Презентація. Полісся

ПОЛІССЯ

ПланІсторична довідка. Промисловість. Мистецтво та освіта. Визначні пам'ятки. Славетні імена. Культура і традиції.

Українське Полісся охоплює Чернігівську, Житомирську, північ Київської та Сумської обл. У VI—VIII ст. на землях сучасної Житомирщини жило слов'янське плем'я древлян, князі яких мали за столицю Іскоростень (сучасний Коростень), що згадується у літописі під 946 р.. Древлянські землі одними з перших увійшли до складу Київської Русі, а їхні мешканці брали участь у поході київського князя Олега на Візантію 907 р. Після розпаду давньоруської держави древлянські землі ввійшли до складу Великого князівства Литовського. 1503 р. Чернігово-Сіверські землі в результаті російсько-литовської війни відійшли до Московської держави. 1781 р. були засновані Чернігівське та Новгород-Сіверське намісництва, а 1796 р. створена Малоруська губернія з центром у Чернігові.Історична довідка

Промисловість Полісся харчовалегкамашино-будуванняхімічна. Метало-обробка

У Житомирі працюють шість музеїв, серед яких найцікавіші — Музей космонавтики ім. С. П. Корольова, Музей природи (розташовується в будівлі Хрестовоздвиженської церкви). Чернігів славиться музеєм-заповідником М. Коцюбинського, а також Музеєм народного декоративно-ужиткового мистецтва Чернігівщини. Широко відомий Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», який охоплює перлини давньої української архітектури міста XI—XII ст. Театральне мистецтво краю представлене музично-драматичними, ляльковими театрами, філармоніями. Мистецтво та освітаppt_x

Визначні пам'ятки: Чернігів. Путивль (Сумська обл.)Бердичів (Житомирська обл.)Батурин (Чернігівська обл.) Глухів (Сумська обл.)Заповітні куточки Полісся. Державний історико-культурний заповідник “Качанівка”

Чернігів Уперше згадується у “Повісті минулих літ”. На початку ХІ ст. місто стало столицею Чернігово-Сіверського князівства, за часів існування якого на високих пагорбах було побудовано чудові собори. Походження назви Чернігів точно не відоме. Одні вважають,що вона походить від лісів, які оточували місто і були такими густими, що здалеку здавалися чорними. Є така думка, що місто дістало свою назву від древнього народу “чорні клобуки”. Пам'ятник захисникам Чернігова

П’ятницька церка будувалася одночасно з Софією Київською (ХІІ-ХІІІ).Її будівельники вмуровували в стіни глинянів горщики на певній відстані один від одного, тому вирізняється дивовижною акустикую.

СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ СОБОРЦЕРКВА МИКОЛИ КОЗАЦЬКОГОПУТИВЛЬСУМСЬКА ОБЛ. Тут знайдено фундамент Спаського собору, звідки 1185 р. пішов на половців князь Ігор Святославич.

Монастир Босих кармелітів. БЕРДИЧІВ(ЖИТОМИРСЬКА ОБЛ.)У межах Бердичева виявлено поселення доби бронзи та два поселення черняхівської культури. На території міста є залишки середньовічної фортеці, де 1804 р. був в'язнем фастівський полковник С. Палій.

ПАЛАЦ РОЗУМОВСЬКОГОБУДИНОК В. КОЧУБЕЯНа території Чернігівщини знаходиться колишня столиця українських гетьманів — Батурин. Зараз це село в Бахмацькому районі, а колись воно було резиденцією Д. Многогрішного, І. Самойловича, І. Мазепи й останнього гетьмана України — К. Розумовського. БАТУРИН(ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛ.)

Глухів (Сумська обл.)У Глухові збереглася Миколаївська церква (1686 р.) — найдав­ніша архітектурна пам'ятка міста. Перед нею у листопаді 1703 р. віддали на символічну стра­ту й прокляли І. Мазепу. Біля цієї церкви на радній площі обирали гетьманів, вирішували громадські та державні справи.

Заповітні куточки Полісся. Площа 20 106 га знаходиться на території Житомирської області. Тут ростуть сосни, берези та чорновільшанники. Усього флора заповідника налічує 604 види вищих рослин, 139 видів мохів, десятки видів грибів, лишайників і водоростей. З них 17 видів занесені до Червоної книги України. У лісах заповідника можна зустріти лося, бобрів, благородного оленя, косулю, вовка. Є тут і дуже рідкісні тварини — європейська рись, горностай, річкова видра та інші. Пташине царство налічує понад 90 видів, серед них тетеруки, глушці та рябчики, які в Європі практично не збереглися. Поліський заповідник

Дендропарк «Тростянець»Дендропарк «Тростянець» розкинувся поблизу с. Бережівка на площі 207 га. Це один із найбільших штучних паркових масивів України. У 1830 р. І. Скоропадський збудував палац і створив 4 ставки. На початку 40-х рр. у парку з'явилися дерева з Петергофського, Ризького, Нікітського ботанічних садів. План парку розробили відомі садівники брати Євстигнєєви. У парку створено штучний гірський сад серед альпійського ландшафту. Нині у парку росте 520 видів дерев та чагарників, а також 250 сортів декоративних квіткових рослин.

Державний історико-культурний заповідник “Качанівка”Заповідник створено 1981 р. на основі палацового ансамблю та парку дворянської садиби (1770 р.). Розташований він на пів­денному сході Чернігівщини в Ічнянському районі, на березі р. Смош. Садиба належала полководцю, графу П. О. Рум'янцеву-Задунайському (1725—1796 рр.). Улітку 1838 р. тут працював над оперою «Руслан і Людми­ла» М. Глінка. У травні 1843 р. Качанівку відвідав Т. Шевченко. У садибному парку зберег­лась галявина, де під віковим дубом поет спілкувався з селянами та кріпосними му­зиками. Неподалік височіє могила-курган художника Г. Честахівського, товариша Т. Шевченка.

Маєток «Качанівка»«Ольжині купальні» Коростень

Одяг. Чоловіки носили сорочки поверх штанів і під­перізувалися вузьким шкіряним поясом або вовняним шнуром. У південних районах сорочку заправляли в штани, які нагадували шаровари. Чоловічі свити були однотонними, без жодних прикрас. Тільки іноді тканиною обшивали манжети та лацкани. До поясу поліщуки прив'язували «калити» для тю­тюну і кресала. Взували постоли, а у свята — чоботи. Голову покривали шапкою з сукна або солом'яним капелюхом. У жіночому поліському костюмі широко викорис­товувалися білі полотняні тканини. Сорочки зазвичай прикрашали червоним тканим орнаментом. Зверху на сорочку вдягали коротку одноколірну безрукавку з фі­гурними вирізами по низу. Верхній одяг — свита — прикрашалася кольоровим шнуром, а на Західному Поліссі ще й кульками, і кольо­ровою тканиною.