Презентація "Природні зони Південної Америки"

Тема уроку:  «Природні зони Південної Америки».

Урок підготувала: Пишкіна О.В., учитель географії, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист Черкаської ЗОШ I-III ст. №6.

Мета: формувати предметні та ключові компетентності: вивчити особливості кожної природної зони Південної Америки; повторити поняття, що таке природна зона та закон широтної зональності; вдосконалювати вміння працювати з картографічними матеріалами, з різними джерелами інформації (підручником, додатковою літературою, енциклопедіями, он-лайн ресурсами); вчитися виділяти головне та робити висновки, розвивати пізнавальний інтерес до предмета, логічне мислення, увагу, виховувати екологічну культуру та дружні стосунки між однокласниками.

Обладнання: фізична карта Південної Америки, тематичні таблиці, атласи, підручники, додаткова література, електронні засоби навчання.

Форма проведення уроку: урок-подорож.

Очікуванні результати: учні самостійно характеризують особливості природи природних зон Південної Америки, аналізують закономірності розміщення природних зон на материку, усвідомлюють необхідність збереження та охорони унікальної природи Південної Америки, вміють користуватися джерелами додаткової інформації, виявляють пізнавальний інтерес до предмета, розуміють цінність знань у житті людини.

Методи й методичні прийоми: словесні: пояснення вчителя з елементами бесіди, відповіді та повідомлення учнів у поєднанні з прийомами ситуативного навчання, застосування елементів рольових ігор; наочні: перегляд презентації, практичні: робота з навчальними атласами.

Хід уроку

I.Організація класу.

Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

Епіграф:

«Світ такий великий. Пішли відкривати його .»

                                                                          ( Джордж Малорі)

Учитель:

- Давайте згадаємо план вивчення материка і таким чином визначимо тему  уроку. Ми з вами вже багато подорожували і на сьогоднішньому уроці ми теж здійснимо подорож до Південної Америки, під час якої ви будете свідомими, активними дослідниками природи материка. З метою вивчення особливостей кожної природної зони в Південній Америці побували експедиції у складі учнів нашого класу, які зараз проінформують нас про результати своїх досліджень, використовуючи заздалегідь підготовлені презентації. Таким чином наприкінці нашої, поки ще віртуальної,  подорожі ми докладно вивчимо особливості природних зон Південної Америки.

- Згадаємо, що таке природна зона?

- Повторимо закон широтної зональності та висотної поясності.

II.Формування нових знань, вмінь та навичок.

       Учні класу об’єднуються в п’ять груп – експедиції. Кожна група складається з певних фахівців: кліматолог, ґрунтознавець, ботанік, зоолог. Учасники експедицій заздалегідь отримують завдання, та використовуючи матеріали підручника, додаткову літературу, картографічні матеріали, інтернет-ресурси, електронні засоби навчання  дають  характеристику кожній природній зоні Південної Америки: вологим екваторіальним лісам, саванам, степам, напівпустелям і пустелям та областям висотної поясності в Андах.

Після розв’язання своїх завдань учасники експедицій за допомогою підготовлених заздалегідь презентацій звітуються про результати своїх досліджень. Слухаючи звіти фахівців, учні класу заповнюють таблицю в зошитах.

Сельва

Клімат

На заході Амазонської низовини поширені вологі екваторіальні ліси, які в Південній Америці називають сельвою, що в перекладі з латинської мови означає «ліс». Сельва розташована в межах екваторіального кліматичного поясу, де весь рік жарко и багато опадів.

Грунти

В сельві поширені червоно-жовті фералітні грунти. Такого забарвлення їм надає високий вміст заліза та алюмінію. В екваторіальних лісах сприятливі умови для життєдіяльності рослин та мікроорганізмів. Відмерлі рештки рослин розкладаються мікроорганізмами і ці поживні сполуки відразу поглинаються рослинами. А велика кількість опадів в цій природній зоні зумовлює інтенсивне вимивання з грунтів органічних речовин, тому їх родючість низка. Грунти -заболочені.

