Презентація " Походження математичних знаків "

Проект учня 5-А класу Науковий керівник : вчитель математики Ковальчук В.В.

Існує думка,що знаки « + » і « - » ( додавання і віднімання ) виникли в торгівельній практиці в 15 столітті.

- Стародавні єгиптяни позначали додавання спеціальним знаком – зображення ніг, що крокують. - В 15 – 16 cтоліттях для позначення дії додавання використовували латинськую букву «P», першу букву слова «плюс». - Для додавання використовувалось також латинське слово «et», що означало «і». Писали спочатку одну букву «t», яка поступово перетворювалась в знак «+». Математики XVcтоліття .

♦ Назва «доданок» вперше зустрічається в працях математиків 13 століття, а поняття «сума» - в 15 столітті. До цього часу сумою називали результат довільної з чотирьох арифметичних дій. ♦ Вперше знаки «+» і «-» з’являються в книзі «Швидка і красива лічба для всього купецтва». Її написав чеський математик Ян Відман в 1489 році. Сторінка із “Арифметики” 1489р.

Для позначення віднімання в ІІІ столітті до нашої ери в Греції використовували перевернуту грецькую букву псі Ψ. Італійські математики користувались для цього буквоюµ, початковою буквою в слові « мінус ».

В 16 столітті стали використовувати знак «-», і щоб відрізнити мінус від тире, в 17 столітті мінус стали позначати знаком ч . Цей знак зустрічається в російського математика Леонтія Магницького на початку 18 століття в його підручнику «Арифметика». В працях Л.Магницького приклади на віднімання виглядали так: 6 ч 2 15 ч 12 Леонтій Пилипович Магницький (1669 -1739)

Італійський математик Лука Пачолі у своєму трактаті “ Сума знань з арифметики, відношення та пропорційності “ наводить 8 різноманітних методів множення. У Росії найчастіше користувалися так званим “ російським способом множення ”, який полягав у послідовному множенні та діленні на 2. Приклад 26 •32 26 32 52 16 104 8 208 4 416 2 832 1 Лука Пачолі (≈1445-1517рр.) Отже, 26 •32=52 • 16=104 •8=208 •4=416 • 2=832 •1=832.

Для позначення дії множення європейські математики 16 століття використовували букву М, яка була початковою в латинському слові, що означало множення, мультиплікація. В 17 столітті деякі математики стали позначати множення косим хрестиком , а інші використовували для цього крапку. Вільям Оутред – англійський математик – в 1631 році ввів знак множення хрестиком. Крапкою для позначення множення користувався німецький математик 17 століття Вільгельм Лейбніц. Вільгельм Лейбніц, німецький математик. (1646 – 1716) Вільям Оутред (1575-1660)

♦ Протягом тисячоліть дію ділення записували словами. ♦ Індійські математики першими стали позначати ділення першою буквою назви цієї дії – Д. ♦ Араби ввели для позначення ділення риску. Її перейняв від арабів в 13 столітті італійський математик Фібоначчі. Він же вперше використав термін «частка». Леонардо Пізанський (Фібоначчі) (1170-1250 рр.)

♦ Знак двокрапка (:) для ділення стали використовувати в кінці 17 століття. До цього використову-вався і такий знак ч ♦ Назви «ділене», «дільник», «частка» вперше ввів Леонтій Магницький на початку 18 століття. Математики XVI століття.

♦ Знак дорівнює позначався в різні часи по – різному: і словами і символами. ♦ Відомий в наш час знак « = » ввів в 1557 році англійський математик і лікар Роберт Рекорд. Він так пояснив вибір знака: « Ніякі два предмета не можуть бути більше рівні між собою, як два паралельні відрізки однакової довжини » ♦ Цей знак ввійшов в загальне використання тільки в 18 столітті, завдяки німецькому математику Вільгельму Лейбніцу. Малюнок до книги з математики Роберта Рекорда «Замок знань»

Поняття «більше» і «менше» виникли в зв’язку з рахуванням предметів і необхідністю порівнювати їх. Поняттями нерівності користувалися вже стародавні греки, зокрема, Архімед в III столітті до н. е. Афінська школа

Знаки "<" і ">" для позначення відношень нерівності почав застосовувати англійський математик Томас Гарріот. Його книжка, де він вживає ці знаки, побачила світ у 1631 році. До нього писали словами: більше, менше. Символи нестрогого порівняння запропонував Джон Валліс в 1670 році. Раніше риска була вище знака нерівності, а не під ним , як зараз. До загального вжитку символи «≤» і «≥» увійшли після підтримки французького фізика і астронома П’єра Бугера ( 1734 р.). Томас Гарріот (1560 -1621 рр.) Джон Валліс (1616-1703 рр.) Джон Валліс (1616-1703 рр.)

Дана робота дозволила поглибити мої знання з математики. Я дізнався історію походження математичних знаків. Щоб розвивати свої інтелектуальні й творчі здібності, треба вивчати математику – це дуже цікава наука.