Презентація "Пляжний волейбол виникнення і становлення"

Пляжний волейбол

Пляжний волейбол (beach volleyball) – популярний вид спорту, гра над розділеною високою сіткою на піщаному майданчику, в якому дві команди, що знаходяться по різні сторони сітки перекидають через неї м’яч, як правило руками, з метою приземлити його на чужій половині і не допустити падіння м’яча на своїй половині майданчика.

Пляжний волейбол розвивався як самостійний вид спорту з класичного волейболу. Між двома видами спорту існує багато спільного, але є і істотні відмінності в правилах і техніці гри .

Перші згадки про пляжний волейбол припадають на 1910-ті роки - в цей час на Гаваях місцеві серфери, чекаючи «хорошу» хвилю, скрашували дозвілля грою в волейбол прямо на пляжі. Деякий час по тому в пляжний волейбол стали грати на пляжах Санта-Моніки (Каліфорнія, США), по шість осіб у кожній команді.

А вже в 1930 році в Санта-Моніці пройшов перший матч з пляжного волейболу з командами що складаються з двох осіб.

В Європу пляжний волейбол потрапив завдяки французьким нудистам: в 1927 році ця гра стала популярною розвагою на пляжі в Франконвіллє (маленьке містечко недалеко від Парижа). Дуже скоро гра поширилася по всій Європі. У нинішній Мецці пляжного волейболу - Бразилії гра стала популярною в 1950-х роках.

Перший офіційний турнір з пляжного волейболу було проведено в 1947 році в Каліфорнії, і вже через рік в Лос-Анджелесі пройшов перший турнір з призовим фондом (головним призом став ящик шипучки). Висока популярність гри дозволила залучити до неї увагу з боку спонсорів і телебачення. Виникають асоціації та федерації, під егідою яких проводяться турніри і змагання, з’являються професійні команди, а гра набуває рис професійного виду спорту.

У 1989 році був проведений перший чемпіонат світу з пляжного волейболу, а в 1993 році він став офіційним олімпійським видом спорту. Пляжний волейбол, окрім традиційних для волейболістів стрибучості, хорошої реакції, сили, відчуття м’яча, вимагає особливої атлетичності (у грі на піску спортсменам доводиться частіше здійснювати стрибки і ривки) і витривалості (матчі, в яких заміна гравців в командах правилами не передбачені, часто проходять в умовах високої температури, при яскравому сонці або при дощі і сильному вітрі, до того ж звичайною практикою є проведення однією командою декількох ігор в день). Важливою якістю для гравців є універсальність, адже команда в пляжному волейболі складається всього з двох гравців. Гравці не розділені за амплуа і розміщуються на майданчику вільно. Проте зараз в багатьох командах можна виділити високого гравця, що блокує, та менш високого, але рухливішого захисника, звільненого від роботи на блоці.

Головним органом, що управляє в пляжному волейболі є Міжнародна рада з пляжного волейболу, що входить до складу FIVB -Міжнародної федерації волейболу. З 1996 року пляжний волейбол присутній в програмі змагання Олімпійських ігор. Найбільшими змаганнями, окрім олімпійських турнірів, є Чемпіонати Світу, що проводяться один раз в два роки; Світовий тур – щорічне комерційне змагання, що складається з декількох етапів, організоване аналогічно тенісним ATP- і WTA-турам; турніри, що проводяться регіональними конфедераціями, що входять в FIVB.

Характеристика та правила гри. Пляжний волейбол – спортивна гра, в яку грають дві команди, з двох осіб кожна, на піщаному майданчику, розділеним сіткою. М’яч грається будь-якою частиною тіла. Мета гри, спосіб подачі, прийому, блокування м’яча теж самі як і у класичному волейболі. У пляжному волейболі використовується також система «кожен розіграш – очко». У матчі перемагає команда, яка виграє дві партії. У разі рахунку по партіях 1:1 команди грають третю вирішальну. Перші дві партії граються до 21 очка. Виграє команда, яка першою набере 21 очко при різниці мінімум в два очка. За рахунку 20:20, гра продовжиться до різниці в два очка (22:20, 23:21 і т. д.).

Вирішальна партія грається до 15 очок. Партію виграє команда, яка першою набере 15 очок, при різниці мінімум в два очка. За рахунку 14:14, гра продовжується до різниці в два очка (16:14, 17:15 і т. д.). Тут також немає обмеження рахунку.