Рослинний світ

Жаркий та вологий клімат зумовлює надзвичайне різноманіття видового складу рослин, тут налічується близько 40000 видів рослин – найбільше з-поміж усіх лісів світу. Кожне четверте дерево планети росте у сельві. Амазонські ліси дають третину кисню світу, що виробляють рослини Землі. Тому сельву називають «легенями планети». Дерева тут утворюють 12 ярусів. Одним з найвищих дерев є сейба висотою до 80 м, тому вона має дошкоподібні підпорки. Тут росте близько 200 видів пальм висотою до 100 м. Одна з найцікавіших деревних порід сельви – гевея, із соку якої добувають каучук. Каучук в перекладі з індіанської означає «кау» - палиця, «чу» - молоко. З давніх часів індіанці з надрізу цих дерев збирали білий сік – латекс, який потім над вогнищем лили на палицю. Латекс при цьому застигає і утворюється шар (бола) масою до 70 кг – це натуральний каучук, з якого виготовляють гуму. Пізніше людство навчилося виробляти на хімічних заводах синтетичний каучук. З кори хінного дерева виготовляють препарат хінін, який використовується при лікуванні малярії. Деревина залізного дерева настільки важка, що вона тоне у воді. Молочне дерево має таку назву, тому що з надрізу кори тече солодкий сік зі смаком  вершків із цукром. Сельва – батьківщина какао, з плодів якого виробляють шоколад. А плоди динного дерева – папайї, нагадують диню. Папайю  індіанці  називають «Будь здоровий», тому що його сік відновлює сили втомленої людини. В сельві ростуть банани та ананаси. А бальсове дерево так швидко росте, що на ньому не залишається річних кілець. Деревина наповнена соком, тому зрубане дерево через 2 години згниває. Але, якщо деревину поставити вертикально, то з неї витече сік і деревина буде міцною та легкою.  Іспанське слово «бальса» означає «пліт». Воно легше корка. Сельва – це справжні непрохідні хащі, тому що всі дерева перевиті ліанами. Стовбури дерев укриті яскравими квітами паразитами – орхідеями. У воді росте дивовижне латаття вікторія-регія, листя якої досягають 2-х м у діаметрі й витримують вагу до 50 кг завдяки густій та міцній мережі прожилок.

Тваринний світ

Тваринний світ сельви багатий та різноманітний. Більшість тварин живе на деревах. Тут налічується 38 видів мавп. Голос ревуна чути до 5 км. На гілках дерев зависають лінивці. Деревна жаба завдяки липким подушечкам на лапах вільно рухається навіть гладенькою поверхнею листка. Господарями сельви є два хижаки, які вільно почуваються на землі, у воді й на деревах. Це дика кішка – ягуар та найдовша змія світу – анаконда, яка має довжину до 10 м та вагу 200 кг. Велетенська змія може навіть вполювати каймана, південноамериканського крокодила, затиснувши його петлями свого тіла й проковтнувши цілим. Надзвичайно різноманітний світ птахів: яскраві папуги та тукани, хижий птах гарпія може пробити дзьобом череп ревуна, найменший птах світу колібрі вагою менше 2 гр живиться нектаром квітів. Біля водойм в сельві живе найбільший гризун світу – водосвинка-капібара вагою 50 кг. В Амазонці та її притоках мешкає невелика риба – піранья. Нападають піраньї зграями, виривають з тіла тварини, що пливе в річці, шматки м’яса і за декілька хвилин від тварини залишається лише кістяк. Місцеві індіанці дуже бояться цих риб, оскільки вони нападають не тільки на тварин, а й на людей. Війти в річку глибше, ніж по коліно дуже небезпечно. Значно ускладнює життя людини в сельві тисячі видів комах та павуків, більшість яких трапляються лише тут. Хижі мурахи досягають довжини до 5 см. Павуки-птахоїди мають довжину до 12 см. Вони поїдають колібрі. Розмах крил окремих  видів метеликів досягає 30 см. Жуки-геркулеси мають довжину 15 см. А при світлі жуків-ліхтарів можна навіть читати. Кочові мурахи знищують все на своєму шляху.

