Презентація "Позаклітинне і зовнішнє травлення"

Про матеріал
Презентація буде корисна вчителям, які викладають у 10 класі (профільний рівень). Матеріал розкриває позаклітинне і зовнішнє травлення.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Позаклітинне і зовнішнє травлення

Номер слайду 2

1. Позаклітинне травлення2. Позаклітинне травлення у бактерій і архей3. Позаклітинне травлення у хижих грибів4. Позаклітинне травлення у хижих рослин5. Зовнішнє травлення у членистоногих. Завдання

Номер слайду 3

Планарії часто полюють на дрібних рачків, хоч вони і не мають зубів, щоб розгризти їх хітиновий панцир. Як вони можуть отримувати поживні речовини ізсередини панцира своєї жертви?Поміркуйте

Номер слайду 4

Осмотрофне живлення. Живлення рослин. Згадайте

Номер слайду 5

характеризується тим, що травні ферменти секретуються у зовнішнє середовище, перетравлення їжі відбувається поза клітиною, утворені речовини потім усмоктуються клітиною. Позаклітинне травлення

Номер слайду 6

Зовнішнє травлення позаклітинне травлення відбувається зовні організму. Порожнинне травлення позаклітинне травлення відбувається в травних порожнинах тіла. Позаклітинне травлення

Номер слайду 7

Існує близько 200 видів хижих грибів. Вони утворюють з ниток міцелію спеціальні ловчі системи, що нагадують рибальські снасті з безліччю гачків, клейкі мережі або кільця-зашморги. Після захоплення здобичі гіфи гриба проростають через покриви жертви і виділяють травні ферменти. Потім спеціальні асиміляційні гіфи всмоктують і засвоюють перетравлені рештки. Позаклітинне травлення у хижих грибів

Номер слайду 8

Позаклітинне травлення у хижих рослин

Номер слайду 9

Рослини-хижаки живуть у воді, на заболочених лугах і болотах, тобто на субстратах, бідних з'єднаннями азоту. За допомогою спеціальних органів — метаморфізованного листя, вони ловлять та перетравлюють комах.

Номер слайду 10

У світі налічується близько 630 видів таких рослин, що належать до родин:росянкових ,пухирникових,непентесових,сарраценієвих,цефалотових.

Номер слайду 11

Рослини використовують п'ять механізмів різного типу для ловлі здобичі:ловильні листки у формі глечиків;листки, що стуляються;липкі пастки;засмоктувальні пастки;пастки типу невиливайки.

Номер слайду 12

Липкі пастки. Росички (Drosera), росолисти (Drosophyllum)жирянки (Pinguicula) і бібліси (Byblis) використовують клейку речовину. Сівши на листок, комахи залипають у цукристій рідині. Намагаючись виповзти, жертва змушує сусідні волоски схилитися в бік джерела руху, внаслідок чого потрапляє в надійні обійми.

Номер слайду 13

Роси́чка(Drosera) На листках, зібраних в прикореневу розетку, знаходяться залозисті волоски, до яких прилипають дрібні комахи. Потім листок згинається таким чином, що численні сусідні волоски огортають жертву та поступово перетравлюють її.

Номер слайду 14

Глечики-пастки. У Сараценії (Sarracenia) на шийці глечика ростуть довгі волоски, спрямовані донизу, що не дозволяє комахам вилізти на гору. У середині глечика залозки виділяють ферменти, що значно прискорюють розчинення комашиної плоті.

Номер слайду 15

Непентес (Nepenthes L.) У цих рослин на листках є специфічні глечики-пастки. Непентеси пасивно полюють на комах,павуків, дрібних ссавців.