Ігрове поле включає ігровий майданчик – прямокутник, розмірами 16 х 8м, і вільну зону шириною мінімум 3 м. Поверхня майданчика повинна бути покрита піском, бути наскільки можливо гладкою і однорідною, без камінчиків і інших включень, які можуть поранити або травмувати гравців. Він також не повинен бути занадто дрібним, щоб не створювати пил і не забруднювати шкіру. Для офіційних змагань FIVB повинен бути передбачений брезент для укривання центрального майданчику в разі дощу.

Лінії на майданчику це дві бічні і дві лицьові лінії, що входять в розміри ігрового майданчика. Всі лінії – шириною 5-8 см. Центральна лінія відсутня. Лінії повинні бути укладені стрічками, зробленими з пружного (еластичного) матеріалу. Кріплення ліній повинні бути також зроблені з м’якого, пружного матеріалу. Лінії мають бути такого кольору, який різко контрастує з кольором піску. Зона подачі – це площа за лицьовою лінією в межах продовження бокових ліній. У довжину зона подачі – до кінця вільної зони.

Висота сітки як і в «звичайному» волейболі – 2,43 м для чоловіків і 2,24 м для жінок. Зверху і знизу – горизонтальна окантовка, шириною 5-8 см, складена подвійно, переважно темно-синього або яскравих кольорів, пришита вздовж сітки по всій довжині. Бічні обмежувальні стрічки це. дві кольорові стрічки, 5-8 см шириною (тієї ж ширини, що і бічні лінії майданчика) і 1 м завдовжки, прикріплені вертикально до сітки і розташовуються над кожною з бічних ліній. Вони вважаються частиною сітки. Допускається розміщення на них реклами. Антенна являє собою гнучкий прут, 1,8 м завдовжки і 10 мм діаметром. Вони зроблені з фібергласу або подібного матеріалу. Дві антени прикріплюються на протилежні сторони сітки з боку зовнішнього краю обмежувальних стрічок. Кожна антена здіймається над сіткою на 80 см і розмічена смугами контрастних кольорів, переважно білого і червоного, шириною 10 см. Антенна вважається частиною сітки і обмежує над сіткою площину переходу.

Стійки, що підтримують сітку повинні бути круглими і гладкими, висотою 2,55 м, бажано, щоб вони регулювалися по висоті. Вони повинні бути укріплені в землі на рівній відстані 0,7-1,0 м від кожної бічної лінії до м’якого захисту стійки. Прикріплення стійок до землі за допомогою тросів заборонено. Усі небезпечні і зайві пристосування повинні бути виключені. Стійки повинні бути покриті спеціальним м’яким захистом. М’яч повинен бути сферичної форми, зроблений з пружного матеріалу (шкіри, синтетичної шкіри або іншого подібного матеріалу), яскравого кольору (такі як помаранчевий, жовтий, рожевий, білий і т. п.), який не вбирає воду. Це необхідна умова, тому матчі можуть проводитися навіть під дощем. Всі м’ячі, які використовуються в грі повинні мати однакові характеристики за кольором, окружністю, вагою, тиском, типом і т. п.

Форма гравців складається з шортів або купального костюму. Майка або «топ» необов’язкові, якщо це спеціально не обумовлено регламентом турніру. Гравці можуть мати головні убори. Гравці повинні грати босоніж, якщо інше не дозволено суддями. Дозволені зміни: Перший суддя може дозволити одному або кільком гравцям:грати в шкарпетках або взутті; змінити вологу майку на суху між партіями, за умови, що остання буде відповідати правилам FIVB і регламенту турніру; на прохання гравця суддя може дозволити йому грати в додатковій сорочці (футболці), одягнену під майку, і в тренувальних штанях.

Заборонені предмети та форма: • Заборонено надягати будь-які предмети, які можуть викликати травму, такі як ювелірні прикраси, значки, браслети і т. п. • Гравці можуть на свій власний ризик грати в окулярах. • Заборонено грати в формі без офіційних номерів. Всі партії граються за правилами, викладеними нижче.1. Виграш розіграшу м’яча. Якщо команда не подала подачу, або не змогла повернути м’яч на сторону суперника, або вчинила будь-яку іншу помилку, команда-суперник виграє розіграш м’яча з наступними наслідками: - Якщо команда-суперник подавала, вона виграє очко і продовжує подавати. - Якщо команда-суперник приймала подачу, вона виграє очко і набуває право подавати.

