Презентація "Поетичні образи осені у віршах Ліни Костенко"

Поетичні образи осені у віршах Ліни Костенко

Ліна Костенко

Персоніфікація – це надання неживим предметам чи явищам природи людських якостей. Осіньвишиваєпросить. Листя

Вже брами літа замикає осінь. Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп.

Цвіркуни й перепілочки припинили концерт.

Чорногуз поклонився лугам і садам. Відлітаючи в Африку, пакував чемодан.

Осінь, ось вона, осінь!Осінь, ось вона, ось!Де ти, літо, поділось, куди подалось?

Осінь брами твої замикала вночі,погубила у небі журавлині ключі.

Здивовані квіти Сю ніч зорі чомусь колючі,Як налякані їжачки. Сю ніч сойка кричала в кручі,Сю ніч ворон казав: "Апчхи!"

Сю ніч квітка питала квітку:— Що це робиться, поясни?Тільки вчора було ще влітку,А сьогодні вже — восени! 

1. Які порівняння використані для опису зірок на небі?2. Що робить сойка, і яку реакцію вона захистила у ворона?3. Яка зміна відбулася між вчорашнім і сьогоднішнім днем, відповідно з розмовою квіткою?