Презентація "Орієнтування на місцевості"

Орієнтування на місцевості за допомогою Сонця та місцевих ознак 2клас. Підготувалавчитель початкових класів Лукіянчина Наталія. Підготувала вчитель початкових класів. Наталя Лукіянчина

Орієнтування — це вміння знаходити на місцевості сторони горизонту. Поверхня Землі не плоска, а округла, оскільки Земля має кулясту форму. На рівній відкритій поверхні, наприклад у полі чи на луці, людина бачить земну поверхню довкола себе у вигляді великого круга. Уявну лінію торкання земної поверхні та небосхилу називають горизонтом .

Лінію горизонту добре видно в полі, на луці, у степу, на морі. На рівній відкритій поверхні лінію горизонту можна побачити на відстані 4–5 км. Якщо рухатися вгору, горизонт буде розширюватися, а лінія горизонту — віддалятися. Якщо рухатися вперед, лінія горизонту теж віддалятиметься.

Якщо перебувати на рівній відкритій місцевості, то можна побачити, що горизонт простягається довкола нас на всі сторони. Є чотири основні сторони горизонту: північ (Пн.), південь (Пд.), захід (Зх.) і схід (Сх.).

Той, хто вміє орієнтуватися на місцевості, завжди зможе знайти потрібний напрям і не заблукає під час подорожі. Віддавна люди знаходили шлях за допомогою небесних світил: Сонця і Полярної зорі.

Надійним дороговказом є Сонце, за ним можна орієнтуватися в ясну погоду. Кожного ранку Сонце піднімається над горизонтом й опівдні займає найвище положення на небосхилі. Опівдні в Північній півкулі Сонце завжди буде на півдні. У цей час тінь від предметів найкоротша й завжди спрямована на північ.

Щоб визначити сторони горизонту за Сонцем, потрібно опівдні стати обличчям у напрямі своєї тіні. Попереду буде північ, позаду — південь, справа — схід, а зліва — захід.

За певних погодних умов неможливо орієнтуватися за Сонцем. Тоді визначити сторони горизонту можна за ознаками, які є в навколишній природі. Оскільки північна і південна сторони отримують різну кількість сонячного світла і тепла, то на це певним чином реагують тіла неживої і живої природи. Якщо уважно до них придивитися, то вони підкажуть напрям сторін горизонту. Орієнтири в навколишній природі, за допомогою яких можна визначити сторони горизонту, називають місцевими ознаками.

Мохи та лишайники люблять багато вологи. Вони вкривають стовбури дерев і камені з північної сторони, яка повільніше висихає, тому що на неї менше потрапляють сонячні промені. Це ж стосується і грибів, які ростуть з північної сторони дерев, кущів та пеньків.

Ягоди дозрівають швидше з південної сторони куща, яка краще освітлюється й нагрівається сонячними променями, ніж північна. У поодиноких дерев, що ростуть на галявинах, з південної сторони гілки густіші та довші, ніж з північної.

Мурахи будують мурашники з південної сторони дерев та пеньків. Один схил мурашника пологий, він завжди повернутий на південь, а інший схил, крутий — на північ.

Снігу завжди більше з північної сторони дерев чи стовпів, бо з південної він тане швидше. На південних схилах горбів сніг теж тане швидше, ніж на північних.

The End