2. Неявка або неповна команда. Якщо команда відмовляється грати після того як була викликана на майданчик, вона оголошується такою що не з’явилася і їй зараховується поразка з рахунком 0:2 в матчі і 0:21 в партіях. Якщо команда не з’являється на майданчику вчасно, їй оголошується поразка з тим же результатом. Команда, оголошена неповною в партії або в матчі, програє партію чи матч. Команда-суперник отримує очки, необхідні, щоб виграти партію або матч. Неповна команда зберігає набрані очки в партії.3. Жеребкування. Перед розминкою перший суддя проводить жеребкування в присутності двох капітанів. Переможець жеребкування вибирає або: а) право подавати або приймати подачу; б) сторону майданчика. У другій партії той, що програв жеребкування в першій партії має право вибирати варіанти а) або б). Для вирішальної партії проводиться нове жеребкування.4. Розминка. Перед матчем, якщо команди попередньо мали розминку на іншому майданчику, їм надають трихвилинну розминку на сітці, якщо ні, їм надають 5 хвилин

5. Розстановка команди. Обидва гравці кожної команди повинні завжди бути в грі. Не існує заміни або заміщення гравців. У момент удару по м’ячу гравцем що подає, кожна команда повинна бути в межах свого майданчика (окрім гравця, що подає). Гравці вільні у виборі своїх позицій. Позиції гравців на майданчику не визначені. Помилок в розташуванні гравців на майданчику немає.6. Порядок виконання подач. Перша подача в партії виконується командою, визначеної на жеребкуванні. Перший суддя дозволяє подавати після того як перевірить, що гравець, який повинен подавати по порядку подачі, володіє м’ячем, знаходиться за задньою лінією і, що команди готові грати. Порядок подач повинен зберігатися в процесі партії (як визначено капітаном відразу після жеребкування). Порушення порядку подач встановлюється, якщо подача не виконується в установленому порядку. Секретар повинен правильно показувати порядок подачі та поправляти гравців, які порушують цей порядок. Помилка в порядку подачі карається втратою розіграшу м’яча.

Гравець, що подає може вільно пересуватися в межах зони подачі. У момент подачі або відштовхування для подачі в стрибку він не повинен торкатися ні ігрового майданчика (включаючи лицьову лінію), ні поверхні за зоною подачі. Його нога не може перебувати під лінією. Після виконання удару гравець, що подає може наступити або приземлитися за межами зони або всередині майданчика. Якщо лінія зсувається разом з піском від ноги гравця, що подає – це не вважається помилкою. Гравець, що подає повинен вдарити по м’ячу протягом п’яти секунд після свистка першого судді на подачу. Подача, виконана до свистка, скасовується і повторюється. По м’ячу можна вдарити однією кистю або будь-якою частиною руки, після того як м’яч був підкинутий або випущений гравцем, що подає і до того як він торкнеться ігрової поверхні. Якщо м’яч, після того як був підкинутий або випущений гравцем, приземлився без його торкання або був спійманий ним, це вважається спробою подачі. Нова спроба виконання подачі не дозволяється. Партнер гравця, що подає не повинен заважати суперникам, затуляючи його або траєкторію польоту м’яча. На прохання суперника він повинен посунутися в сторону.

Наступні помилки гравця, що подає призводять до переходу подачі до суперника. Якщо він: • порушує порядок подач; • не виконує подачу правильно. Після того як удар по м’ячу виконаний правильно, подача стає помилковою, якщо м’яч: • торкається гравця команди, що подає або не перетинає вертикальну площину сітки; • м’яч виходить «за». 7. Стани гри.- М’яч у грі. Розіграш м’яча починається зі свистком судді. Однак м’яч знаходиться в грі з моменту удару по ньому при подачі.- М’яч поза грою. Розіграш м’яча закінчується зі свистком судді. Однак, якщо свисток послідкував внаслідок помилки, м’яч знаходиться поза грою з моменту здійснення помилки.- М’яч «у майданчику». М’яч вважається «в майданчику», коли він торкається ігрової поверхні, включаючи обмежувальні лінії.- М’яч «за». М’яч вважається «за», коли він: • падає на площадку за межами обмежувальних ліній (не зачіпаючи їх); • торкається якихось об’єктів за межами майданчика, стелі або людини, що не бере участь у грі; • торкається антен, тросів, стійок або сітки за межами обмежувальних стрічок і антен; • повністю перетинає вертикальну площину сітки, цілком або частково перебуваючи за межами площини переходу м’яча через сітку під час подачі або після третього торканні команди.