Номер слайду 16

Пастки, що зачиняються Найвідоміший приклад такої пастки — це венерина мухоловка (Dionaea muscipula). Пастка формується в кінці листка, черешок відіграє роль петлі, а сам листок утворює дві облямовані зубцями частки. Кожна з них має чутливі волоски, що приводять у рух пастку. Це відбувається у тому разі, якщо комаха ворухне одним з волосків. Вже при другому дотику до волоска з основи рослини надходить потужний електричний імпульс, що змушує пастку зачинитися. Пастка спрацьовує за 1/5 секунди. Зубці, чіпляючись один за одного, стуляються не щільно, через що невелика комаха спроможна вилізти назовні. При потраплянні великої здобичі, пастка повільно зачиняється протягом кількох годин, аж поки жертва цілком не розчавиться.

Номер слайду 17

Засмоктувальні пастки. Пухиринки (Utricularia i Polypompbolyx) ростуть у водоймах. Вони вільно плавають або ж пускають коріння. З листків у них звисають пухирці з отвором, що затуляє вільно звисаючий клапан. Спеціальні залози викачують з пухирця майже всю воду, аби клапан щільно затулився під тиском води ззовні. Потім виділяється цукриста речовина, що приваблює здобич. Щетинки спрямовують здобич до клапана, який блискавично відчиняється, щойно жертва торкнется сигнальних волосків. Тиск змушує клапан відчинятися в середину, внаслідок чого здобич разом із водою засмоктується в пухирець. Далі клапан швидко затуляється, вода викачується і розпочинається перетравлювання улову.

Номер слайду 18

Пастки-невиливайки. На мілинах, поруч із пухирником зустрічається генлісея (Genlisea) — невеликі, ледь затоплені розетки, що вільно плавають. Ловильні листки рослин мають короткий черешок, розділений на дві трубки, спрямовані у воду. Уздовж кожної з трубок проходить спіральний проріз, на внутрішній поверхності якого помітний ряд спрямованих у середену волосків. Залози розташовані на передньому краї, виділяють клейку речовину. Невеликі водні організми спрямовуються волосками всередину пастки, звідки вони вже неспроможні вилізти.

Номер слайду 19

Рослини-хижаки в УкраїніПрактично всі комахоїдні рослини України є рідкісними видами . Основними регіонами їх зростання в Україні є Полісся та Карпати. У флорі України наявні 4 роди комахоїдних рослин — росичка (Drosera L.) та альдрованда (Aldrovanda L.) з родини росичкових (Droseraceae), товстянка (Pinguicula L.) та пухирник (Utricularia L.) із родини пухирникових (Lentibulariaceae).

Номер слайду 20

Охорона у природіВ Україні майже всі види рослин-хижаків занесені до Червоної книги України. Нині не охороняються на державному рівні лише 2 види комахоїдних рослин — Drosera rotundifolia (росичка круглолиста) та Utricularia vulgaris (пухирник звичайний). Проте, ці види охороняються як регіонально рідкісні у низці областей України. Статус міжнародної охорони має Aldrovanda vesiculosa (альдрованда пухирчаста). Цей вид включений до Додатку І Бернської конвенції та до Додатку ІІ до Директиви Європейського Союзу до місць зростання. Pinguicula bicolor (товстянка двоколірна) увійшла до Червоної книги МСОП (IUCN) з категорією EN (Види під загрозою вимирання).Інші види також входять до червоних книг низки країн та регіонів.

Номер слайду 21

1. Чому бактерії використовують позаклітинне травлення?2. Чим відрізняється живлення хижих грибів і хижих рослин?3. За яких причин павуки використовують зовнішнє травлення?4. Чому укус павука може біти небезпечним для людини? Завдання

Номер слайду 22

Прочитати параграф 35 Виконати завдання 1-4 на сторінці 75 Домашнє завдання

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
4.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.7
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Антонюк Людмила Вікторівна
    Загальна:
    4.7
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
pptx
До підручника
Біологія (профільний рівень) 10 клас (Межжерін С.В., Межжеріна Я.О., Коршевнюк Т.В.)
Додано
4 березня 2019
Переглядів
6708
Оцінка розробки
4.7 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку