Промисло́ва (індустріальна) револю́ція або промисло́вий переворо́т — перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного й доморобного до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який розпочався в Англії в другій половині XVIII ст. й упродовж XIX ст. поширився на інші країни Європи, США, Японію. Важливою складовою промислової революції було впровадження у виробництво та транспорт робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю людей; створення самостійної машинобудівної галузі.
Індустріальна революція розпочалася із технічних удосконалень Новації у текстильній промисловості У середині 60-х років ХVІІІ ст. англієць Джеймс Гаргрівз винайшов механічну прядку «Дженні», завдяки якій працівник використовував водночас декілька веретен з нитками замість одного. Наприкінці 70-х років ХVІІІ ст. у Великій Британії налічувалося вже понад 20 тис. таких прядок
Новації у металургійній промисловості У середині ХІХ ст. англійський інженер Генрі Бессемер запатентував недорогий спосіб масового виробництва сталі. На початку XVIII ст. в Англії розробили практичний паровий двигун, за допомогою якого відкачували воду з шахт. Англійський винахідник Джеймс Ватт удосконалив цей двигун, що уможливило його використання в залізничних локомотивах і морських суднах. ЛОКОМОБІЛЬ
Двигун внутрішнього згоряння (спочатку — газовий, а згодом — на рідкому паливі) — ще один важливий винахід індустріальної революції. Найбільшого поширення в промисловості й транспортній галузі набув економічний двигун, що працював на нафті, сконструйований наприкінці XIX ст. німецьким інженером Рудольфом Дізелем. ДИЗЕЛЬНИЙ ДВИГУН Р. ДІЗЕЛЯ.
Новації хімічної промисловості Були створені речовини, необхідні для виробництва скла, фарб, відбілювачів, штучних добрив, фармацевтичних препаратів тощо. Практичного значення набула хімія синтетичних матеріалів для виробництва пластмас, ізоляційних матеріалів, штучного волокна. Завдяки технічним удосконаленням друкарські верстати перетворилися на машини швидкого друку..