8. Ігрові помилки. Будь-яка ігрова дія, що суперечить правилам, є ігровою помилкою. Судді фіксують помилки і визначають санкції у відповідності із правилами. Наслідки помилок. За помилками завжди слідує покарання: команда-суперник виграє розіграш м’яча. Якщо послідовно відбувається дві або більше помилки, зараховується тільки перша. Якщо дві або більше помилки скоєно суперниками одночасно, зараховується обопільна помилка і м’яч переграється.

Гра м’ячем. Торкання м’яча. Кожна команда має право виконати максимум три торкання, щоб повернути м’яч через сітку. Ці торкання команди включають не тільки навмисні торкання м’яча гравцем, але також і ненавмисні торкання м’яча. Гравець не може торкатися м’яча двічі підряд (виключення складають випадки торкання блокуючого та одноразове торкання різних частин тіла)Одночасні торкання. Два гравці однієї команди не можуть торкатися м’яча одночасно. Коли два гравці однієї команди торкаються м’яча одночасно, то це вважається як два дотики (виняток – під час блокування). Якщо два гравці однієї команди одночасно намагаються дотягнутися до м’яча, але тільки один торкається його, то це вважається як один дотик. Якщо гравці при цьому стикаються, то це не вважається помилкою. Якщо два суперники одночасно здійснюють контакт з м’ячем над сіткою і м’яч залишається у грі, то команді, на чию сторону відскочив м’яч, дається право ще на три торкання. Якщо м’яч іде «за», то це є помилкою команди, що знаходиться на протилежній стороні. Якщо одночасне торкання двома гравцями м’яча над сіткою призводить до «затримки м’яча», то це не вважається помилкою.

Удар за підтримки. В межах ігрового простору гравцю не дозволяється використовувати підтримку партнера по команді або будь-якого предмета, щоб дотягнутися до м’яча. Проте гравець, який знаходиться на межі здійснення помилки (торкання сітки, зіткнення з суперником і т. п.) може бути зупинений або затриманий партнером. Характеристики торкання. М’яч може торкатися будь-якої частини тіла. М’яча можна тільки торкнутися, не можна його захопити або кинути. М’яч може відскочити в будь-якому напрямку. Винятки: • при захисних діях від сильно спрямованого м’яча. У цьому випадку м’яч може бути затриманий короткочасно при прийомі зверху пальцями; • коли одночасне торкання двома суперниками над сіткою призводить до «затримки м’яча». М’яч може торкатися різних частин тіла, якщо це торкання відбувається одноразово. Винятки: • при блокуванні дозволені послідовні торкання блокуючих за умови, що вони вчинені під час однієї дії; • при першому торканні, якщо тільки воно не скоєно зверху пальцями м’яч може торкатися різних частин тіла послідовно за умови, що це скоєно під час однієї дії.

Помилки при грі м’ячем. Чотири торкання: команда торкається м’яча чотири рази, перш ніж повернути м’яч на сторону суперника. Удар при підтримці: гравець користується підтримкою партнера по команді або будь конструкції предмету для того, щоб дотягнутися до м’яча в межах ігрового простору. Затримка м’яча: гравець не торкається м’яча чисто, виняток становить захисну дію від сильно спрямованого удару або коли одночасні торкання двох суперників над сіткою призводять до короткочасної «затримки м’яча». Подвійне торкання: гравець торкається м’яча двічі поспіль або м’яч торкається різних частин його тіла послідовно.

М’яч, що перетинає сітку. М’яч, надісланий на майданчик суперника, повинен пройти над сіткою в межах площини переходу. Площина переходу – це частина вертикальної площини сітки, обмежена наступним чином: • знизу – верхнім краєм сітки; • з боків, антенами та їх уявним продовженням; • зверху – стелею або якимись об’єктами (якщо вони є). М’яч, який перетнув площину сітки у бік вільної зони суперника повністю або частково за межами площини переходу, може бути повернений назад в межах дозволеної кількості торкань для команди за умови, що повернений назад м’яч знову перетне площину сітки за межами площини переходу на тій же стороні майданчика. Команда суперника не має право заважати цим діям. М’яч вважається «за», коли він перетинає площину сітки під нею. Гравець, однак, може увійти на сторону суперника для того, щоб відіграти м’яч раніше, ніж він повністю перетне площину сітки під нею або пройде за межами площини переходу.

М’яч, що торкається сітки. Перетинаючи простір над сіткою, м’яч може торкатися сітки. М’яч у сітці. М’яч, що потрапив у сітку, може бути повернений на бік суперника, якщо загальна кількість торкань м’яча не перевищує трьох. Якщо м’яч прориває комірку сітки або викликає її падіння, то розіграш м’яча зупиняється і м’яч переграється. Гравець біля сітки. Кожна команда повинна грати в межах її власного майданчика і ігрового простору. М’яч може, тим не менш, бути повернений в гру із-за меж вільної зони.

