Зима… Зима. Не те,що влітку… Біліє далеч снігова. І на малесеньку чечітку Колючий острах навіва. Гуляють білі сніговиці, Тріщить мороз. Гудуть вітри. Сидять зажурені синиці, І повзики, і снігурі… Дзьобатий дятел працьовито У кору стука - не дріма. Але тепер йому не літо- Кругом зима, кругом зима! А сніг лежить, а вітер злиться, І навіть щиглик на біду, Хоч звичка в нього – бадьориста, Притих під кущиком в саду. Сніжинки білі - не комахи. А ковдра біла – не тепло.
Загадки За вікном летить сніжок, піднялася віхола. Але бачу я пташок Що сидять під стріхою! Чи-чив-чив, чив-чив-чив-чив! Хто співати їх навчив? Сірі пташенята ці звуться, діти, … * * * Вона животик жовтий має, ще й чорну краватку одягає. Пташина жвава і маленька, співає дзвінко, веселенько,— Той спів узимку кожен чує. Шматочок сальця їй смакує. Що ж це за пташка невеличка, чи здогадались ви? * * * Чорно-біла, метушлива, голосно стрекоче, Мабуть, злодійка-пташина знов щось вкрасти хоче, Чи люстерко, чи намисто — на це в неї вдосталь хисту, Ох і пройда ж ти нівроку, хитра злодійка ... * * * Вони бувають сизі, білі, воркують, в парку проживають. Вважають їх птахами миру, на щастя в небо випускають. І линуть в сині голубій птахи чудові — ... * * * Дзоб міцний і гарні крила, чорний хвіст, жилетка сіра, Чи присяде, чи летить, - «Кар, кар, кар!» - усе кричить. * * * У червонім фартушку птах стрибає по сніжку і розпитує синичку про найближчу годівничку. * * * Як щось гарно заблищить, Так вона туди й летить… У гніздо несе оздоби, все красуні до вподоби! * * * По асфальту чимчикує, із людьми про щось воркує… Сизокрилий, добрий птах, знається він на листах!
Чим годувати птахів взимку ● насіння соняшника ● конопля ● овес ● просо, пшоно ● гарбузове насіння (лише сире) ● насіння дині, кавуна ● крихти сухого білого хліба (чорний хліб шкідливий для всього птаства) ● горобина і бузина, зібрані в кетяги й розвішані на деревах ● насіння ясеня (крилатки) ● насіння бур’янів (лобода, кропива, лопух, кінський щавель)