Презентація " Переяславська рада"

Пригадаймо. Минулого разу ви дізналися про битву під Берестечком. Пригадайте, коли вона відбулася? Чому Богдан Хмельницький покинув поле битви? Хто очолив козацьке військо за відсутності гетьмана? Яким чином козаки здійснили відступ? Що вам відомо про козаків, які залишилися прикривати відступ побратимів?

Тема 19: Переяславська рада. На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтеся про подію, яка в подальшому матиме вплив на життя українців протягом багатьох століть.

Після підписання Білоцерківської угоди польські пани стали повертатися в Україну, відновлюючи старі порядки. Це викликало нову хвилю народних повстань проти іноземних поневолювачів. Для остаточного придушення козацького руху у 1652 році 20-ти тисячне польське військо прийшло в Україну. Вони зупинилися біля урочища Батіг (сучасна Вінницька область). 

Невдовзі підійшла й армія Богдана Хмельницького. Козаки оточили табір поляків. Уночі козаки прорвалися у ворожий табір і підпалили його. Наступного дня бойові дії продовжилися і тривали до пізньої ночі. Польське військо було знищене. Унаслідок битви під Батогом 1652 року майже вся територія України була звільнена від поляків. Білоцерківський договір утратив свою силу.

Поляки не могли змиритися з поразкою і у 1653 році здійснили кілька спустошливих походів на українські землі. Восени 1653 року польський король із сорокатисячною армією укріпився біля містечка Жванець. Українсько-татарське військо оточило ворожий табір. У поляків не вистачало харчів, почався голод, спалахнула епідемія. Від остаточної поразки поляків знову врятували татари. Польський король підкупив кримського хана, і той вимагав від Хмельницького припинення воєнних дій. Гетьман був змушений погодитися на мир.

Протягом тривалих років війни становище українців погіршувалося. Занепало сільське господарство і ремісництво. Не розвивалася торгівля. Сотні українських міст були спустошеними й малолюдними. Богдан Хмельницький розумів, що виграти війну з поляками українці самотужки не зможуть. Кримські татари були ненадійними союзниками. Вони вже тричі у вирішальний момент зраджували гетьману (під Зборовом 1649 року, під Берестечком 1651 року та під Жванцем 1653 року).

Богдан Хмельницький вирішив об'єднати свої зусилля з сусідньою православною державою - Московським царством. Посольство від московського царя та гетьман зі старшиною зустрілися у Переяславі. 8 січня 1654 року у Переяславі було скликано козацьку раду, на якій прийнято рішення про укладення союзу з Московією. Після закінчення ради гетьман із старшиною та московськими послами пішли у церкву для складання присяги. Хмельницький зажадав від російських послів, щоб вони першими присягнули від імені царя, але ті відмовилися, стверджуючи, що цар своїм підданим не присягає. Тоді гетьман і старшина покинули церкву. Посли двічі запевняли гетьмана, що всі права України не будуть порушуватися. Лише після цього Богдан Хмельницький разом із своїм оточенням присягнули на вірність московському царю. У Переяславі письмовий договір не укладався і жодний документ не підписувався.

Після цього московські посли роз'їхалися по містах України для прийняття присяги від місцевих жителів на вірність цареві. Багато людей відмовилися присягати московському царю.

Серед них було багато представників козацької старшини, козаки Уманського, Брацлавського, Кропивнянського полків. А у Полтавському полку московських послів побили киями. Не присягнуло українське духовенство на чолі з київським митрополитом. Не визнали влади московського царя козаки Запорозької Січі, а також мешканці Києва, Чорнобиля та інших міст.