Що таке хвороба? Наведіть приклади критеріїв класифікації захворювань. за характером перебігу (гострі та хронічні захворювання);за рівнем, на якому в організмі виявляються специфічні патологічні зміни при хворобі (молекулярні, хромосомні, клітинні і тканинні, органні, захворювання всього організму);за етіологічним фактором (хвороби, які спричинюють механічні, фізичні, хімічні, біологічні або психогенні фактори);за способом їхнього лікування (терапевтичні, хірургічні та інші);за віковими або статевими відмінностями (гінекологічні, дитячі) тощо.
Що таке неінфекційні захворювання? Назвіть найпоширеніші неінфекційні захворювання в Україні та заходи профілактики неінфекційних захворювань. Неінфекційні захворювання (НІЗ) – це хворобливі стани, які не передаються від людини до людини, тривало перебігають і повільно прогресують, а також погіршують психоемоційне і фізичне (соматичне) здоров’я. Вони постають як результат поєднаного впливу генетичних, фізіологічних, екологічних і поведінкових чинників.
Що таке інфекційні захворювання? Наведіть приклади інфекційних захворювань та заходи профілактики неінфекційних захворювань.Інфекці́йні захво́рювання / хворо́би — розлади здоров'я людей, тварин, рослин у вигляді хвороби, які спричинюють збудники — віруси, різноманітні бактерії, найпростіші, паразитичні гриби, гельмінти, продукти їхньої життєдіяльності (екзотоксини, ендотоксини), патогенні білки — пріони, здатні передаватися від заражених організмів здоровим і схильні до масового поширення.
Інвазійні захворювання (від лат. invasio - вторгнення, напад) - це хвороби, збудниками яких є тваринні паразитичні організми. Інша назва - паразитарні захворювання. Збудниками інвазій можуть бути твариноподібні організми малярійний плазмодійтрипаносомидизентерійна амебалямбліїлейшманії
Особливості інвазійних захворювань1. Збудниками є паразитичні тварини2. Специфічність3. Наявність складних життєвих циклів4. Тривалий хронічний перебіг із компромісними відносинами5. Формування нестерильного імунітету в хазяїв6. Здатність передаватися від людини до людини або від тварин до людини
Основними шляхами проникнення збудників інвазій в організм людини є такі:аліментарний - збудник потрапляє з їжею через травну систему (наприклад, цисти дизентерійної амеби або яйця аскариди з немитими фруктами, фіни ціп'яків зі свининою);водний - зараження відбувається під час пиття або випадкового заковтування води (наприклад, цисти лямблій, личинки печінкового сисуна);контактно-побутовий - через предмети побуту (наприклад, зараження коростяним свербуном), під час контакту з хворими домашніми тваринами (наприклад, ооцисти токсоплазми з шерсті кішок, яйця ехінокока - з шерсті псів);контактно-статевий (наприклад, таким шляхом передається сечостатева трихомонада);трансплацентарний - проникнення збудника з організму зараженої вагітної жінки в організм плода через плаценту (зараження плода токсоплазмою, малярійним плазмодієм);трансмісивний - під час укусів кровосисних кліщів, комах (наприклад, муха це-це є переносником трипаносом, москіти - лейшманій).
Основні методи профілактики:•Біологічні методи боротьби зі збудниками інвазій спрямовані на використання природних ворогів, речовин, що впливають на поведінку або розмноження, лікарських рослин.•Хімічні методи (хіміопрофілактика) передбачають використання антипаразитарних засобів, щоб запобігти захворюванням тварин й людини або позбавити організм збудників. Ефективні ліки від паразитів в організмі людини можуть бути синтезованими (наприклад, протигельмінтні засоби широкого спектра дії декарис, пірентол, вермокс) або створеними на основі лікарських рослин (наприклад, пижма, граната, полину, часнику).•Імунологічні методи перебувають на стадії розроблення (наприклад, запроваджуються щеплення проти лейшманіозу, розробляється вакцина проти малярії).•Соціальні методи спрямовані на дотримання правил особистої та громадської гігієни.