Містить інформацію про склад та функції соматичної та вегетативної нервових систем.
Периферична нервова система утворена вузлами, нервами та нервовими закінченнями - рецепторами, що сприймають подразнення зовнішнього та внутрішнього середовища. Периферична нервова система (за функціями)Соматична. Вегетативна (автономна)Регулює роботу скелетних м’язів, шкіри, здійснює зв’язок організму з навколишнім середовищем. Регулює роботу внутрішніх органів, обмін речовин, ріст організму.
До нервів відносяться черепні (12) та спинномозкові (31), яких разом нараховують 43 пари. Залежно від виконуваної функції розрізняють: чутливі нерви, рухові та змішані. Чутливі нерви утворені дендритами, а рухові нерви з аксонів нервових клітин. Змішані містять і чутливі, і рухові волокна.
Соматична система - збирає інформацію від органів чуття та посилає її до ЦНС, потім передає сигнали від неї до скелетних м’язів. Вона відповідає за регуляцію поведінки в зовнішньому середовищі й за процеси руху, так як іннервує скелетні м’язи, м’язи обличчя, язика, глотки, гортань, також тулуба, кінцівок, шкіру.
Вегетативна нервова система іннервує внутрішні органи, залози, гладкі м’язи органів та шкіри, судини, серце та регулює обмінні процеси в тканинах. Вегетативна система (автономна)Симпатична. Парасимпатична. Мобілізує організм для термінової адаптації до підвищених навантажень. Відновлює ресурси організму. Для нормального існування організму необхідне збереження цілісності всіх відділів ЦНС і периферичної нервової системи, їхня узгоджена спільна робота. Діяльність нервових центрів може порушуватися через нестачу кисню, під дією отруйних речовин, що потрапили в кров.
Симпатична АНС складається з центрального й периферичного відділів. Центральний відділ розташований у бокових рогах спинного мозку від 1-го грудного до 3-го поперекового сегментів. Периферичний – складається з нервових волокон і вузлів біляхребтових і передхребтових. Біляхребтові вузли розташовані посегментно двома ланцюжками по боках хребта, утворюючи правий і лівий симпатичні стовбури. Передхребтові вузли – це вузли периферійних сплетень у грудній і черевній порожнинах (черевне, брижове, верхнє і нижнє). Симпатичні нервові волокна виходять зі спинного мозку у складі передніх корінців спинномозкових нервів, а потім через передвузлові волокна – білу сполучну гілку – прямують до відповідного вузла симпатичного стовбура. В ньому одні волокна переходять на післявузловий нейрон, який прямує до органів (кровоносних судин, потових залоз). Інші – проходять через вузол симпатичного стовбура не перериваючись і надходять до передхребтових вузлів, перемикаються в них, і далі тягнуться до відповідних органів (легень та інших).
Парасимпатична АНС також має центральний і периферичний відділи. Центральний відділ складається з парасимпатичних ядер, закладених у середньому та довгастому мозку й крижових сегментах (2-4) спинного мозку. Периферичний відділ – вузли й волокна, що входять до складу окорухового (III пара), лицевого (VII пара), язико-глоткового (IX пара), блукаючого (X пара) ядер і тазових нервів. У середньому мозку на дні водопроводу лежить парасимпатичне додаткове окорухове ядро (ядро Якубовича – Едінгера – Вестфаля), відростки клітин якого прямують у складі окорухового нерва, переключаються у війковому вузлі і закінчуються у м'язі, який звужує зіниці, та у війковому м'язі. У ромбоподібній ямці поряд з ядром лицевого нерва міститься верхнє слиновидільне ядро. Відростки його клітин входять до складу проміжного нерва, потім лицевого. Разом із гілками лицевого, а також трійчастого нервів парасимпатичні волокна досягають сльозової залози, залоз слизової оболонки носової і ротової порожнин (перемикаються в крилопіднебінному вузлі) та піднижньощелепної і під'язикової залоз (перемикаються у розташованому поряд піднижньощелепному вузлі).
Нижнє слиновидільне ядро дає початок парасимпатичним (секреторним) волокнам привушної залози, які виходять з мозку у складі IX пари (язико-глоткового нерва) і перемикаються у вушному вузлі. Основна маса парасимпатичних волокон, які виходять з довгастого мозку, входять до складу блукаючого нерва. Вони починаються від його парасимпатичного спинного ядра на дні ромбоподібної ямки. Передвузлові волокна тягнуться до органів шиї, грудної і черевної порожнин, закінчуючись в інтрамуральних гангліях (всередині органів), вузлах щитоподібної та вилочкової залоз, у бронхах, легенях, серці, стравоході, шлунку, кишках, у підшлунковій залозі, печінці, нирках. Від інтрамуральних вузлів відходять післявузлові волокна, які іннервують ці органи. Від крижових сегментів спинного мозку парасимпатичні передвузлові волокна прямують у складі вентральних корінців крижових нервів, а відділившись від них, утворюють нутряні тазові нерви. їхні гілки входять до підчеревного сплетення і закінчуються на клітинах інтрамуральних вузлів. Післявузлові волокна іннервують гладкі м'язи й залози нижніх відділів травного апарату, сечовидільні, зовнішні й внутрішні статеві органи.
Головним колектором чутливих шляхів парасимпатичної нервової системи є блукаючий нерв. Аферентні волокна його шийного відділу складають 80-90 %. Приблизно 20 % із них є мієлінізованими, решта – тонкі безмієлінові. Ці волокна передають інформацію від травного тракту, органів грудної та черевної порожнин. Утворені цими волокнами рецептори реагують на механічні, термічні, больові впливи, сприймають зміни p. H та електролітного складу. Надзвичайно важлива фізіологічна роль чутливої гілки блукаючого нерва – депресорного нерва. Він є потужним провідником, що сигналізує про рівень артеріального тиску в аорті. Клітини тіла аферентних шляхів блукаючого нерва розташовані здебільшого в яремному вузлі, а їх волокна вступають у довгастий мозок на рівні олив. У складі синусного нерва, що є гілочкою IX пари, міститься близько 300 товстих аферентних волокон, які зв'язані з великою кількістю рецепторів різної модальності. У цьому сприймаючому комплексі особлива роль належить каротидному клубочку, який розташований між внутрішньою і зовнішньою сонними артеріями у місці розгалуження загальної сонної артерії (сонній пазусі, sinus caroticus).
Таким чином, до складу автономної нервової системи входять:■ нервові волокна;■ периферичні нервові ганглії, які складаються із нервових клітин;■ нижчі нервові центри - розташовані у сірій речовині спинного мозку і стовбурі головного мозку, від клітин яких починаються еферентні нервові волокна;■ вищі нервові центри - знаходяться у проміжному і передньому мозку.
Центри вегетативної НС розташовані в сірій речовині середнього, довгастого та спинного мозку, а периферична її частина утворена вегетативними нервами, що виходять із головного та спинного мозку, гілками й нервовими волокнами, вегетативними сплетеннями та їхніми вузлами, що лежать попереду хребта і поруч з хребтом, а також розташованими поблизу великих судин біля органів. Симпатична система. Еферентні шляхи вегетативної НСІІІОрган. Гангліозні нервові вузли по обидва боки хребта Парасимпатична система. ЦНСІІІЦНСОрган