Стаття "Організація роботи з молодими педагогами"

Москалюк Віта Олександрівна

 Ставчанський професійний ліцей

 методист

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З МОЛОДИМИ ПЕДАГОГАМИ

Анотація: Система формування педагогічної майстерності – це цілісний процес, у структурі якого особливе місце посідає адаптація до професії педагога. Починаючи зі знайомства з педагогічним колективом та включення в роботу; закінчуючи самостійним підходом в організації своєї професійної діяльності, молодий викладач чи майстер виробничого навчання повинен отримати допомогу від керівного складу навчального закладу, досвідчених колег та відчути підтримку колективу.

Ключові слова: педагогічна майстерність, молодий педагог, педагогічний колектив.

Для сприяння успішної адаптації і професійному становленню педагогів початківців навчальним закладам необхідно створити систему роботи з молодими педагогами в якій задіяні директор навчального закладу, заступники директорів з навчально-виробничої та виховної роботи, старший майстер , методист, наставники, навчально-методична рада, методичні комісії. Проводяться методичні оперативки, заняття школи молодого педагога, декади ініціативи та творчості молодих педагогів, семінари-практикуми, майстер-класи, тренінги, тематичні виставки, відкриті уроки, діагностування, консультування, тощо.

Перші кроки організації роботи з молодими педагогами

Першим кроком з означеного напрямку діяльності навчального закладу є розробка алгоритму та плану роботи з молодими педагогічними працівниками.

З метою своєчасної і чіткої організації роботи з даного питання в навчальному закладі видається наказ «Про організацію роботи з наставництва» у якому визначається:

• Наставники, закріплені за молодими педагогами-початківцями
• Затвердження плану роботи Школи молодого педагога
• Складання індивідуального плану роботи з педагогом-початківцем

Послідуючі кроки діяльності навчального закладу направляються на реалізацію поставлених завдань перед методичною службою, педагогами-наставниками, керівниками Школи молодого педагога.

Окрім цього слід пам’ятати , що робота з молодими педагогічними працівниками, які прибувають у навчальний заклад, відбувається вже під час першої зустрічі педагога з адміністрацією закладу. Під час цієї зустрічі педагоги-початківці в бесіді з директором та його заступниками отримують інформацію про навчальний заклад, традиції колективу, Статут та правила внутрішнього розпорядку закладу [1].

Саме перша бесіда закладає підґрунтя для наступних професійних контактів. Вона повинна показати молодому педагогічному працівнику, що він може розраховувати на доброзичливість і кваліфіковану підтримку, а керівник, у ході бесіди з молодими педагогами, з’ясувати не лише їхні нахили, бажання інтереси, а й зробити висновок, якої допомоги потребує кожен з них, як раціональніше використати їхні можливості.

Також навчальному закладу слід розробити власний ритуал зустрічі педагогів-початківців (посвячення молодих педагогів в педагогічну сім’ю навчального закладу, круглий стіл «Давайте познайомимось», вручення методичних папок з пам’ятками та методичними рекомендаціями, настановами, які допоможуть зробити перші кроки в педагогічній діяльності, тощо [2]).

Етапи адаптації та професійного становлення молодого педагога

Професійне становлення та зростання молодого педагога у системі професійно-технічної освіти посідає важливе місце і охоплює достатньо довгий час – приблизно 3 роки та відбувається умовно протягом трьох етапів адаптації.

На першому етапі адаптації відбувається ознайомлення молодого викладача, майстра виробничого навчання з вимогами до професії, зіставлення рівня готовності до роботи з вимогами навчального закладу та включення в самостійну професійну діяльність.

Другий етап пов'язаний з процесом подолання труднощів навчальної діяльності і початком формування майстерності молодого педагога.

Третій етап – це етап високої адаптованості, він є результатом ефективності у діяльності молодого педагога на попередньому етапі. На цьому стані характерний високий рівень самостійності молодого викладача, майстра виробничого навчання, його творчий підхід до навчально-виховної діяльності.

На всіх трьох етапах педагогічний працівник відчуває протиріччя між зростаючими вимогами до професійної майстерності педагогів та недостатнім рівнем своєї кваліфікації. Тому педагог-початківець потребує особливої уваги з боку адміністрації, методичної служби, педагогічного колективу навчального закладу.

