів, дій та їх ознак; можливість одного з двох чи кількох предметів, дій, ознак. Наприклад: Хлопчик мав років десять чи дванадцять. Хоч їж, хоч дивись, а щоб ціле було і неголодний був (Нар. творчість) Чи то садок, чи город, чи поле. (Панас Мирний)

У реченні може бути кілька рядів однорідних членів. Наприклад:Світло хвилями ллється з неба, сповняє повітря, несито пожира тіні на землі, заганяє їх під дерева, кущі, у гущину. Тут маємо поєднання однорідних присудків і обставин.

Однорідні члени речення бувають поширеними. Наприклад: Починалося нове життя з новими стосунками, з новими інтересами. Непоширеними: Стрункий, густий, предковічний ліс на Волині.

Однорідні члени речення можуть поєднуватися в речені сполучниковим зв’язком, безсполучниковим зв’язком та змішаним зв’язком. Наприклад: Любіть травинку і тваринку, і сонце завтрашнього дня, вечірню в попелі жаринку, шляхетну інохідь коня (Л. Костенко)