Презентація "Перші кроки до успіху у спілкуванні"

Перші кроки до успіху у спілкуванні

Спілкування Правила успішного спілкування Перші кроки до успіху у спілкуванні Зрозумій співрозмовника Уміння запитувати «Рятувальне коло» толерантності

Спілкування - це процес взаємодії між людьми, в якому відбувається обмін діяльністю, інформацією, досвідом, уміннями й навичками, а також результатами діяльності. Воно є природним для людини, бо вона здатна нормально розвиватися в суспільстві, тільки спілкуючись з іншими людьми. Утім, успішне спілкування залежить не тільки від знання й дотримання звичаїв і традицій, а й від вихованості та ввічливості.

Успішним вважається таке спілкування, коли нам вдалося досягнути очікуваного результату: отримати потрібну інформацію, допомогу; інколи - просто дружню пораду; підтримку або задоволення від разом проведеного часу. Досягти своєї мети в спілкуванні можна лише тоді, коли вас розуміють і ви розумієте інших. Основою різних форм спілкування є бесіда, діалог (за визначенням словника -- «взаємна розмова»), У бесіді обмінюються інформацією, знайомляться з новими ідеями, висловлюють наболіле, дістають розумну пораду, відчувають емоційне задоволення, естетичну насолоду.

1. Повноцінне спілкування залежить від обох партнерів. 2. Для повноцінного спілкування ми маємо об'єднати обидві «мови»: мову слів і мову тіла (жести, посмішка). 3. Важливим у спілкуванні є вміння говорити й уміння слухати.

Для спілкування важливо встановити контакт зі співрозмовником. Є певні; правила, дотримання яких під час спілкування наближує до людини. Вони, можливо, не переконають співрозмовника, але можуть стати першими кроками до успіху у спілкуванні. 1. «Власне ім'я»:звучання власного імені завжди приємне (підсвідомо) людині. Використовуйте в розмові «приємну мелодію імені» співрозмовника.

2. «Дзеркало відносин»: посмішка на обличчі - ознака про добрі стосунки. Щоб позитивно налаштувати до себе співрозмовника, стежте за виразом свого обличчя. Не варто весь час «тримати» усмішку, втім треба пам'ятати, що лагідна усмішка здатна притягувати людей. 3. «Золоті слова»: говоріть компліменти, тобто слова, що трохи перебільшують позитивні риси співрозмовника. Треба пам'ятати: щоб комплімент був «справжнім», він має бути однозначним, без гіпербол (перебільшення позитивного має бути незначним), враховувати власне ставлення людини до тих якостей, про які говорите, не містити рекомендацій щодо їх поліпшення, не містити «ложки дьогтю».

Часто буває так, що люди, які ніби уважно слухають одне одного, не можуть порозумітися. Це результат того, що ми приписуємо співрозмовнику думки, емоції та потреби, йому зовсім не притаманні. Є гарний спосіб уникнути такої проблеми, переконатися, чи добре ми зрозуміли співрозмовника: перефразування, тобто повторення, переказування своїми словами того, що сказала інша людина, починаючи зі слів - «Ти маєш на увазі те, що...» або - «Якщо я правильно зрозумів(ла)..» чи із запитання - «Я тебе правильно зрозумів(ла)?».

Чи правильно ми зрозуміли людину, можна визначити також за допомогою відповідних запитань: уточнити почуте, з'ясувати для себе окремі аспекти, отримати додаткову інформацію. Ставити влучні запитання - непроста справа. Як правильно ставити запитання: Формулюйте запитання конкретно і зрозуміло. 2. Застосовуйте відкриті та закриті запитання залежно від поставленої мети. Відкриті - це запитання, у відповідях на які запитуваний може викласти власну думку, тому використовуйте їх, коли потрібно здобути інформацію або підтримати розмову. Закриті - такі запитання, на які можна відповідати лише «Так» чи «Ні»

3. Використовуйте шість «журналістських» запитань з метою здобуття різнобічної інформації стосовно конкретної події: хто, що, де, коли, як, чому? (Всі вони відкриті і «підштовхують» співрозмовника розповідати нам якомога більше). 4. Намагайтеся уникати тенденційних запитань (які приховують відому відповідь або провокують наперед визначену відповідь).

- Чітко формулюйте свою точку зору, добираючи слова, зрозумілі не лише вам, а й співрозмовнику. - Говоріть від себе: «я так думаю», «я вважаю»,« я відчуваю». - Будьте конкретними - не говоріть загальних або відомих усім речей. - Намагайтеся зацікавити партнера по спілкуванню.

4.1 Використовуйте мову тіла: сідайте обличчям до того, з ким говорите, нахиляйтеся вперед, встановіть контакт очима. 4.2 Застосовуйте звуки та жести заохочення: підтримуйте співрозмовника доброзичливою посмішкою, словами «так-так»... тощо, хитанням головою. 4.3 Ставте уточнюючі запитання: вони допомагають прояснити ситуацію, уточнити дещо з того, що вже відомо. Їх треба застосовувати обережно: коли людина схвильована або роздратована, варто утримуватися від будь-яких запитань, давши їй змогу висловитися.

- Переривати співрозмовника Демонструвати позою або виразом обличчя, що ви не готові зараз слухати Давати поради Змінювати тему розмови або переводити розмову на себе Давати оцінку людині, яка говорить - Підганяти того, хто говорить

У людському житті не можна обійтися без зіткнення протилежних поглядів, бо в ньому завжди є суперечливість, протилежні позиції і думки. І це нормально. Суперечку не слід відкидати хоча б із тієї причини, що вона дає змогу вибрати крашу думку серед багатьох інших. Для того щоб досягнути успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, потрібно сформувати в собі толерантність як рису характеру.

Якщо ви прагнете бути толерантними, то мусите: 1. Бути готовими до того, що всі люди різні - не кращі, не гірші, а просто різні. 2. Навчатися сприймати людей такими, якими вони є, не намагатися змінити в них те, що нам не подобається. 3. Цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з вашими. 4. Зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.

Спілкування - це процес взаємодії між людьми, в якому відбувається обмін діяльністю, інформацією, досвідом, уміннями й навичками, а також результатами діяльності.