Слід пам’ятати, що труднощі в період адаптації молодого педагога в навчальному закладі можуть бути тим джерелом, яке здатне стимулювати його педагогічну активність. Але частіше труднощі, не розв’язані з педагогом, перешкоджають опануванню вмінь і навичок педагогічної праці і приводять до неуспіху в діяльності. А тривалий неуспіх впливає на результати роботи , і на формування його особистості[3,4].

В тих випадках, коли молодий педагог найчастіше чує негативне в оцінці своєї діяльності, прагнення до успіху спочатку замінюється невпевненістю в своїх силах і напруженістю в праці, а потім з’являється негативне ставлення до діяльності та обраної професії.

В цілому, в процесі умовних етапів адаптації, роботу з молодими педагогами в навчальному закладі потрібно направити на :

• Вивчення запитів молодих викладачів та майстрів виробничого навчання
• Організацію наставництва
• Надання консультативної допомоги
• Знайомство з роботою колег
• Проведення засідань Школи молодого педагога
• Сприяння самоосвітній діяльності.

Означена робота стане цілеспрямованою, змістовною та ефективною, якщо здійснюватиметься на діагностичній основі. Тож, важливо використовувати діагностичні картки, анкети, які допоможуть з’ясувати рівень обізнаності педагога з конкретних питань та спрямити тематику консультативно-методичної допомоги.

Окрім цього, в методичному кабінеті навчального закладу на допомогу молодим спеціалістам бажано створити тематичну поличку, де зібраний матеріал, який знайомить молодого педагога з досвідом роботи кращих викладачів, майстрів виробничого навчання навчального закладу, методичними рекомендаціями, пам’ятками.

Організація наставництва

Процес адаптації молодого педагога в навчальній діяльності значною мірою залежить від того, хто буде поруч з молодим викладачем чи майстром виробного навчання, стане його наставником, підтримає його, допоможе знайти правильне рішення в складних ситуаціях, повірити у власні сили.

Саме тому, потрібно організувати педагогічне наставництво, яку допоможе управляти процесом професійного становлення молодого педагога.

Навчальним закладам потрібно налагодити відповідну роботу з навчання і добору тих, кому доручається керівництво стажування молодого педагога.

Перш за все, враховуючи конкретні особливості навчального закладу, здійснити аналіз чи є серед педагогічних працівників фахівець того самого навчального предмету чи професії; рівень методичної роботи наставника, його особисті та професійні якості, тощо.

Передбачити в плануванні методичної роботи проведення для наставників семінарів-практикумів у ході яких здійснювався б розгляд таких питань, як :

• Складання орієнтовного індивідуального плану роботи молодого педагога
• Зміст і форми роботи наставника з молодими педагогами
• Навчання молодих педагогів самоаналізу уроку
• Форми і методи впровадження досягнень психолого-педагогічної науки і передового педагогічного і виробничого досвіду у практичну діяльність молодого педагога
• Методика складання проекту підсумкової характеристики молодого педагога
• Обмін досвідом, щодо звітування, тощо.

Для успішної роботи педагогів-наставників варто створити ряд пам’яток, а адміністрації навчального закладу використати всі можливості для їхнього морального і матеріального стимулювання.

Наставники в свою чергу, повинні систематично аналізувати хід роботи зі своїми підлеглими, вносити певні корективи у свою роботу.

Основні функції роботи педагога-наставника:

• Професійно-освітня – наставник надає допомогу молодому педагогу в удосконаленні його професійних умінь, підвищення рівня загальнонаукової та методичної підготовки, у формуванні педагогічної спостережливості й уяви, педагогічного такту.
• Виховна – наставник активно впливає на формування ціннісних орієнтацій, залучення до системи самоосвітньої роботи.
• Функція впливу авторитету наставника – ґрунтовно вивчивши здібності молодого педагога, його нахили, інтереси, ставлення до колективу тощо, наставник повинен намагатися стати авторитетом для нього, стимулом до його самовдосконалення , більш швидкого включення до колективу.
• Самоосвітня – наставник вчиться сам, для того щоб допомогти молодому педагогу бути в курсі новітніх досягнень в галузі психологічної і педагогічної науки, викладання методики спеціальних дисциплін.

