Презентація "Організація та методика проведення рухливих ігор

Організація та методика проведення рухливих ігор Підготувала вихователь ДНЗ № 2 “Золота рибка” Міколута Ю. В. 2022р

Рухливі ігри — це важливий засіб усебічного виховання дітей дошкільного віку. Правильно дібрані ігри сприяють гармонійному розвитку організму дошкільників.

Рухливі ігри проводяться щодня в усіх вікових групах, на прогулянці і в приміщенні; ігри становлять частину фізкультурних занять, використовуються між заняттями як засіб активного відпочинку дітей. Ігри проводяться на дитячих ранках, святах, в години дозвілля.

У ранкові години, під час збору, доречні ігри середньої рухливості, не збуджують дітей (кеглі, серсо та ін). В години прогулянок, проводяться ігри, більш різноманітні за змістом, з великою руховою активністю. Якщо до прогулянки було щодо «спокійне» заняття, гру можна провести на початку прогулянки. Якщо діти захопилися цікавою творчою грою, не потрібно переривати її, а зібрати дітей для гри в кінці прогулянки. Буває і так, що трудові процеси на ділянці дитячого саду і творчі ігри швидко закінчуються, діти можуть знайти собі заняття, тоді можна провести гру і в середині прогулянки.

Провідна роль в методиці проведення рухливих ігор належить вихователю, який здійснює цілеспрямоване керівництво іграми. Треба образно розкрити дітям сюжет гри, зацікавити змістом, допомогти їм увійти в роль, точно показати необхідні для гри руху. Педагог повинен виховувати у дітей звичку сумлінно виконувати правила гри, розвивати прагнення як можна краще виконати завдання (підтримати, підбадьорити дитину при невдачі в русі, вселяти йому віру в свої сили). У грі нерідко створюються складні взаємини між дітьми: один викликає повагу своєю ініціативністю, спритністю, винахідливістю, інший - сміх своєю незграбністю, боязкістю; одні прагнуть до керівництва, до головній ролі, інші всіляко її уникають. Все це вимагає уважного індивідуального підходу до дітей.

Вихователь повинен стежити, щоб у процесі гри не створювався азарт, збудливих дітей, що призводить до конфліктів. Потрібно привчати дітей радіти успіхам товаришів, не допускати глузування над переможеним, викликати бажання домогтися перемоги. Дітей 6-7 років вихователь спонукає самостійно змінювати правила і зміст ігор в залежності від умов їх проведення та складу гравців. Це розвиває ініціативність, підвищує інтерес до гри.

При виборі ігор враховується фізична підготовленість дітей групи. Час року, стан погоди і місце проведення. У груповій кімнаті діти грають на обмеженій площі («Знайди, де заховано?», «Вгадай по голосу?» та ін). У холодну погоду на вулиці ігри повинні швидко зігрівати дітей, тому необхідно велика рухова активність, правда, не можна вимагати від дітей загального темпу рухів.

Необхідно мати на увазі послідовність, чергування видів діяльності. Якщо в приміщенні діти сиділи, гра повинна дати фізичну розрядку. Якщо з дітьми проводилося фізкультурне заняття, ігри повинні бути більш спокійними. Слід виключати ігри, пов'язані з надмірною м'язовою напругою й одноманітними, повільними рухами. Дуже важливо підбирати ігри, що вимагають різнохарактерну рухову діяльность, так, щоб руховий зміст не повторювався при виконанні інших вправ. Наприклад, якщо на заняттях проводилося навчання стрибків, то в грі не повинно бути стрибків і т. п. Це пояснюється тим, що, з одного боку, діти не можуть правильно передати стрибок, що заважає захопленню грою, з іншого боку, подібне повторення створює передумови для одностороннього, обмеженого впливу на організм дітей.

Діти люблять рухливі ігри і грають в них з великим інтересом, однак не завжди збір на гру проходить швидко і організовано. Хлопці часто захоплюються творчими іграми, іграшками і не можуть відразу залишити їх. Важливо вдало вибрати час. Збір на гру повинен проходити в максимально короткий відрізок часу. Тривалий збір витрачає час і енергію, знижує інтерес до гри. Прийоми збору дітей на гру різноманітні: можна заздалегідь домовиться з дітьми, що за певним сигналом вихователя всі йдуть грати; привернути увагу дітей, показавши їм іграшку, пучок різнокольорових стрічок і т. п. В старших групах потрібно заздалегідь розділити дітей на колони, групи гравців і за сигналом вихователя визначити, чия колона швидше збереться. Необхідно створити інтерес до гри, це допоможе кращому засвоєнню правил, більш чіткому виконанню рухів.

Пояснення гри має бути по можливості коротким, чітким, образним, так як воно впливає на весь хід гри. Неприпустимо монотонне пояснення, для кожного способу в грі повинна бути своя інтонація. У більш складних іграх не слід давати пояснення відразу, його можна чергувати з розподілом ролей між граючими, з показом деяких рухів.

Не завжди гра проходить гладко. Іноді діти роблять помилки і тим порушують правила. Якщо помилки носять загальний, масовий характер. Гру слід припинити і встановити причину. Якщо ж помилки незначні і вони характерні для всіх дітей групи, можна звернути увагу на ці помилки в кінці гри. Зауваження в процесі гри порушують її хід і створюють негативні емоції у дітей. Однак якщо характер помилок незначна і їх допускають окремі діти, можна зробити зауваження і в ході гри.

При проведенні гри вихователь стежить за дозуванням фізичного навантаження. Наприклад, якщо ловить довго не може нікого зловити, слід призупинити гру, зробити паузу або вибрати іншого ведучого.

Закінчити гру можна по-різному: організованим відходом (діти шикуються один за одним - «потяг»), перевести більш рухливу гру з більш спокійним змістом і т. п. наприкінці гри слід дати оцінку, яка не повинна бути повчальною. Можна відзначити позитивні дії дітей і тим викликати бажання наслідувати їм.

Дякую за увагу!