Презентація "Писанка"

Писанка. Вчителька трудового навчання та технології: Приблуда Ірина Олександрівна

Писанкарство – унікальне українське мистецтво, що сягає своїми витоками сивої давнини та відбиває своє уявлення про навколишній світ. Таємниця яйця – зародка життя – тисячоліттями викликала найрізноманітніші асоціації та була одним із найбільших див для стародавніх людей. Майже в усіх народів яйце вважалось джерелом життя, символом сонця, початком світу.

Наші предки вірили, що писанка має магічну силу – вона приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Господарі закопували писанки в землю, бо вірили, що сила яйца сприятиме щедрим жнивам. Писанки дарували один одному закохані хлопці та дівчата.

Вважалося, що писанку треба вміти писати, знати, коли саме це зробити, уміти замолити. Створюють писанки за допомогою писачка. Писачок — інструмент, який використовується при виготовленні писанок. Залежно від регіону України також має назви:писа́льце, ки́стка, пищок, мигу́лка, дє́дик. Призначений для нанесення на шкаралупу яйця розтопленого на вогні свічки воску або парафіну.

Писачком можна як наносити тонкі лінії рисунку, так і закривати від фарби великі елементи орнаменту.

Писанку за всіх часів дарували на знак перемир'я, побажання здоров'я, краси, сили, врожаю. Застосовували як запобіжний засіб від стихійного лиха, пожежі, грому, для лікування різних хвороб, від переляку, наговору. За українським народним повір'ям, шкаралупу від великодніх яєць належить викидати у воду. Рівно через рік шкаралупки допливуть в країну благочесних христян рахманів, які не вміють лічити час і дізнаються коли святкувати Великдень тільки за цими шкаралупакми.

Світлого Великодня!