Роботу наставника з молодим педагогічним працівником слід починати з довірливої бесіди в присутності одного з членів керівництва навчального закладу. Варто ознайомити педагога початківця з обладнанням навчального кабінету, майстерні, лабораторії, матеріалами бібліотеки та навчальної літератури, дати стислу характеристику груп, в яких йому доведеться викладати тощо. Наступний етап – допомога наставника у складанні індивідуального плану роботи молодого педагога з урахуванням його потреб і можливостей та його реалізації [5].

У своїй роботі з наставництва, наставник повинен планувати різні форми роботи, такі як:

• Складання індивідуального плану роботи молодого педагога, майстра виробничого навчання з врахуванням його потреб і можливостей;
• Взаємовідвідування уроків, відкритих виховних заходів з подальшим їх обговоренням;
• Спільне відвідування уроків досвідчених колег та їх ретельний аналіз;
• Спільна розробка навчально-методичної документації, складання конспектів уроків;
• Надання молодому педагогу рекомендацій щодо самоосвітньої діяльності;
• Обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших педагогічних працівників, інноваційних педагогічних та виробничих технологій;
• Допомога в роботі з важковиховуваними учнями та їх сім’ями;
• Залучення молодих педагогів до методичної роботи тощо.

Важливим етапом у формуванні професійної діяльності молодого педагога є відвідування уроків досвідчених колег та їх аналіз , в якому наставник повинен відігравати керівну роль. Адже вміння аналізувати навчальне заняття – запорука успішного проведення уроків у майбутньому.

Наставник повинен звертати увагу на найважливіші аспекти у методиці викладання, а саме:

• Наявність або відсутність вирішення всіх трьох аспектів дидактичної мети;
• Дотримання структури уроку, ефективність підібраних форм і методів роботи з учнями;
• Вирішення педагогічних ситуацій на уроці, взаємозв’язок учнів з педагогом;
• Використання засобів навчання;
• Зацікавленість учнів та їх активність;
• Результативність заняття.

В свою чергу, невід’ємна складова реалізації допомоги молодим педагогам в проведенні успішних уроків є їх відвідування наставниками. Наставникам при спостереженні і аналізі уроків початківців варто використовувати тематичні пам’ятки.

Під час розмови з педагогом щодо відвідуваних уроків , наставник повинен надати йому слово для самооцінки результатів, а аналіз уроку, необхідно починати з обговорення позитивних моментів у діяльності педагогічного працівника. При наявності типових помилок, необхідно переконати в необхідності їх виправлення. Потрібні висновки і зауваження обов’язково повинні бути зафіксовані письмово.

Особливу увагу наставникам та керівництву необхідно звертати на психологічний контакт молодих педагогів з учнями при проведенні уроку. Саме від нього значної мірою залежить результат всієї навчально-виробничої роботи закладу.

Допомога наставників у пошуку та реалізації різних форм і методів індивідуальної форми роботи з дітьми , допомога відстаючим у навчанні й організація систематично, творчої роботи з сильними учнями – найважливіший фактор необхідного творчого зростання молодих спеціалістів і часткового скорочення числа невстигаючих учнів [6,7].

Перші кроки організації роботи Школи молодого педагога

Для викладачів і майстрів виробничого навчання , які мають стаж педагогічної діяльності до 3-х років створюються Школи молодого педагога.

На першому році педагогічної діяльності молодих педагогічних працівників рекомендовано організовувати роботу школи адаптації молодого педагога, а на 2-3 роках – школу майстерності молодого педагога.

Метою школи адаптації молодого педагога є надання допомоги у розв’язанні першочергових проблем щодо методики викладання, планування свої практичної діяльності, організації роботи з навчально-методичною документацією, сприяння професійному становленню молодого педагога, формування потреби у самоосвітній діяльності.

Основним завданням школи майстерності молодого педагога є удосконалення процесу формування основних професійних якостей, вироблення власного стилю роботи, розвиток фахової майстерності.