Зміна людською діяльністю природи сельви

Найбільшою екологічною проблемою сельви є знищення амазонських лісів. Так, щорічно площа сельви скорочується на 1%. Ліси вирубують заради цінних порід дерев, а також з метою розширення площ сільськогосподарських угідь. Значної шкоди природі сельви завдало спорудження Трансамазонської автомагістралі. Зменшення площі сельви пов’язано також з видобутком корисних копалин.

Савани

Клімат

Рухаючись на північ та на південь від сельви, ми опиняємося в іншій природній зоні – в савані. На Гвіанському й Бразильському плоскогір’ї та Оріноцькій низовині поширені савани. Савани північної та південної частини материка відмінні між собою. В саванах північної півкулі, які дістали назву льянос, що з іспанської означає рівнина, клімат більш вологий, вони розташовані в межах субекваторіального пояса. Савани південної півкулі, які дістали назву кампос, що з португальської мови означає поле, більш посушливі, оскільки вони розташовані не тільки в субекваторіальному, а й в тропічному поясах.

Грунти

Грунти тут червоні та червоно-коричневі. Вони утворюються за умов перемінного зволоження. В посушливий сезон в них накопичується перегній.

Рослинний світ

На відміну від вологих екваторіальних лісів, савани – це трав'янисті простори з поодинокими деревами. В більш вологому льяносі, крім трави, поширені різні види пальм. А в посушливому кампосі дерев майже немає. Тут трапляється дерево кебрачо з дуже щільною деревиною, що тоне у воді, але не гниє. В перекладі з індіанської кебрачо означає «зломай сокиру». Також у кампосі ростуть деревоподібні кактуси, стебла яких накопичують вологу. Людська діяльність змінила природу саван. На місці природної рослинності розташовані плантації культурних рослин та пасовища.

Тваринний світ

Своєрідним є тваринний світ саван. На відміну від африканських, у саванах Південної Америки мало копитних. Мешкають тапіри та невеликі дикі свині-пекарі, на яких полює пума. Санітаром саван є броненосець, який знищує загиблих тварин, а при небезпеці швидко згортається в кулю і заривається у землю. Терміти будують міцні споруди – термітники, які часто перевищують зріст людини. У ці своєрідні замки може проникнути тільки мурахоїд, який має міцні кігті та довгий 50-ти см липкий язик. Своїм язиком він здатен потрапляти в усі щілини термітника, а потім з прилиплими комахами втягує його в рот по160 разів на хвилину. За один раз мурахоїд злизує до 500 мурах.  

Пампа

Рухаючись на південь від кампоса кількість опадів зменшується, і ми опиняємося в іншій природній зоні – в степах. Трав'янисті степи в Південній Америці місцеві індіанці називають пампа, що означає «рівнина, простір без дерев».

Клімат

Пампа розташована в субтропічному кліматичному поясі.

Грунти. Рослинний світ

На червоних родючих грунтах пампи поширені такі трави, як пампасова трава, бородач, ковила, тонконіг. В результаті великого розорювання та надмірного випасання худоби природна рослинність пампи надзвичайно змінена. 

Тваринний світ

Тваринний світ пампи порівняно бідний. З тварин зони досить рідкісними є пампаський олень, гуанако, пампаська кішка, страус нанду. Страуси нанду майже повністю знищені людиною. Полювали на цих птахів через їх м'ясо та пір'я. Пір'я страуса нанду використовували для змахування пилу. У річках пампи водиться нутрія – цінна хутрова тварина, яка була розселена по всьому світу.

Напівпустелі і пустелі

Природна зона напівпустель і пустель в Південній Америці представлена на півдні материка місцевістю, що має назву Патагонія, яка розташована в посушливому континентальному кліматі помірного поясу, а також пустелею Атакама, яка розташована на західному узбережжі материка в умовах пустельного клімату тропічного поясу, що сформувався під впливом холодної Перуанської течії. Трапляється, що в пустелі Атакама дощів не буває протягом 20 років. На тонкому шарі малородючих сіроземних грунтів пустель ростуть кактуси та злаки. Тваринний світ бідний, чисельними є тільки плазуни та гризуни, зокрема зустрічається віскача.

