Мета уроку: ознайомитися з основними категоріями заповідних об’єктів, розвивати навички порівняльного аналізу, виховувати любов до рідного краю. Завдання: Вивчити території та об’єкти природно-заповідного фонду України. Розглянути міжнародні й національні програми зі збереження різноманіття. Основні засади розбудови національної екомережі. Практична робота «Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України»
Природоохоро́нні терито́рії Украї́ни — території, створені з метою охорони природних ландшафтів від надмірних змін внаслідок господарської діяльності людини на території України. Найважливішими з таких об'єктів є заповідники, національні парки, заказники. Загальна площа природно-заповідного фонду України становить 2,8 млн. га. Вивчення нового матеріалу
Біосферні заповідники. В Україні існує 5 біосферні заповідники: Асканія-Нова, Карпатський, Чорноморський, Дунайський.[1],Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник. Біосферний заповідник Асканія-Нова є найдавнішим (заснований в 1874 році) в Україні. В заповіднику збереглись унікальні ландшафти степів України до їх змін в результаті господарської діяльності людини. Карпатський біосферний заповідник створений у 1968 році для збереження унікальних гірських ландшафтів Карпат. Заповідник включає в себе кілька масивів загальною площею 53630 га. В заповіднику збереглася унікальна флора й фауна Українських Карпат. Чорноморський біосферний заповідник створений у 1927 році. Площа — 64806 га. Розташований на північному узбережжі Чорного моря захоплює акваторію та дрібні острови у Тендрівській і Ягорлицькій затоках (о. Вовчий, о. Кривий та інші). Заповідник охороняє величезні території масового гніздування птахів. Дунайський біосферний заповідник почав своє існування з 1976 року. На території України він має площу 120000 га і продовжується в Румунії. Заповідник охороняє гирло Дунаю з його численними колоніями птахів.
Природні парки. В Україні налічується 15 національних природних парків. Найбільше їх в Карпатах: Карпатський, Синевир, Сколівські Бескиди, Яворівський, Гуцульщина. Величезні площі займає національний природний парк Подільські Товтри в Хмельницькій області. Шацький природний заповідник створений на Поліссі. Коса Бирючий острів і східна частина Сиваської затоки належить до території Азово-Сиваського національного природного парку. На Лівобережній Україні створено національні природні парки Деснянсько-Старогутський, Ічнянський, Гомільшанські ліси, Святі гори.
Заказники. Заказників на території України 2632. Вони займають площу понад 1 млн. га, що становить 37% від загальної площі природно-заповідного фонду України. Пам'ятки природи. Крім того під охороною перебуває велика кількість пам'яток природи (їх в Україні 3025).Інші природоохоронні територіїРешта природно-заповідного фонду (23,5%) припадає на регіональні ландшафтні парки (44), заповідні урочища (774), ботанічні сади (22), зоологічні парки (13), парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва (538), дендрологічні парки (39).
Аска́нія-Но́ва» (Украї́нський науко́во-до́слідний інститу́т твари́нництва степови́х райо́нів «Аска́нія-Но́ва») — науково-дослідна установа в системі Академії аграрних наук України, державний заповідник заснований в 1874 році Фрідріхом Фальц-Фейном. Розташований в смт Асканія-Нова Чаплинського району Херсонської області (відкіля і колишня назва заповідника «Чаплі»). Назву місцевості дав один з її попередніх власників — герцог Ангальт-Кетенський в 1841 році на честь маєтку Асканія в Німеччині.
Природні ресурси. Площа заповідника становить 33 307,6 га, з них 11 054 га — «абсолютно заповідна» степова зона. Асканійський степ вважається типчаково — ковиловим. У заповіднику є не менше 1155 видів членистоногих, 7 видів земноводних та плазунів, 18 видів ссавців, в різні пори року пролітає більше 270 видів птахів, з яких 107 видів залишаються на гніздування. Крім того, тут ростуть 478 вищих рослин. У «Червону книгу України» занесено 13 видів вищих рослин, 3 види грибів та 4 — лишайників.
Історія заповідника. Заповідник був заснований в 1898 році Фрідріхом Фальц-Фейном. Спочатку юний Фальц-Фейн ставив за мету збереження диких тварин — у 1874 р. 11-річному хлопцю зводять вольєри для утримання тварин. У 1887 році було створено ботанічний сад. У 1898 р. Фальц-Фейн оголошує про відкриття приватного заповідника. Декретами Ради Народних Комісарів УРСР Асканія-Нова 1 квітня 1919 була оголошена народним заповідним парком, а 8 лютого 1921 — Державним степовим заповідником УРСР. На Асканію-Нову було покладено завдання зберігати і вивчати природу цілинного степу, а також акліматизовувати та вивчати можливо більше число видів тварин і рослин, які мають народногосподарське значення. При Асканії-Новій були створені науково-степова станція, зоотехнічна станція з племінним господарством, фітотехнічна станція та інші наукові заклади. Значно розширено зоопарк і ботанічний сад. Нині до складу заповідника входять ділянка заповідного степу, акліматизаційний зоопарк і дендропарк.
З 1932 року на базі державного заповідника Асканія Нова, до 1956 року — Всесоюзний науково-дослідницький інститут гібридизації та акліматизації тварин імені М. Іванова. Має 12 відділів (у тому числі ботанічного парку та заповідного степу і зоологічного парку), 9 лабораторій, науковий музей; веде експериментальне господарство і 4 племінні заводи сільськогосподарських тварин.Інститут є центром науково-дослідної роботи в галузі породоутворення, великою базою племінного тваринництва. У 1983 р. заповідник Асканія-Нова реорганізовано у біосферний заповідник. У 1984 р. заповідник включено до Міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. У 1993 р. Україна підтверджує статус біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф. Е. Фальц-Фейна НАН України.
Територіальний розподіл. Територія заповідника розділена на три великі частини, нерізко відокремлені одна від одної :«Північну»«Великий Чапельський під»«Південну» ( яку поділено на «Стару» та «Успенівку» )Успенівка ( Успенівський степ ) утримується з 1927 р. на абсолютно заповідному режимі.«Північну» та «Південну» частини додатково розділяє автодорога Асканія — Чкалово. В Асканії-Новій розташований один з найбільших на півдні України штучно вирощених лісів, старий ботанічний сад, аклиматизаційний зоологічний парк, орнітопарк.
«Великий Чапельський під»Це територія з нижчим рівнем ґрунту десь на 9 метрів в порівнянні з іншими ділянками, звідси назва — під, низовина. Саме тут скупчуються талі води, що важливо для заповідника. «Великий Чапельський під» є водно-болотним угіддям заповідника міжнародного значення. Тут табуни диких копитних тварин, загалом до 1000 голів, більшу частину року перебувають на вільному випасі. Серед рідкісних рослин гідрофітів поду — зіркоплідник частуховидний,(Damasonium alisma).
Ботанічний сад. Під нього відведена територія у 170 гектарів. Його перші ділянки розплановані ще у 1887 р. На кінець 20 століття колекція рослин досягла 1.000 чагарників та дерев. Краєвиди саду підсилені ставком і павільйоном Грот, де колись знімали стару кінострічку «Діти капітана Гранта».
Орнітопарк. Відділом зоопарку є орнітопарк, що розмішений поблизу ставків з протоками та острівцями. В орнітопарку нараховують більш ніж 60 різновидів птахів — лебеді, фазани, качки, лелеки, гуси єгипетські та індійські, страуси. Страуси Асканії. В заповіднику чотири види страусів: африканськийпівденноамериканський нандуавстралійський ему тощо. Африканський страус належить до найбільших птахів планети, має вагу до 175 кг. Голова сягає на висоту 2 м 70 см. Птах довгий час може обходитися без води. але при нагоді охоче п'є та купається. За висновками науковців , страуси в давнину мешкали на півдні сучасної України, в Азії — до сучасної Монголії. В умовах неволі живе до 50 років. Яйце африканського страуса важить 2 кг і трохи більше. Вони втратили здібність літати, пересуваються по суходолу пішки або бігом, мають неприємний характер
Головні напрями роботиполіпшення існуючих і створення нових порід сільськогосподарських тварин;розробка питань годівлі сільськогосподарських тварин, технології продуктів тваринництва, економіки й організації тваринництва в степовій зоні України;акліматизації й гібридизації диких копитних і птахів;акліматизації й інтродукції деревних та чагарникових рослин, вивчення заповідного степу та ін. В інституті виведено асканійську породу овець, українську степову білу і українську степову рябу породи свиней, новий асканійський молочно-м'ясний тип червоної степової породи великої рогатої худоби і породну групу багатоплідних каракульських овець. Асканійський зоопарк відомий значними успіхами в розмноженні цінних та рідкісних видів диких копитних і птахів у неволі, гібридизації та одомашнення їх. В ньому зібрана унікальна колекція диких тварин, привезених з різних зоогеографічних областей земної кулі.
Найбільше в Асканії-Новій копитних —антилопи, зебри, олені, бізони, зубробізони, зубри, кінь Пржевальського та інших, і птахів — лебеді, фазани, африканські страуси, південноамериканські нанду і австралійські ему, які тут акліматизуються та одомашнюються.Інститут видає праці (з 1933 року), має аспірантуру та курси підвищення кваліфікації зоотехніків.
Практична робота: Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України Мета: провести аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України. Завдання: Провести аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України. Нанесення на контурну карту України: Заповідники (біосферні і природні);Національні та природні парки