Школа майстерності молодих спеціалістів розрахована на два роки. В її діяльності щодо розвитку професійних здібностей молодих педагогів виділено два етапи:

1. Перший етап розв’язує такі завдання:
   1.             Накопичення знань та вмінь по методиці  навчально-виробничої та виховної роботи , попередження найбільш серйозних недоліків у професійній діяльності;
   2.             Підготовка методичних матеріалів (різні варіанти планів уроків, плани-конспекти, дидактичні матеріали тощо);
   3.             Вивчення, поглиблення і застосування знань щодо вдосконалення форм, методів і прийомів організації і здійснення навчально-виховної діяльності педагога і учня;
   4.             Вивчення сучасних активних методик навчання тощо.
2. Другий етап включає розв’язання таких завдань:
   1.             Закріплення отриманих науково-теоретичних, методичних знань, вмінь і навичок;
   2.             Формування професійної майстерності і створення індивідуального стилю викладання.

Ефективно, раціонально спланувати роботу шкіл молодого педагога допомагає діагностування , врахування відвідування уроків, виховних заходів у молодих педагогів, результати моніторингу навчальних досягнень учнів.

Отримана інформація дає можливість визначити рівні педагогічного розвитку молодих спеціалістів та організувати з ними відповідну роботу.

План роботи школи обов’язково включає питання теоретичного і практичного характеру.

Заняття в школі, як правило, проводяться у вигляді активних форм: ділових ігор, тренінгів, навчальних практикумів, розв’язання педагогічних ситуацій, відвідування відкритих уроків, майстер-класів досвідчених педагогів, презентації досвіду роботи досвідчених викладачів та майстрів виробничого навчання.

Також, особливістю кожного заняття є те, що воно розпочинається діагностуванням і закінчується бесідою з метою вияснення на якому рівні засвоєний матеріал та видачею домашнього завдання.

  Для того щоб допомога молодим педагогам була ефективною та значимою , при наданні консультативної допомоги, на засіданнях Школи молодого педагога доречно використовувати різного роду підказки: пам’ятки, зразки ведення документації, алгоритми. Це значно спрощує роботу і чіткі вказівки дають змогу уникати можливих помилок в організації навчально-виробничого процесу.

Доцільно розробити пам’ятки щодо структури проведення уроків , аналізу уроку, зразків ведення документації , знайомства з різними формами і методами роботи з учнями , щодо психологічної взаємодії з учнями тощо [8].

Організація самоосвітньої діяльності молодого педагога

Однією з необхідних умов успішного професійного  зростання молодого педагога є цілеспрямована і систематична самоосвіта.

Самоосвіта педагога має істотне значення для реалізації на практиці раніше отриманої освіти, формування умінь професійної педагогічної діяльності.

Варто виділити декілька критеріїв готовності педагога-початківця до самоосвітньої діяльності:

• Уміння вибрати напрям пошуку необхідної літератури, визначити , в яких публікаціях містяться відповіді на вибрані питання , у яких періодичних видання можна знайти потрібну інформацію;
• Здатність, впроваджуючи конкретний педагогічний досвід, визначити основну ідею досвіду, осмислити систему власного досвіду;
• Потреба у різнобічній педагогічній діяльності як одному із засобів підвищення рівня своєї педагогічної культури.

Важливо стимулювати самоосвітню діяльність молодих педагогів включаючи їх в роботу методичних комісій закладу[9,10] .

Варто у планах роботи методичних комісій передбачити такі заходи:

• Виступи молодих педагогів з певних теоретичних питань;
• Відкриті уроки, які молоді педагоги проводять на заключному етапі стажування;
• Творчі звіти молодих педагогів перед педагогічним колективом;
• Захисти підготовлених молодими педагогами рефератів з педагогічної проблематики .

Окрім вище зазначеного для молодих педагогів потрібно організувати консультації. Тематика консультацій повинна включати:

1. Роз’яснення про виконання законів, постанов, нормативних документів
2. Трактування етики педагога, культури спілкування викладача, майстра виробничого навчання з групою учнів
3. Підготовку викладача, майстра виробничого навчання до уроку
4. Аналіз уроку, самоаналіз
5. Вимоги до ведення навчально-методичної документації
6. Вимоги до розробки та підбору дидактичного матеріалу для проведення уроку
7. Підходи до проведення самостійних, контрольних робіт
8. Організацію роботи з невстигаючими та обдарованими учнями
9. Методику проведення нетрадиційних уроків
10. Позаурочні заходи з предмету та інші.