Перенесення рук через сітку. При блокуванні блокувальний може торкатися м’яча з іншого боку сітки, за умови, що він не заважає грі суперника до або під час нападаючого удару. Гравцеві дозволено переносити руки по той бік сітки після його атакуючого удару за умови, що торкання м’яча було зроблено в межах свого власного ігрового простору. Перехід у вільну зону суперника. Гравець може переходити у вільну зону суперника за умови, що це не завадить грі суперника. Контакт з сіткою. Забороняється торкатися будь-якої частини сітки або антен (виняток складає торкання сітки волоссям). Випадкове торкання сітки волоссям не є помилкою. Коли гравець торкнувся м’яча, він може торкатися стійки, тросів і будь-яких інших предметів за межами загальної довжини сітки за умови, що ця дія не завадить грі.

Помилки гравця біля сітки. Гравець торкається сітки або суперника до або під час атакуючого удару суперника. Гравець переходить у вільну зону суперника, заважаючи грі останнього. Помилки при атакуючому ударі. Гравець торкається м’яча в межах ігрового простору команди-суперника. Гравець посилає м’яч «за». Гравець завершує атакуючий удар, легко торкаючись м’яча відкритою кистю і направляючи м’яч пальцями. Помилки при блокуванні. Перше торкання після блоку може бути виконано будь-яким гравцем, включаючи гравця, який торкався м’яча на блоці. При блокуванні гравці можуть розташовувати свої руки по той бік сітки, за умови, що їх дії не заважають грі суперника. Так, не дозволяється торкатися м’яча на боці суперника раніше, ніж суперник виконає нападаючий удар. Торкання на блоці вважається торканням команди. Після блоку команді дозволяється виконати тільки два дотики. Послідовні (швидкі і тривалі) торкання можуть бути в одного або більше блокуючих за умови, що ці торкання виконані протягом однієї дії. Це вважається тільки одним командним торканням. Ці торкання можуть бути вчинені будь-якою частиною тіла. Помилкою при блокуванні вважається, якщо блокуючий гравець торкається м’яча у просторі суперника до або одночасно з його атакуючим ударом. Гравець блокує м’яч у просторі суперника за антеною. Гравець блокує подачу суперника. М’яч від блоку йде «за».

9. Тайм-аут – це правильне переривання гри, що продовжується 30 секунд. Кожна команда може має максимум два тайм-аути в партії. Прохання гравців про тайм-аут можуть подаватися показом відповідного жесту тільки тоді, коли м’яч знаходиться поза грою, до свистка, що дозволяє подачу. Тайм-аути можуть слідувати один за іншим без відновлення гри. Щоб покинути ігрове поле, гравці повинні отримати дозвіл суддів. Серед іншого, неправильно просити тайм-аут якщо: • під час розіграшу м’яча і в момент або після свистка, що дозволяє подачу; • після використання дозволеної кількості тайм-аутів. Будь-яке неправильне прохання, яке не впливає і не затримує гру, повинне бути відхиленим без всяких санкцій, якщо не повторюється в одній і тій же партії.

10. Неправильні дії команди, які затягують продовження гри, є затримкою і, серед інших, включають:• продовження перерви після вказівки відновити гру;• повторення неправильного прохання в одній і тій же партії;• затримка гри (при нормальних ігрових умовах час від закінчення розіграшу м’яча до свистка на подачу не повинен перевищувати 12 секунд). Перша затримка командою в партії карається попередженням за затримку. Друга і наступні затримки будь-якого типу однією і тією ж командою в одній і тій же партії є порушенням і тягнуть за собою зауваження за затримку: програш розіграшу м’яча.

