Набуття Україною незалежності у 1991 році у результаті розпаду СРСР від початку розглядалося і розглядається російською елітою як прикре історичне «непорозуміння», яке повинно бути якнайшвидше виправлене. За визначенням В. Путіна цей розпад - «найбільша геополітична катастрофа ХХ століття». Події 2014-2015 років довели, що така точка зору знаходить широку підтримку у всіх прошарках російського суспільства.
Сучасний же світ побудований на системі міжнародного права, яке покликане регулювати відношення між державами, їх інтересами та інструментами, які можуть застосовувати країни задля відстоювання власних національних інтересів. Побудова системи міжнародного права прийшла на заміну традиційному «доводу королів» — війні.
посилаючись на передбачені у статті 2 Статуту зобов'язання всіх держав утримуватися в їхніх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави і вирішувати свої міжнародні суперечки мирними способами,
також посилаючись на свою резолюцію від 24 жовтня 1970 року, в якій вона схвалила Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй, і знову підтверджуючи закріплені в ній принципи про те, що територія держави не повинна бути об'єктом надбання іншою державою в результаті погрози силою або її застосування і що будь-яка спроба, спрямована на часткове або повне порушення національної єдності і територіальної цілісності держави або країни, або їхньої політичної незалежності, несумісна з цілями і принципами Статуту,
посилаючись далі на Заключний акт Конференції з безпеки і співробітництва в Європі, підписаний у Гельсінкі 1 серпня 1975, Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року (Будапештський меморандум), Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року і Алматинську декларацію від 21 грудня 1991 року,
вітаючи безперервні зусилля Генерального секретаря і Організації з безпеки і співробітництва в Європі, а також інших міжнародних і регіональних організацій на підтримку деескалації ситуації, що стосується України,відзначаючи, що референдум, проведений в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі 16 березня 2014 року, не був санкціонований Україною,
3. наполегливо закликає всі сторони негайно приступити до мирного врегулювання ситуації щодо України шляхом прямого політичного діалогу, виявляти стриманість, не вдаватися до односторонніх дій і войовничої риторики, які можуть підсилити напруженість, і повноцінно брати участь у міжнародних посередницьких зусиллях.
6. закликає всі держави, міжнародні організації та спеціалізовані установи не визнавати будь-які зміни статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на основі вищезгаданого референдуму і утримуватися від будь-яких дій або кроків, які можна було б розуміти як визнання будь-якого таким чином зміненого статусу.80-те пленарне засідання27 березня 2014 року
«За» відповідну резолюцію проголосували 100 країн-членів ООН, включаючи авторів постанови (Німеччина, Канада, Коста-Ріка, Литва, Польща та Україна).«Проти» проголосували 11 країн: Росія, Вірменія, Білорусь, Болівія, Куба, КНДР, Нікарагуа, Судан, Сирія, Зімбабве, Венесуела.58 країн-членів ООН на чолі з Китаєм утримались під час голосування.
Голосування країн СНД ставить під сумнів справжній вплив Росії на сусідів. Російське керівництво впевнене, що про Крим вже скоро всі забудуть і потрібно готуватися до продовження банкету. Проблема тільки в тому, що на цей банкет скоро не буде кого запросити. Країна, що набуває друзів за допомогою танків, може, звичайно, впиватися своєю могутністю - але при цьому повинна віддавати собі звіт в тому, що з танка вже не вибратися і що світ для неї звузиться до простору, видимого з танкового прицілу.
"Так званий кримський референдум був проведений за умов окупації Криму. Референдум був незаконним і ми не визнаємо його результату. Міжнародна спільнота не може повернутися до 1930-х років, коли сильніша країна диктує свої умови", - сказав представник Канади. Друзі України про анексію Криму
«Так званий «референдум» був насмішкою над демократією – зліплений за два тижні, під прицілом російського багнета і без незалежних міжнародних спостерігачів. Він був використаний як спланований привід для анексії Криму, яка стала першою силовою зміною кордонів Європи за останні десятиліття», – відзначив представник Великої Британії.
«Ми засуджуємо військову агресію Російської Федерації проти України, яка грубо порушує міжнародне право, статут Організації Об'єднаних Націй. Ми будемо підтримувати Україну та послідовно реалізовувати політику невизнання незаконної анексії та окупації Криму", - сказала представниця Литви.
Представик Чехії заявив наступне: “Я однозначно засуджую кроки, які зробила Росія за останні дні…. Росія взяла на себе зобов'язання не тільки поважати територіальну цілісність та суверенітет України, але й гарантувати їх”. Він також сказав, що це нагадує йому вторгнення військ Варшавського договору до Чехословаччини.
"Проведення референдуму в Автономній Республіці Крим є незаконною спробою анексії Криму і чітко порушує Статут ООН. Це спроба змінити статус кво за допомогою сили і це є серйозною загрозою міжнародним нормам, це не питання України чи Європи, бо будь-яке застосування сили для зміни кордонів – це виклик усьому світу", - сказав представник Японії.