Презентація "Педагогічна знахідка - кубики Зайцева та методика Пятибратової"

«Педагогічна знахідка»Підготувала Вчитель-логопед. Шевчик Наталія Василівна

Зайцев Миколай Олександрович(1939 – 2018рр.)Російський педагог-новатор, професор, академік Академії творчої педагогіки, творець і керівник центру "Нестандартні технології в освіті". Автор методичних посібників і матеріалів для навчання дітей читання, письма, рахунку та англійської мови за авторською методикою (головним і найбільш відомим з яких є "Кубики Зайцева")

Чому кубики різних розмірів, кольорів?Голосні, приголосні звуки, дзвінкі, глухі, м'які, тверді – категорії для дітей абстрактні та не зрозумілі. Безсумнівно, треба вміти відрізняти звуки. Але чому обов'язково за допомогою термінів і визначень з підручників? А що у нас?

«Золоті» кубики – для голосних.«Залізні» й «дерев'яні» – для приголосних та їх сполучень з голосними, з м'яким знаком та апострофом.«Залізні» – для дзвінких, «дерев‘яні» - для глухих. Великі – для твердих, а маленькі для м'яких

Для швидкого розпізнавання та надійного запам'ятовування використовуються мнемонічні засоби, які охоплюють 3 сенсорні області: слухову, зорову і тактильну: Поділ на групи за кольором;(зорове сприйняття)Поділ на групи за об'ємом;(тактильне)Поділ на групи за звучанням та вібрацією наповнювача; (слухове)Поділ на групи за вагою.(барометричне).

Положення складів на кубиках є адаптованим та дуже зручним для педагога

Таблиці теж сприятимуть розпізнаванню блоків та запам'ятовуванню одиниць мови (складів та окремих літер) . Ритмічне вимовляння та проспівування ланцюжків з одиниць мовлення з одночасним показом їх забезпечать їхню повторюваність, сприятиме запамятовуванню.

Проспівування таблиціrrrrr

Умовності, на яких базується наочність, не такі уже і абстрактні. Дітям відомо що залізо важче і «дзвінкіше» за дерево. Нічого твердого і м'якого у так званих «твердих» і «м'яких» не має, а от велике й маленьке наявне: БУ-БО-БА-БЕ-Б вимовляють з більшим об'ємом резонатора (нижня щелепа опущена, язик відсувається назад і донизу), а бю-бьо-бя-бє-бі – з меншим об'ємом резонатора (щелепи майже зімкнені, язик просувається вперед і вгору).

Усі дітки починають говорити складами: МА(мама), БА(СОБАКА), ДЯ(дядя)… Не вміючи вимовити слово повністю, дитина виділяє найвиразнішу його частину. Часто дітки переставляють у словах склади, а не фонеми: КАШАЛАДКА- ШОКОЛАДКА… Ділити слова на склади – справа звична для дитини. Можливість їх побачити викликає у дитини інтерес. Показали МА –МО-ЛА-ЛЕ, назвали їх – усе зрозуміло.

Правильно читаємо – весело стрибаємо.

Склади розташовуються у таблиці, зіставляючи і співвідносячи їх за дзвінкістю, глухістю, твердістю, м’якістю. Послідовність складів у стовпчиках теж специфічна. І побудована на спрощенні та полегшенні мускульних зусиль артикуляційного апарату. (Один звук плавно переходить в інший)У - О - А –Е – ИО – И – А – Е - Уstyle.colorfillcolorstroke.colorfill.type

М. Монтесорі, мабуть, першою помітила, що дитина, всупереч загальноприйнятій думці, навчається спочатку писати, а потім читати. Письмо – це перетворення звуків у знаки. А читання – це перетворення знаків у звуки. Найшвидший і найлегший шлях до нього пролягає через письмо. Дошкільникам в силу їх розвитку легше викладати кубиками та друкувати на таблиці, чим писати в зошиті.

Наталя Пятибратова – корекційний педагог. Обгрунтувала і довела ефективність навчання читання дітей за методикою Зайцева. А також розробила посібник – «Картинки-асоціації»ЗОБРАЖЕННЯРУХ(ЖЕСТ)ОЗВУЧУВАННЯБУКВА