11. Переривання гри у виняткових випадках. -Травма. Суддя повинен негайно зупинити гру, якщо відбувається серйозний випадок під час того, як м’яч знаходиться в грі. Розіграш м’яча переграється. Травмованому гравцеві дається максимум 5 хвилин в партії для відновлення. Суддя повинен дозволити офіційним лікарям змагань увійти на майданчик, щоб оглянути гравця. Тільки суддя може дозволити гравцеві покинути майданчик без покарання. За 5 хвилин суддя дає свисток і просить гравця продовжити матч. У цей час гравець повинен вирішити чи може він грати. Якщо гравець не відновився або не повернувся на майданчик після закінчення 5 хвилин, його команда оголошується неповною. В екстремальних випадках лікар змагань і технічний делегат можуть опротестувати повернення травмованого гравця на майданчик.-Зовнішнє втручання. Якщо протягом гри відбувається будь-яке зовнішнє втручання, вона повинна бути зупинена і розіграш м’яча повторений.-Тривале переривання. Якщо непередбачені обставини переривають матч, перший суддя, організатор і контрольний комітет, якщо він є, приймають рішення, які заходи потрібно вжити, щоб відновити нормальні умови гри. Якщо сталися одне або декілька переривань, але їх загальна тривалість не перевищує чотирьох годин, гра поновлюється за рахунку, який був у момент переривання, незалежно на тому ж майданчику буде відновлено гру або на іншому. Рахунок вже зіграних партій зберігається. Якщо сталися одне або декілька переривань, що перевищують у цілому 4 години, матч повністю переграється.

12. Зміна сторін. У перших двох партіях команди міняються сторонами після розіграшу кожних семи очок. У третій вирішальній партії команди міняються сторонами після розіграшу кожних п’яти очок.13. Перерви. Перерви між партіями тривають одну хвилину. Під час цих перерв перший суддя проводить жеребкування. Зміна сторін майданчику повинна відбуватися без будь-яких затримок, тобто немає перерв при зміні сторін.

14. Неправильна поведінка. Некоректну поведінку гравця команди відносно офіційних осіб, суперників, товариша по команді або глядачів класифікують за чотирма категоріями у відповідності зі ступенем проступку. Категорії: • Неспортивна поведінка: суперечка, залякування і т. п. • Груба поведінка: дії всупереч хорошому тону або принципам моралі, вираз презирства. • Образлива поведінка: наклепницькі або образливі слова або жести. • Агресія: фізичний напад або навмисна агресія. У залежності від ступеня некоректної поведінки відповідно до рішення першого судді застосовуються штрафні санкції (вони повинні бути записані в протокол): • Попередження за неправильну поведінку: за неспортивну поведінку покарання не дається, але гравець попереджається з метою не допущення такої поведінки в тій же партії. • Покарання за неправильну поведінку: за грубу поведінку команда карається втратою подачі або супернику присуджується очко, у випадку його подачі. • Видалення: повторення грубого поводження карається вилученням. Гравець команди, покараний видаленням, повинен покинути майданчик і команда оголошується неповною в даній партії. • Дискваліфікація: за образливу поведінку і агресію гравець повинен покинути майданчик і його команда оголошується неповною на весь матч.

Права та обов’язки учасників. Гравці:• Учасники повинні знати офіційні правила пляжного волейболу і дотримуватися їх.• Учасники повинні поважати рішення арбітра і приймати їх без обговорення. У випадку сумніву можна попросити пояснення.• Учасники повинні поводитися ввічливо у дусі чесної гри, не тільки по відношенню до суддів, але і по відношенню до інших офіційних осіб, своїх партнерів по команді, суперників та глядачів.• Учасники повинні утримуватися від слів і дій, які мають на меті вплинути на рішення суддів або приховати помилки, допущені їх командою.• Учасники повинні утримуватися від дій, метою яких є затримка гри.• Спілкування між членами команди під час гри дозволено.

• Під час матчу обом гравцям дозволено звертатися до суддів, поки м’яч знаходиться поза грою у трьох наступних випадках:- попросити пояснення (інтерпретацію) застосованого правила. Якщо пояснення не задовольнило гравців, потрібно негайно вказати судді, що вони скористаються своїм правом після матчу записати в протокол свою незгоду, як офіційний протест.- попросити перерву.- попросити дозволу:- змінити форму;- уточнити номер гравця, що подає;- перевірити сітку, м’яч, поверхню піску і т. п.;- поправити обмежувальну лінію на майданчику. Примітка: Гравці повинні отримати дозвіл суддів, щоб залишити майданчик.

•В кінці матчу:- обидва гравці дякують суддям і суперникам;- якщо попередньо було заявлено про незгоду з рішенням суддів, гравець має право підтвердити його, записавши в протокол протест. Капітан:1. Перед матчем капітан команди:- підписує протокол;- представляє свою команду в жеребкуванні.2. Після закінчення матчу капітан запевняє результати, підписуючи протокол. Розташування учасників. Стільці гравців повинні бути на відстані 5 м від бічної лінії і не ближче, ніж 3 м від столу секретаря.

Дякую за увагу!