1. Організація освітнього процесу в умовах очної/дистанційної/ змішаної форм навчання;2. Підвищення результатів навчання учнів 1-4 класів засобами компетентнісно орієнтованого навчання на засадах індивідуального й диференційованого підходів;3. Посилення національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції;4. Посилення заходів безпеки життєдіяльності, зокрема просвіта щодо цивільного захисту;5. Психологічний супровід освітнього процесу в умовах воєнного й післявоєнного часу. Пріоритетності набуває організаційне забезпечення таких напрямів освітньоїдіяльності:
Використання навчальних посібників, зошитів з друкованою основою,що доповнюють зміст підручників, є необов’язковим і може мати місце в освітньому процесі лише за умови дотримання вимог щодо уникнення перевантаження учнів та добровільної згоди усіх батьків учнів класу нафінансове забезпечення.
Змістове наповнення освітнього процесу відображається в календарно-тематичному плані з урахуванням усіх очікуваних результатів навчання,визначених освітньою програмою закладу загальної середньої освіти.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}№Дата. Зміст уроку. Очікувані результати101.09.Інструктаж з БЖД. Ознайомлення з метою і завданнями уроків української мови, підручником з української мови та умовними позначками в ньому. Пригадування державних символів України та правил поведінки під час звучання гімну. З увагою сприймає усні репліки співрозмовника, перепитує, доречно реагує на них; [2 МОВ 1.1], виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань; [2 МОВ 1.1] сприймає монологічне висловлення й використовує усну інформацію з конкретною метою; [2 МОВ 1.1], дотримується правил спілкування; [2 МОВ 1.8], називає державні символи України й окремі національні символи, традиції українського народу.
Календарно-тематичне і поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних, поурочних планів, інших необхідних у професійній діяльності робочих матеріалів є індивідуальною справою вчителя. Установлення універсальних стандартів таких документів у межах закладу загальної середньої освіти, у межах населеного пункту, району, області є неприпустимим.
Під час вибору завдання для самопідготовки, при визначенні йогообсягу, необхідно враховувати часові затрати дитини на виконання, сумарнийчас виконання завдань для самопідготовки із різних предметів у співвіднесенніз вимогами Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти(затверджений наказом МОЗ25.09.2020 №2205, зареєстрований в Міністерствіюстиції України10.11.2020 р. за №1111/35394), якими визначено, що«тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний часне рекомендується більше ніж 1 година у 3 – 5 класах. Учням 1 – 2 класів нерекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальнийчас» (пункт6 розділу. V). Водночас, за потреби, з урахуванням індивідуальнихнавчальних можливостей і потреб учням 2-х класів пропонуємо задаватиіндивідуальні завдання за вибором. Сумарні витрати часу на виконання завдань для самопідготовки учнями 2 класів не повинні перевищувати 45 хв на добу.
Однією із форм створення психологічно комфортної атмосфери в класному колективі, актуалізації в учнів мотивації до навчальної діяльності єранкові зустрічі. У2022/2023 навчальному році доцільно розширити їх змістове наповнення. Пропонуємо під час ранкових зустрічей знайомити учнів з правилами дій в період надзвичайних ситуацій, у тому числі в період воєнного часу.
Початок 2022/2023 навчального року особливий: діти повинні продовжувати системне шкільне навчання після вимушеного переривання звичного перебігу освітнього процесу, викликаного спочатку тривалими карантинами, потім– військовою агресією рф на території нашої держави. З огляду на зазначені обставини виникає потреба в перші тижні навчального року діагностувати стан засвоєння учнями 2, 3 і 4 класів навчального матеріалу попереднього класу. Це дозволить з’ясувати навченість учнів, а такождопоможе визначити оптимальні умови для планування й організації подальшого освітнього процесу. Діагностування навченості учнів 2-4 класівна початку навчального року
У 1–4 класах закладів загальної середньої освіти здійснюють формувальне та підсумкове (річне) оцінювання. Результат оцінювання навчальних досягнень учнів 1–2 класів виражають вербальною оцінкою (оцінювальним судженням). У 3–4 класах за рішенням педагогічної ради може використовуватись як вербальна, так і рівнева оцінка, яка є оцінювальним судженням із зазначенням рівня результату навчання. Звертаємо увагу, що в межах одного закладу освіти у різних класах можуть використовуватись різні форми оцінювання. Це зумовлюється обраною учителем дидактико-методичною системою (педагогічною технологією), у тому числі обраною освітньою програмою. Оцінювання результатів навчання здобувачів початкової освіти та їх фіксація на носіях зворотного зв’язкуміж учасниками освітнього процесу
Систему тематичних діагностувальних робіт учитель планує і розробляє самостійно під час календарно-тематичного планування, керуючись вимогамиосвітньої програми, методичними рекомендаціями (наказ МОН від 13.07.2021 №813) щодо їх мети, орієнтовної кількості та видів перевірок, які протягом року повинні мати місце, обсягу навчальних завдань.
Результатами оцінювання тематичних діагностувальних робіт є оцінювальні судження з висновком про сформованість кожного уміння, яке діагностується на даному етапі навчання. Уміння вважають сформованим, якщо учень самостійно і правильно виконує відповідну цьому умінню навчальну дію не нижче репродуктивного рівня реалізації навчальної діяльності. Оцінювальне судження вчитель записує у зошиті для діагностувальних робіт після виконаної роботи. Якщо тематична діагностувальна робота має форму усної перевірки (до прикладу, усний переказ), то учитель фіксує дату, вид перевірки, оцінювальне судження на носії зворотного зв’язку.
У Класному журналі результат оцінювання діагностувальної роботифіксують відповідно до обраного з урахуванням рекомендацій обраної освітньоїпрограми й затвердженого на засіданні серпневої педагогічної ради способу:вербальною (сформовано- √) або рівневою (В., Д., С., П.) оцінкою; у частині«Зміст уроків» зазначають факт проведення роботи. Оскільки тематичнадіагностувальна робота може містити кілька видів перевірок, то на лівійсторінці класного журналу (так само і в електронному журналі) після датизазначають вид перевірки (за потреби за правилами скорочення слів) тафіксують оцінку учня. У зошиті для діагностувальних робіт після роботи має бути записано оцінювальне судження з орієнтирами щодо подальшої роботиучня.
Для підсумкового оцінювання в кінці навчального року достатньо мати записи оцінювальних суджень у робочих зошитах, навчальних посібниках з друкованою основою (якщо такі використовуються), зошитах для діагностувальних робіт, носіях взаємозв’язку з батьками, у класному журналі. Дублювання оцінювальних суджень на інших носіях інформації (паперових/ електронних), зокрема ведення учителем зошитів спостережень за результатами навчання кожного учня, вважаємо нераціональним використанням робочого часу. Привертаємо увагу: принципово важливим є не формальний факт фіксації результату оцінювання навчальних досягнень учнів, а спосіб донесення до учня сутності оцінювального судження та його функціональність щодо стимулювання й спрямування процесу учіння та забезпечення формування предметних і ключових компетентностей .