Презентація "Особливості економіки країн Європи. Первинний сектор економіки"

Первинний сектор економіки. Особливості економіки країн Європи.

1. Особливості економіки країн Європи.І. Постіндустріальний етап розвитку планомірне скорочення питомої ваги матеріального виробництва (первинного та вторинного секторів);зростання ролі у створенні ВВП й концентрації працюючих у сфері послуг (третинному, четвертинному та п’ятому секторах). Економічну основу регіону забезпечують національні економіки Німеччини, Франції, Великої Британії та Італії, які входять до «Великої сімки».

1. Особливості економіки країн Європи.ІІ. Курс від деіндустріалізації до реіндустріалізаціїРеіндустріалізація (“промисловий ренесанс”) – перехід промислового виробництва на нові технологічні основи, на прогресивні “високі” технології.запровадження новітніх досягнень науки і техніки;перехід до енерго- та матеріалозбережувальних технологій;перебудовіастарих малоефективних виробництв;впровадження у промислове виробництво мікроелектроніки, робототехніки, лазерної та оптичної техніки, інформаційних технологій, програмування, біоіндустрії, нових матеріалів, нових видів енергії, космічної техніки тощо. В Європі найбільший досвід реіндустріалізації мають Німеччина, Велика Британія, Франція.

1. Особливості економіки країн Європи.ІІІ. Глибокі інтеграційні процесизростання взаємозалежності національних економік країн регіону;зростання міжнародного руху товарів і капіталу;інтенсивний перехід країн від замкнених національних господарств до економіки відкритого типу.

1. Особливості економіки країн Європи.Європейські країни з перехідною економікою перебувають на індустріальному або індустріально-аграрному етапі розвитку. Частка промисловості за ВВП – 45-60 %. Переважає вторинний сектор економіки.

2. “ Центральна вісь розвитку ” Європи.тягнеться з півдня Великої Британії до півночі Італії на 1600 км;займає менше 1/10 площі Європи;концентрує ¼ населення регіону та 2/3 промислового потенціалу, великі фінансові центри та світові міста;сформувались «транскордонні» райони;формується єдиний економічний простір в мініатюрі.

3.1. Добувна промисловість. виснаження ресурсів → ускладнення умов їх видобутку → різке зниження ролі добувної промисловості → диспропорції між споживанням сировини та її власним видобутком; гострий дефіцит енергоносіїв та руд кольорових металів; власний видобуток: Верхня Сілезія (кам’яне вугілля), Північне море (нафта та газ), Скандинавія (руди металів), Середземномор’я (боксити); потреба у ¾ сировини задовольняється за рахунок імпорту → ослаблення імпортної залежності.

3.2. Сільське господарство. високоінтенсивне с/г; відбулась “друга зелена революція”: механізація, хімізація виробництво + широке використання новітніх методів та засобів; зменшення частки зайнятих у сільському господарстві; зональна спеціалізація с/г.

3.2. Сільське господарство. ЗОНАЛЬНІ ТИПИПівнічноєвропейський(молочне скотарство, кормові культури, “сірі хліби” (жито, овес), картопля). Середньоєвропейський(молочно-м’ясне скотарство, свинарство, птахівництво, пшениця, ячмінь, ріпак, цукрові буряки, льон-довгунець, квіти). Східноєвропейський(пшениця, гречка, просо, цукрові буряки, соняшник, тютюн, картопля, виноград). Південноєвропейський(субтропічні культури: оливки, інжир, цитрусові, мигдаль, виноград; кукурудза, пшениця; розведення овець та кіз). Балканський(пшениця, кукурудза, соняшник, тютюн, олійна троянда, овочі, фрукти; молочно-м’ясне скотарство, пта-хівництво, вівчарство).

3.3. Лісове господарство. Лісове господарство проводить облік, розведення, відновлення, охорону і захист лісів, а також регулює їх використання з метою задоволення потреб господарства у лісових ресурсах.

3.3. Лісове господарство.

3.4. Рибальство.