Господарська діяльність людини - це діяльність, спрямована на отримання корисної продукції. Нею можуть бути продукти харчування і одяг, деревина і корисні копалини, риба і м’ясо тварин, автомобілі й літаки тощо. Український літак «МРІЯ» АН 225
Номер слайду 3
Значну частину корисної продукції виробляють на різних промислових підприємствах - заводах, фабриках, комбінатах, електростанціях. Запорізька АЕС – розташована у місті Енергодар. Вона є найпотужнішою у Європі.
Номер слайду 4
Чимало корисної продукції дає сільське господарство. Його важливими галузями є рослинництво і тваринництво. Україна є лідером із соняшникового насіння. Які продукти харчування із нього можна зробити?
Номер слайду 5
Надзвичайно велику роль у житті й господарській діяльності людини відіграє транспорт - залізничний, автомобільний, водний, повітряний. Потяги Української залізниці. Як ви гадаєте який із цих потягів виробляється в Україні?
Номер слайду 6
Як людина змінила планету?ЛІТОСФЕРАВидобування різноманітних корисних копалин порушує рельєф земної кулі. У різних куточках світу можна побачити численні кар’єри і шахти, горби відходів збагачувальних фабрик (терикони). Інколи внаслідок утворення пустот у верхній частині літосфери на земній поверхні стаються просідання та провалля, подекуди на 2-5 м. Терикон
Номер слайду 7
Гідросфера. З метою захисту від розливу річок їх часто «одягають» у «бетонні береги» або заточують у труби. Через будівництво водосховищ і водних «доріг» - шлюзів - порушується режим річок, змінюється місцевий клімат, підтоплюються навколишні землі, посилюється руйнування ґрунту, частішають випадки зсувів ґрунту тощо. Дніпровська «драбина». Для забезпечення безперебійної подачі води у міста і села України на Дніпрі були споруджені величезні сховища вади, що за розмірами нагадують моря. Довжина їх понад сотні кілометрів, а ширина подекуди сягає 25-28 км. Нині від кордону з Білоруссю майже до гирла Дніпра таких морів-водосховищ аж шість. Кожне з них, наче водна сходинка униз: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровська і Каховське водосховища. На фото штучний канал Дніпро-Донбас
Номер слайду 8
Атмосфера. Внаслідок господарської діяльності людини змінюється склад повітря, зокрема збільшується вміст вуглекислого газу в атмосфері. Він, мов скло теплиці, затримує сонячне тепло біля земної поверхні. Це спричинює підвищення температури на всій земній кулі, а отже, і поступове потепління клімату планети. Таке явище називають парниковим ефектом. Останнім часом дедалі більше занепокоєння викликає утворення озонових дір. Це пов’язують, зокрема, з викидами в атмосферу промислових і побутових відходів, із застосуванням фреонів - штучно створених речовин.
Номер слайду 9
Біосфера. Людина з давніх-давен почала вирощувати культурні рослини і розводити свійських тварин, змінюючи, а часто і знищуючи при цьому дику природу. Наприклад, з метою удобрення ґрунту чи для вдалого полювання в саванах Африки випалювали чагарники і трави. Як наслідок, змінився клімат: він став тут спекотливішим і посушливішим. Адже оголена земля сильніше нагрівалася, опади стали вкрай рідкісним явищем. Саме людина стала винною у тому, що багато рослин і тварин штучно переселені зі звичного середовища життя у нові для них умови. Так, у Європу були завезені та введені тут у культуру пшениця і кукурудза, капуста і буряки, картопля і перець, огірки і помідори та ще безліч інших рослин, що стали для нас життєво необхідними. ФРУКТИ – ГІБРИДИ, більше інформації за посиланнямhttps://jak.koshachek.com/articles/sami-nezvichajni-gibridi-20-ekzotichnih-fruktiv.html
Номер слайду 10
Які ж зміни відбулися?Одним із вражаючих наслідків діяльності людини є, зокрема, зменшення площі азіатських тропічних вологих лісів. Це не лише втрата численних представників живої природи, а й прискорення руйнування ґрунтів. Крім того, доведено, що через знищення лісів у тропіках можуть виникнути істотні зміни клімату навіть у помірних широтах. Через надмірне випасання свійської худоби, зокрема кіз, знищили ліси і в Середземномор’ї. Там навіть народився вислів: «Кози з’їли Середземномор’я». Так само відомий вислів: «Вівці з’їли азіатські степи». Як наслідок, клімат стає посушливішим, посилюється руйнування ґрунтів і, зрештою, наступ пустель.