Презентація. Практичний семінар -інтенсив «Шляхи і засоби формування партнерства: школа - сім’я - громадськість»

Практичний семінар-інтенсив «Шляхи і засоби формування партнерства: школа - сім’я - громадськість» (В межах підготовки до засідання педагогічної ради «Партнерство школи, сім'ї, громадськості – один із головних аспектів виховання в учнівської молоді загальнолюдських цінностей»)

Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Партнерська орієнтація. Традиційний підхід. Чітке зобов’язання працювати разом, щоб сприяти заохоченню навчальних досягнень дитини. Підкреслюється виключна роль шкіл. Часте спілкування двосторонньої спрямованостіКомунікацію переважно ініціює школа, та є проблемо-центричною. Заохочується культура розмаїття і визнається важливість внеску розмаїття у творення позитивного навчального середовища“Один розмір для всіх” – культурні відмінності, те, що потрібно подолати. Ролі чіткі, означені спільно і з метою підтримки. Ролі сепаровані, і є значна дистанція для участіЦілі для учня/студента визначені спільно і можуть делегуватися. Ролі визначені школою, іноді – батьками. Плани спільно-конструйовані зі згодою щодо ролей вчителя. Освітні плани визначені в односторонньому порядку. Психологи із університету Небраска-Лінкольн у 2000-х запропонували кілька орієнтирів для розрізнення партнерської та традиційної моделей школи.

ЯК ПЕДАГОГІКА ПАРТНЕРСТВА ПРАЦЮЄ В РІЗНИХ КРАЇНАХ

Швеція В арсеналі формальних практик – -індивідуальний план для кожного учня і бесіди, спрямовані на розвиток, -зустрічі з батьками, їхню участь у наглядових радах та інформування за допомогою різноманітних цифрових інструментів. Неформальні підходи передбачають -діалог,“клімат, що запрошує”, довірливі стосунки (на індивідуальному рівні) навчальні цикли з батьками, виконання батьками ролі саппортера в навчанні і навіть батьківські ечірки та зустрічі у кав’ярні.

В Австралії Департамент освіти, працевлаштування і трудових відносин розробив Family-School Partnerships Framework. Цей документ – своєрідний путівник для учасників освітнього процесу. Рамка містить бачення того, як покращити партнерство між австралійськими сім’ями та школами; описує принципи, якими мають керуватися сім’ї та школи в розвитку партнерських відносин тощо. На практиці це включає:сімейно-шкільні ініціативні групи для планування, організації, впровадження та оцінки партнерства;шкільні політики та процедури, що дають змогу чітко визначати та застосовувати принципи та практики ефективного партнерства;мережі підтримки шкільних спільнот, на основі яких відбувається обмін ідеями та найкращими практиками;періодичне звітування школи перед громадою.

В Іспанії тема партнерства у школі – частина державних політик з початку 1990-х. Приклад оформлення результатів однієї із сесій щодо потреб батьків:{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Занепокоєння щодо виховання дітей. Очікування від участі у навчальній програміПричини для участі в програміЗдатність сина належно розібратися у ситуаціїВтрата інтересу до навчання. Як вони проводять час із друзями і чи не вживають наркотики?Бажання мати кращі відносини із сином-підлітком і допомагати йому в коректний спосіб. Тому, що він переживає складний вік, і я маю сумнів щодо майбутнього і чи все я зможу зробити в належний спосіб. Дочці не подобається навчання, і вона не докладає жодних зусиль у житті. Вона завжди хоче мати “останнє слово”Турбують її друзіПрагнення допомогти моїй дочці навчитися правильно поводитися в різних життєвих ситуаціях. Навчитися розуміти свою дитину

Для того, щоб найкраще підготувати себе до моделі партнерства у школі, варто:1. Прийняти факт, що зміни мислення відбуваються повільно – воно подібне на айсберг, занурений у глибини історії. Отже слід набратися терпіння, намагаючись побудувати партнерські стосунки з іншими батьками, з адміністрацією школи, зрештою – шукаючи спільну мову із власною дитиною.2. Поставити собі запитання, який спосіб мислення найбільш адаптивний для цих умов; знайти носіїв такого мислення зростання. Приміряти на себе ці моделі.3. Розвивати уяву і креативність. І батькам, і педагогам можна рекомендувати таку просту вправу: Перед тим, як зробити дитині зауваження, дати завдання, чи виставити оцінку, уявіть що за один момент минуло 10, 15, 20 років. Хто тепер перед вами? Людина, яка тепер дивиться на вас, може поглянути з висоти як свого зросту, так і досвіду.

Перед вами ті, хто буде створювати і розвивати технології, що визначатимуть ваше життя, закони, за яким вам жити, культурний та інформаційний контент, який спонукатиме думати і відчувати в певному ключі. Ви ж сподіваєтеся, що всі ці продукти і сервіси враховуватимуть ваші потреби? Тоді варто дати їм приклад розуміння потреб іншого.4. Освоювати навички перемовин і вчитися не лише аргументувати власну позицію, але й слухати інших.5. Підтримувати власний ресурсний стан і почуття гумору6. Укладати Меморандум про співпрацю між батьками, вчителями, адміністрацією і і учнями.

Відеолекція “Меморандум співпраці: як запровадити в школі педагогіку партнерства”. (nus.org.ua/memorandum)

Тренінгові вправи з батьками для вчителів щодо розвитку партнерських стосунків