Презентація "Основні положення клітинної теорії"

Основні положення клітинної теорії Біологія 6 клас

З 1840-х р. вчення про клітину опиняється в центрі уваги всієї біології і бурхливо розвивається, перетворившись на самостійну галузь науки - цитологію. У цей час змінюється уявлення про склад клітини. З'ясовується другорядне значення клітинної оболонки, яка раніше визнавалася найбільш істотною частиною клітини, і висувається на перший план значення протоплазми (цитоплазми) і ядра клітин, що знайшло своє вираження у визначенні клітини, даному М. Шульце: “Клітина - це грудочка протоплазми з ядром.”.

Клітинна теорія - одне із загальновизнаних біологічних узагальнень, яке говорить про єдність принципу будови і розвитку світу рослин, тварин, інших живих організмів, в яких клітина розглядається в якості загального структурного елементу. Вона була сформульована у середині XIX століття і надала базу для розуміння закономірностей живого світу та мала важливе значення для розвитку еволюційного вчення. Клітини епітелію 

Маттіас Шлейден. Теодор Шванн. Маттіас Шлейден і Теодор Шванн є засновниками клітинної теорії. У своїй роботі «Мікроскопічні дослідження про відповідність у структурі й рості тварин і рослин», написаній у 1839 р., Т. Шванн сформулював основні положення клітинної теорії. Засновники клітинної теорії

Пізніше, у 1858 році, Рудольф Вірхов доповнив клітинну теорію найважливішим положенням: будь-яка клітина походить з клітини: “Omnis cellula eх cellula”. Р. Вірхов з’ясував, що нові клітини не виникають з міжклітинної речовини, як вважали до нього, а з’являються внаслідок розмноження материнської. Рудольф Вірхов

Усі організми складаються з однакових частин – клітин; вони утворюються і ростуть за одними й тими самими законами. Загальний принцип розвитку для елементарних частин організму – утворення клітин. Кожна клітина в певних межах є індивідуумом. Але ці індивідууми діють спільно, так що виникає гармонійне ціле. Усі тканини складаються із клітин. Процеси, які виникають у клітинах рослин, можуть бути зведені до таких: виникнення нових клітин; збільшення розміру клітин; перетворення клітинного вмісту на потовщення клітинної стінки.«Основні положення клітинної теорії»

У 1859 р., Рудольф Вірхов сформулював одне з найважливіших положень клітинної теорії: «Будь-яка клітина походить з іншої клітини… Там, де виникає клітина, їй повинна передувати клітина, подібно до того, як тварина походить тільки від тварин, а рослина – тільки від рослини». Рудольф Вірхов. Клітинна теорія

Клітинна теорія т. Шванна і М. Шлейдена. Сучасна клітинна теорія1. Усі організми складаються з однакових частин – клітин; вони утворюються і ростуть за одними й тими самими законами.1. Клітина – основна одиниця будови й розвитку всіх живих організмів, найменша одиниця живого.2. Загальний принцип розвитку для елементарних частин організму – утворення клітин.2. Клітини всіх одноклітинних і багатоклітинних організмів подібні за своєю будовою, хімічним складом, основними проявами життєдіяльності й обміну речовин.3. Кожна клітина в певних межах є індивідуумом. Але ці індивідууми діють спільно, так що виникає гармонійне ціле. Усі тканини складаються із клітин3. Розмноження клітин відбувається шляхом їх поділу, і кожна нова клітина утворюється в результаті поділу материнської клітини.4. Процеси, які виникають у клітинах рослин, можуть бути зведені до таких: виникнення нових клітин; збільшення розміру клітин; перетворення клітинного вмісту на потовщення клітинної стінки.4. У складних багатоклітинних організмах клітини спеціалізовані за виконуваними функціями й утворюють тканини; із тканин складаються органи, які нерозривно взаємопов’язані й підпорядковані нервовим і гуморальним системам регуляції.

Наука про клітину - цитологія. Клітина - універсальна структурна і функціональна одиниця всього живого. Клітина - відкрита система. Клітина має складну будову. Найважливіші структури: мембрана, ядро, цитоплазма, цитоскелет, рибосоми, мітохондрії, ЕПС, комплекс Гольджі, лізосоми. На клітинному рівні відбуваються всі основні процеси життєдіяльності організмів. У клітині зберігається і передається спадкова інформація.