Організація заключного етапу стажування молодого педагога

Підсумки періоду стажування молодого педагога обов’язково мають бути підведені в навчальному закладі: необхідно, щоб оцінку було дано директором, заступником директора, методистом, старшим майстром, наставником, а також самим стажистом.

1. Вид діяльності

2. Наскільки добре я справляюсь з цією функцією (самооцінка)

3. Наскільки добре справляється з даною функцією стажист (директор, наставник)

4. Що збираюсь зробити для того, щоб поліпшити ситуацію (власні висновки)

5. Що потрібно зробити , щоб поліпшити ситуацію (рекомендації)

6. Оцінка керівників навчального закладу.

Висока результативність навчання молодих спеціалістів досягається через вміле поєднання самоосвіти та колективних та індивідуальних форм методичної роботи[11,12].

Висновки

Використання різноманітних форм та методів роботи з молодими спеціалістами сприяють підвищенню їхнього фахового рівня як освітян.

Правильно організована методична робота Школи молодого педагога – це цілісна система діяльності педагогів – наставників, яка базується на досягненнях педагогічної науки та передового педагогічного досвіду і забезпечує зростання рівня кваліфікації, майстерності молодого педагога, підвищення його творчого потенціалу, що в остаточному підсумку сприяє поліпшенню якості знань учнів, їх вихованості та розвитку.

Треба відзначити особливу роль самоосвіти молодих фахівців. Педагогічне шефство передбачає допомогу у підборі відповідної літератури, щоб викладач був у курсі новітніх досягнень у галузі педагогічної та психологічної наук, викладання, методики спеціальних дисциплін.

Особлива увага приділяється вихованню в учительської молоді високих моральних якостей, запобіганню негативних проявів поведінки молодого педагога: зарозумілості, вередливості, зверхнього ставлення до колег, безвідповідальності по відношенню до повсякденних обов’язків.

Така всебічна робота з молодими педагогами за три роки буде результатом до того, що величезний знак питання молодого педагога буде розігнутим, так як він отримає відповіді майже на всі питання.

За три роки активної, продуктивної роботи з наставником молоді спеціалісти мають глибокі знання методологічних основ педагогічної теорії та практики; усвідомлюють актуальні питання на сучасному етапі оновлення та розвитку; осмислюють досягнення та участь в реалізації ідей педагогічної та психологічної науки, що сприяють вирішенню актуальних проблем навчання та виховання; постійно підвищують рівень знань з теорії та методики викладання предмета; удосконалюють уміння та навички, які необхідні для реалізації навчально – виховного процесу, завдань, які стоять сьогодні перед навчальним закладом.

 

Список використаних джерел

1. Т. Борзенкова. – Діяльність методичних об’єднань. // Завуч. – 2008. - №5.

2. Закон України «Про загальну середню освіту» // Освіта України. – 1999. - № 25.

3. Захаренко О.А. Енциклопедія шкільного роду (автобіографічні дані, спогади, роздуми). – С. Сахнівка, Корсунь-Шевченківського району, 2000. – Т.2.

4. Захаренко О.А. Поспішаймо робити добро. – Черкаси, 1997. – 28 с.

5. В. Зарицка. - Школа молодого вчителя як інноваційний проект // Директор школи. – 2007. - № 29-30.

6. Н. Купреєва. – Управління процесом професійного зростання вчителя // Директор школи – 2008. -№ № 5, 6, 7.

7. Любченко І. Космосу сродни. // Учительская газета. – 1983. – 1 вересня.

8. Національна доктрина розвитку освіти.// Освіта України – 2003.- №33.

9. Т. Руснак. – Модульна програма «Школа молодого вчителя» // Завуч. – 2004. - № 6.

10. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п’яти томах. – К.: Радянська школа, 1977. – Т.3.

11. А. Стельмах. – Молодий учитель – проблема чи перспектива? // Сільська школа України. – 2004. - №4, №7.

12. Б. Тевлін. – Допоможемо становленню вчителя. // Сільська школа України. – 2004. - №3.