Висотна поясність в Андах

Значні території на заході Південної Америки в межах Анд зайняті областями висотної поясності.

•                                         Що таке висотна поясність?
•                                         Висотна поясність – це зміна природних зон в горах з висотою, яка пов’язана зі зменшенням температури, тиску та збільшенням кількості опадів.

В Андах спостерігається велика кількість висотних поясів. В екваторіальному поясі підніжжя гір вкриті вологими екваторіальними лісами – гірська гілея. Вище вона переходить у гірські ліси, де з'являються хвойні породи дерев. У високогір'ях   дерева утворюють криволісся, які з висотою поступаються гірським лукам – парамос – з їх неповторною рослинністю. Трави тут схожі на капусту, а невисокі дерева – на соняшник. Листя їх росте з верхівки стебла. Відмираючи, воно звисає вниз, набуваючи конічної форми. У туманному повітрі своїми обрисами рослини нагадують людину в сутані. Тому вони дістали назву «черниць». Їх листя побудовані так, що водночас утримує вологу туманів і відбиває надлишкове сонячне світло. Вище 5000 м сніг не тане, перетворюючись с часом на лід.

Надзвичайно цікавий тваринний світ Анд. Мешкає тут очковий ведмідь, що належить до найменший серед ведмедів. У його раціоні переважає рослинна їжа, тому його часто називають вегетаріанцем. Цінне хутро має дрібний гризун – шиншила. Найбільший в світі хижий птах – кондор – має розмах крил до 3-х м. Лама – єдина тварина, приручена людиною в Південній Америці. Лама – південноамериканський верблюд, хоча і без горба, має масу до 100 кг, за день може пройти 35 км, переносячи вантаж до 60 кг. Лам використовують як в’ючних тварин. Їхнє м'ясо вживають в їжу, з вовни роблять одяг, мішки,з жиру – свічки, зі шкіри – взуття. Свійську ламу – альпака – розводять заради вовни. В Андах трапляється маленька дика сестра лами – викунья.    

Природні зони Південної Америки.

Висотна поясність в Андах

В Андах спостерігається велика кількість висотних поясів. Тварини Анд: очковий ведмідь, шиншила, кондор, лама, альпака, вікунья.

III. Рефлексія.

  Учитель:

 - Що нового ви дізналися під час нашої віртуальної мандрівки?

 - Що вам найбільше сподобалося на уроці?

- У яких життєвих ситуаціях ви б могли скористатися знаннями, що сьогодні отримали?

 - Отже, завдяки вашій активності, увазі, спостережливості, допитливості  ми докладно вивчили особливості природних зон Південної Америки. Сподіваюся, що отримані вами знання стануть вам у нагоді під час ваших майбутній подорожей.

IV. Підведення підсумків уроку та оцінювання роботи учнів.

V.Домашнє завдання.

Вивчити §24, виконати практичну роботу на контурній карті.

Використовуючи текст підручника, свої записи у дослідницьких журналах, ви ще раз згадаєте нашу подорож. Дехто з вас під враженням експедиції, можливо, захоче скласти вірш, кросворд, намалювати малюнок.

Література

1. Сергій Коберник, Роман Коваленко. Географія. Підручник для 7 класу закладів загальної середньої. Видавництво «Абетка» 2024.

2. Валентина Бойко, Сергій Міхелі. Географія. Підручник для 7 класу закладів загальної середньої. Видавництво «Перун» 2024.

3. Тетяна Гільберг, Андрій Довгань, Валерій Совенко Географія. Підручник для 7 класу закладів загальної середньої. Видавництво «Генеза»» 2024.

4. Галина Довгань. Географія. Підручник для 7 класу закладів загальної середньої. Видавництво «Ранок»» 2024.

5. Олег Топузов, Володимир Грома, Вікторія Косик. Географія. Підручник для 7 класу закладів загальної середньої. Видавництво «Освіта»» 2024.

6. Нестандартний урок географії. Упоряд. В.М.Андрєєва. –Х.:Основа, 2005.