Соціально – економічне гноблення:зростання в Україні землеволодіння польських магнатів та шляхти,;покріпачення селян і зростання панщини;утиски козацтва та міщанства;нерівноправність у правому та політичному положенні української православної шляхти, її утиски з боку польських магнатів та шляхти. Національний гніт:обмеження українців у правах при зайняття урядових посад та в органах самоврядування міст;дискримінація та утиски українських міщан, селян, православного духовенства. Релігійний гніт:примусове насадження католицтва та уніатства,;наступ на права та свободи УПЦ;насильницьке окатоличення населення;впровадження обов’язкового податку для населення на утримання католицької та уніатської церкви;діяльність єзуїтів в Україні.
Генеральна військова Рада. Картина Т. Шевченка“Дари в Чигирині”“Изъ Царяграда, изъ Варшавы и Москвы, прыбували послы зъ великими дарами еднать Богдана и народъ Украинскій уже вольный и сильный. Султанъ, окроме великого скарбу приславъ Богданови червоный оксамитовый жупанъ на горностаевій хутри шталтъ княжой — порфиры, булаву и шаблю, одначе рада (опрыче Славного лыцаря Богуна) присудыла еднать Царя Московського”.
Вибрати положення , які не зустрічалися у попередніх міждержавних угодах, які укладав Хмельницький. Король визнавав самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини, в межах Київського,Чернігівського і Брацлавського воєводств. Реєстр козаків 60 000 осіб. На землях Війська Запорозького влада належала гетьману, резиденція якого розміщувалась у ЧигириніЗбір податків на користь скарбниці доручалося вести українським урядовцям. Чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб. Територія, підвладна Богдану Хмельницькому, обмежувалася лише Київським воєводством. Гетьман позбавлявся права дипломатичних відносин з іноземними державами, а саме з Річчю Псполитою та Туреччиною. Гетьман зобов'язувався розірвати союз із Кримом і відіслати з України татарські загони. Православна Київська митрополія відновлювалася у своїх правах. Гетьмана і старшину козаки мали обирати на РадіРеєстрове козацьке військо 20 000 осіб. Московський уряд зобов'язувався почати війну з Річчю Посполитою навесні 1654 року
Основні положення Березневих статей 1654 року. На землях війська Запорозького влада належала гетьману, резиденція якого розміщувалася в ЧигириніГетьмана і старшину козаки мали обирати на РадіРеєстр козаків 60 000 осіб. Збір податків на користь скарбниці доручалося вести українським урядовцям. Гетьман позбавлявся права дипломатичних відносин з Річчю Посполитою та Туреччиною. Московський уряд зобов'язувався почати війну з Річчю Посполитою навесні 1654 року. Які пункти підкреслюють право України на самостійність за цим документом?Чи вказано в документі, що Московія підтвердила готовність надати допомогу українцям у боротьбі проти поляків
До сьогоднішнього дня історики не можуть дати однозначну оцінку цієї угоди з Московією. За часів радянської влади, коли Україна була складовою частиною СРСР, серед істориків була поширена незмінна думка, що Переяславська рада була всенародною і одностайною, Москва ніколи не порушувала взятих на себе зобов’язань, Переяславська рада врятувала Україну від загибелі і поклала кінець польському пануванню в ній, а український народ здобув своє «місце під сонцем» поруч з братнім російським народом. Український історик Михайло Грушевський вважав, що з моменту укладення Переяславська угода стала початком переходу України в залежність від Московії. В. Липинський - пропонує думку, що Переяславська угода 1654 року була лише тимчасовим військовим союз між Московією і Україною.