Права людини та права дитини в умовах збройного конфлікту. Забезпечення та захист прав людини та прав дитини в умовах збройного конфлікту.

Міжнародне гуманітарне право

Калашник Т.О.

Актуальність

•   За останні п’ять тисяч років відбулося близько 14 тисяч воєн, у яких загинуло понад 5 млрд. чоловік.

•   За 3400 років можна нарахувати тільки 250 років загального миру – це менш 1 % часу існування людства.

•   У ХХ столітті відбулися дві найбільш руйнівні війни.

•   Перша світова війна унесла за собою 10 млн. убитих і 21 млн.

чоловік, загиблих від голоду і хвороб.

•   Другій світовій війні загинуло понад 40 млн. чоловік.

Міжнародне

О.Р. Поєдинок

2016. 2017. с.5.

Поняття

• Міжнародне гуманітарне право – це система принципів та норм міжнародного права, які створюються та регулюють відношення між державами щодо захисту жертв війни та обмеження засобів та методів ведення війни в період міжнародних та неміжнародних збройних конфліктів.

Автор терміна «міжнародне гуманітарне право» Жан Пікте, один із найвідоміших діячів Міжнародного комітету Червоного Хреста

(спрощений виклад принципів і норм, які містяться в МГП)

2016. 2017.  с.10

(спрощений виклад принципів і норм, які містяться в МГП)

Міжнародне гуманітарне право. Посібник для юриста / [М.М. Гнатовський, Т.Р. Короткий, А.О. Кориневич, В.М. Лисик, О.Р. Поєдинок, Н.В. Хендель]; за ред. Т.Р. Короткого.  Київ-Одеса: Українська гельсінська спілка з прав людини, Фенікс, 2016. 2017. с.10

(спрощений виклад принципів і норм, які містяться в МГП)

2016. 2017. с.10

Основні джерела МГТ

•    Женевська конвенція про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях від 12 серпня 1949 р. (ЖК І);

•    Женевська конвенція про поліпшення долі поранених, хворих і осіб, що зазнали корабельної аварії, зі складу збройних сил на морі від 12 серпня 1949 р. (ЖК ІІ);

•    Женевська конвенція про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 р. (ЖК ІІІ);

•    Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 р. (ЖК IV);…

Основні джерела МГТ

(продовження)

•     Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 р., що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 8 червня

1977 р. (ДП І);

•     Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 р., що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру, від 8 червня 1977 р. (ДП II);

•     Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 р., що стосується прийняття додаткової відмітної емблеми, від 8 грудня 2005 р. (ДП

IIІ);

•     Конвенція про права дитини, Нью-Йорк, 20 листопада 1989 р.;

•     Факультативний протокол до Конвенції про права дитини, що стосується участі дітей у збройному конфлікті, Нью-Йорк, 25 травня 2000 р. …

Основні принципи МГП

                                          Військової необхідності   Гуманності

•     Принцип військової • Принцип гуманності необхідності допускає забороняє заподіяння застосування сили в страждань і ушкоджень межах, необхідних для або заподіяння шкоди, які досягнення законної мети не є необхідними для збройного конфлікту. досягнення законної мети

збройного конфлікту.

Законна мета збройного конфлікту – підпорядкування противника власній волі, як можна більш швидке повне або часткове підпорядкування ворога з мінімальним витрачанням людських та інших ресурсів.

Міжнародне гуманітарне право. Посібник для юриста / [М.М. Гнатовський, Т.Р. Короткий, А.О. Кориневич, В.М. Лисик, О.Р. Поєдинок, Н.В. Хендель]; за ред. Т.Р. Короткого.  Київ-Одеса: Українська гельсінська спілка з прав людини, Фенікс, 2016. 2017. 145с.

Інші принципи МГП

Міжнародне гуманітарне право. Посібник для юриста / [М.М. Гнатовський, Т.Р. Короткий, А.О. Кориневич, В.М. Лисик, О.Р. Поєдинок, Н.В. Хендель]; за ред. Т.Р. Короткого.  Київ-Одеса: Українська гельсінська спілка з прав людини, Фенікс, 2016. 2017.  с32-33.

Інші принципи МГП

«право Женеви» принцип гуманності

•     Принцип гуманності має три складові: 1) обов’язок ставитися до осіб, що не беруть участі в збройному конфлікті, з повагою – тобто утримуватися від поведінки, що може завдати шкоди таким особам, погроз, принижень тощо;

•     2) обов’язок захищати цих осіб – тобто обов’язок активної поведінки, що полягає в захисті цих осіб від лих та страждань, що супроводжують збройний конфлікт, а також обороняти їх від небезпек (наприклад, евакуювати військовополонених із зони активних бойових дій);

•     3) обов’язок ставитися до захищених осіб без дискримінації за критеріями, забороненими міжнародним правом (національність, релігійні або політичні переконання, раса, стать, соціальний статус тощо)…

Міжнародне гуманітарне право. Посібник для юриста / [М.М. Гнатовський, Т.Р. Короткий, А.О. Кориневич, В.М. Лисик, О.Р. Поєдинок, Н.В. Хендель]; за ред. Т.Р. Короткого.  Київ-Одеса: Українська гельсінська спілка з прав людини, Фенікс, 2016. 2017.  с. 33.

