Презентація "Правління І. Скоропадського і П. Полуботка"
Про матеріал
Матеріал допоможе проаналізувати діяльність гетьмнів І. Скоропадського й П. Полуботка. Охарактеризує діяльність І Малоросійської колегії по відношенню до україських земель
СОРАТНИК І НАСТУПНИК І. МАЗЕПИІван Скоропадський: шлях до гетьманської булави▸ Оточення Мазепи: належав до вищої старшини, яка цілком підтримувала Івана Мазепу і була пов'язана з ним особистою приязню.▸ Полковник Стародубський (1706 р.): призначений Мазепою на стратегічний уряд на кордоні з Московією; розглядався як майбутній наступник гетьмана.▸ Перехоплений лист (1708 р.): Мазепа зі шведського табору закликав Скоропадського «московське військо зі Стародуба іскоренити», через що той був фактично заарештований у царському таборі.
6 ЛИСТОПАДА 1708 РОКУГлухівська рада та обрання гетьманом▸ Вимушений вибір царя: Данило Апостол пішов з Мазепою до шведів, а Павло Полуботок не користувався довірою Петра І.▸ Обрання у Глухові (6 листопада 1708 р.): формальне обрання Івана Скоропадського гетьманом Лівобережної України.▸ Недовіра Петра І: відмова затвердити Решетилівські статті (1709 р.) та затримка інсталяційної грамоти до 1710 р.«Петро І повністю ніколи не довіряв Скоропадському, приховував від нього військові плани і затримав видачу інсталяційної грамоти на гетьманський уряд.»— З історичної характеристики доби
1709 РІКВійськова окупація України після Полтавської битви▸ Спустошення краю: Україна, виснажена війною та епідемією чуми, перетворилася на територію московської військової окупації.▸ Постій військ: на утриманні місцевого населення в Україні постійно перебувало десять російських драгунських полків.▸ Втрата військової самостійності: козацьке військо передано під командування московських генералів, а гетьманську артилерію (насамперед із Коропа) вивезено до Московії.
КОНТРОЛЬ НАД УРЯДОМІнститут царських резидентів та кадровий диктат▸ Резиденти у Глухові: Андрій Ізмайлов, а згодом Вініус і Федір Протасьєв наглядали за діяльністю гетьмана, який мусив радитися з ними в усіх справах.▸ Узурпація призначень: Петро І залишив за собою виключне право призначати генеральну старшину, полковників і навіть сотників.▸ Іноземці на урядах: на козацькі посади масово призначали росіян, молдован, сербів та поляків.
1711–1712 РОКИЗгін населення з Правобережжя на Лівобережжя▸ Причини акції: підписання Прутського миру (1711 р.) та масова підтримка правобережними українцями походу гетьмана Пилипа Орлика.▸ Указ Петра І (вересень 1711 р.): наказ козацьким полковникам «Задніпровської України» з полками перейти в «Малу Росію».▸ Універсали Скоропадського: на вимогу генерала Шереметєва (грудень 1711 — січень 1712 р.) гетьман закликав жителів переселятися під загрозою знищення їхнього майна та осель московськими військами.
ВИЧЕРПАННЯ РЕСУРСІВ КРАЮТерор проти мазепинців та примусові роботи▸ Репресії та депортації: висилка родин мазепинців до Сибіру, конфіскація їхніх маєтків і роздача земель московським вельможам.▸ Латифундії Меншикова: створення в Україні величезних володінь Олександра Меншикова та обмеження права гетьмана надавати землі.▸ Каторжні будови: мобілізація козаків і посполитих на будівництво укріплень, Ладозького та Волго-Донського каналів, Санкт-Петербурга (загинуло до 20 тис. козаків).
УТИСКИ ТОРГІВЛІ Й ДРУКУКолоніальна економічна та культурна політика. Економічний зашморг• Обмеження і заборона торгівлі Гетьманщини із Західною Європою, Чорномор'ям та Запоріжжям.• Гальмування розвитку української промисловості (гутницької та салітряної).• Монопольний контроль московського уряду й купецтва над фінансами України. Утиски церкви та культури• Указ 1720 р. про заборону українського книгодрукування (дозволялося друкувати лише церковні книги за російським зразком).• Заохочення доносів на гетьмана та старшину.• Дезорганізація українського національного, освітнього та громадського життя.
ПІДТРИМКА ХРАМІВ І КНИГОДРУКУВАННЯМеценатство та культурна діяльність І. Скоропадського▸ Храмове будівництво: започаткував спорудження Гамаліївського монастиря, звів церкву Предтечі в Стародубі, дбав про чернігівський Єлецький монастир.▸ Відбудова Лаври (1721 р.): виділив кошти (зберігся запис із особистим підписом) на відновлення розписів Успенського собору Києво-Печерської лаври після пожежі 1718 р.▸ Книговидання: на замовлення гетьмана та з його родовим гербом у Чернігівській друкарні видано праці Іоанна Максимовича («Молитва Отче Наш...»).
СПРОБА ЗАХИСТУ ПРАВ ГЕТЬМАНЩИНИІсторична постать Івана Скоропадського▸ Повага до попередника: у своїх універсалах уникав російського тавра «зрадник» щодо І. Мазепи, називаючи його «бувшим гетьманом» або «нашим антецесором».▸ Протести проти свавілля: відкрито протестував проти здирств О. Меншикова та створення Малоросійської колегії.▸ Завершення життєвого шляху: помер 3 липня 1722 р. у Глухові, похований у Гамаліївському монастирі.«У своїх універсалах він уникав офіційної російської термінології щодо «зрадника» Івана Мазепи (вважав її блюзнірською). Екзильний гетьман Пилип Орлик згадував у своєму «Діяріюші» Скоропадського як свого «великого й любого приятеля».»— Історичне свідчення про Івана Скоропадського
1722 РІКУтворення Першої Малоросійської колегії▸ Рішення Петра І (1722 р.): замість повноцінного гетьманського уряду створено колегію у Глухові.▸ Склад колегії: президент — бригадир (генерал) Степан Вельямінов-Зернов, шість штаб-офіцерів російських гарнізонів та прокурор (жодного українця).▸ Повноваження: запровадження нових податків і зборів, безконтрольне розпорядження фінансами, нагляд за судами й урядом.«Головна мета Першої Малоросійської колегії, сформульована царським урядом: «привести їх батьківщину до покори».»— Із настанов Петра І для С. Вельямінова (1722 р.)
1722–1724 РОКИНаказний гетьман Павло Полуботок▸ Вибір старшини (1722 р.): після смерті І. Скоропадського чернігівський полковник Павло Полуботок став наказним гетьманом, попри заборону царя проводити вибори.▸ Протистояння колегії: виступив проти знищення залишків українського суверенітету та свавілля С. Вельямінова.▸ Внутрішні реформи: прагнув навести порядок і законність в українському судочинстві та управлінні, покласти край старшинським зловживанням.
Підсумки доби (1708–1724 рр.): випробування на витривалістьІван Скоропадський (1708–1722)• Очолив Гетьманщину у критичний момент після Полтави, окупації та згону населення.• Стримував імперський наступ легальними протестами та дбав про українську церкву, освіту й друкарство.• Зберіг гідне ставлення до пам'яті Івана Мазепи. Павло Полуботок (1722–1724)• Очолив відкритий спротив Першій Малоросійській колегії С. Вельямінова.• Реформував судочинство та боровся за відновлення гетьманських виборів.• Довів незламність української державницької традиції навіть в умовах жорсткого імперського тиску.