Сутність МГП

«У разі будь якого      «Заборонено збройного конфлікту застосовувати зброю, право сторін, що Сутність МГП – снаряди, речовини й

перебувають у                               забезпечити                                           методи ведення

конфлікті, обирати захист жертв воєнних дій, здатні методи або засоби     завдати надмірних ведення війни не є війни. пошкоджень або необмеженим.» (п. 1 надмірних страждань» ст. 35 ДП І)    (п. 1 ст. 35 ДП І).

Міжнародне гуманітарне право. Посібник для юриста / [М.М. Гнатовський, Т.Р. Короткий, А.О. Кориневич, В.М. Лисик,

О.Р. Поєдинок, Н.В. Хендель]; за ред. Т.Р. Короткого.  Київ-Одеса: Українська гельсінська спілка з прав людини, Фенікс,

2016. 2017.  с.37

КОНВЕНЦІЯ

про захист цивільного населення під час війни

Женева, 12 серпня 1949 року

•      Стаття 3. У разі збройного конфлікту, який не має міжнародного характеру й виникає на території однієї з Високих Договірних Сторін, кожна сторона конфлікту зобов'язана застосовувати як мінімум такі положення:

•      1. З особами, які не беруть активної участі в бойових діях, у тому числі з особами зі складу збройних сил, що склали зброю, а також із тими, хто hors de combat* унаслідок хвороби, поранення, затримання чи з будь-якої іншої причини, поводяться гуманно, без будь-якої ворожої дискримінації, причиною якої слугують раса, колір шкіри, релігія чи вірування, стать, походження чи майновий стан чи будь-які інші подібні критерії.

•      __________

* Hors de combat - той, що вийшов з ладу (фр.). - Прим.пер.

•      Із цією метою є забороненими й залишатимуться забороненими будь-коли та будь-де такі діяння стосовно зазначених вище осіб:

•      a) насилля над життям й особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури;

•      b) захоплення заручників;

•      c) наруга над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження;

•      d) засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного судом, який створено належним чином і який надає судові гарантії, визнані цивілізованими народами як необхідні…»

Конвенція про захист цивільного населення під час війни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text

Права людини в умовах війни

Міжнародне гуманітарне право. Посібник для юриста / [М.М. Гнатовський, Т.Р. Короткий, А.О. Кориневич, В.М. Лисик,

О.Р. Поєдинок, Н.В. Хендель]; за ред. Т.Р. Короткого.  Київ-Одеса: Українська гельсінська спілка з прав людини, Фенікс,

2016. 2017. с.19

Стаття 77. Заходи для захисту дітей (ДП І)                                    Діти

1.            Діти користуються особливою повагою, і їм забезпечується захист від будь-якого роду непристойних посягань. Сторони, що перебувають у конфлікті, забезпечують захист і допомогу, які їм потрібні з огляду на їх вік або з будь-якої іншої причини.

2.            Сторони, що перебувають у конфлікті, вживають усіх практично можливих заходів для того, щоб діти, які не досягли п'ятнадцятирічного віку, не брали безпосередньої участі у воєнних діях, і, зокрема, сторони утримуються від вербування їх у свої збройні сили. При вербуванні із числа осіб, які досягли п'ятнадцятирічного віку, але яким ще не виповнилося вісімнадцяти років, сторони, що перебувають у конфлікті, прагнуть віддавати перевагу особам старшого віку.

3.            Якщо, у виключних випадках, усупереч положенням пункту 2, діти, які не досягли п'ятнадцятирічного віку, беруть безпосередню участь у воєнних діях і потрапляють під владу супротивної сторони, вони продовжують користуватися особливим захистом, що надається цією статтею, незалежно від того, є вони військовополоненими чи ні.

4.            У разі арешту, затримання чи інтернування з причин, пов'язаних зі збройним конфліктом, діти утримуються в приміщеннях, відокремлених від приміщень для дорослих, крім тих випадків, коли сім'ї розміщуються окремо, як це передбачено пунктом 5 статті 75.

5.            Смертний вирок за правопорушення, пов'язане зі збройним конфліктом, не виконується щодо осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку на той час, коли це правопорушення було вчинено.

Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text

Діти та збройний конфлікт

Резолюція Ради Безпеки ООН 1261 (1999) визначає шість серйозних порушень проти дітей під час збройних конфліктів. Саме ці порушення є предметом Щорічної доповіді Генерального секретаря ООН «Діти та збройний конфлікт» і Щорічної доповіді Спеціального представника Генерального секретаря у справах дітей та збройних конфліктів. До них належать:

•     1) вербування і використання дітей;

•     2) убивства та каліцтва дітей;

•     3) зґвалтування та інші форми сексуального насильства проти дітей;

•     4) напади на школи, лікарні та захищених осіб, які пов’язані з ними;

•     5) викрадення дітей;

•     6) відмова в доступі дітей до гуманітарної допомоги.

Заворотько І., Кориневич А., Короткий Т. Діти під російським прицілом. URL: https://zn.ua/ukr/LAW/ditipid-rosijskim-pritsilom.html

Список використаних джерел

1.              Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text

2.             

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text

3.              Заворотько І., Кориневич А., Короткий Т. Діти під російським прицілом. URL:

https://zn.ua/ukr/LAW/diti-pid-rosijskim-pritsilom.html

4.              Міжнародне гуманітарне право. Посібник для юриста / [М.М. Гнатовський, Т.Р. Короткий, А.О. Кориневич, В.М. Лисик, О.Р. Поєдинок, Н.В. Хендель]; за ред. Т.Р. Короткого. КиївОдеса: Українська гельсінська спілка з прав людини, Фенікс, 2016. 2017. 145с.