Презентація містить психологічні рекомендації, як уникнути помилок при роботі з невстигаючими учнями та створити у них ситуацію успіху.Для цього треба надавати учням можливість працювати в групах, бачити в кожній дитині особистість.
Робота зі слабко встигаючими учнями повинна будуватися за принципом заповнення пробілів у розвитку та вихованні. Їх необхідно навчити слухати, бачити, сприймати, переказувати текст, відповідати на запитання, виділяти у прочитаному головне. Особливу увага варто приділяти розвитку мови, тому що розумовий розвиток визначається мовним розвитком, що залежить від того, чи багато дитина читає, чи вчиться вона переказувати прочитане, чи відповідає на запитання осмислено.
В початковій школі закладаються основи подальшого благополуччя школяра, а саме:його вміння вчитись; стосунки з однолітками. Тому ставлення до дітей, особливо з «групи ризику», повинно бути доброзичливим, дружнім. Необхідно, щоб успіх переживався учнями як радість, цьому повинна сприяти позитивна емоційна оцінка з боку вчителя. Велика увага повинна приділятись розвитку в дітей здатності до самооцінки своєї роботи. Самооцінка дозволяє спокійніше ставитись до результатів своєї діяльності й оцінки з боку дорослого.
У процесі подолання неуспішності загалом усувають прогалини в знаннях та навичках самостійної навчальної праці; розвивають в учнів увагу, уяву, пам'ять, мислення; долають негативне ставлення до навчання і виховують інтерес до знань; усувають зовнішні чинники, що призвели до неуспішності.
Рекомендації психолога вчителям щодо роботи із невстигаючими учнями: Не ставити «слабкого» в ситуацію несподіваного запитання й не вимагати швидкої відповіді на нього, давати учню достатньо часу на обмірковування та підготовку. Бажано, щоб відповідь була не в усній, а в письмовій формі.
Створення атмосфери особливої доброзичливості під час опитування. Зниження темпу опитування, дозвіл довше готуватися біля дошки. Пропонування учням приблизного плану відповіді. Дозвіл користуватися наочними засобами, що допомагають викладати сутність явищ. Стимулювання оцінкою, підбадьоренням, похвалою.
Не можна давати для засвоєння в обмежений проміжок часу великий, різноманітний, складний матеріал, треба постаратися розбити його на окремі інформаційні шматки й давати їх поступово, у міру засвоєння. Не слід примушувати таких учнів відповідати на запитання з нового, щойно засвоєного матеріалу, краще відкласти опитування на наступний урок, давши можливість учням ознайомитись удома.
Шляхом правильної тактики опитувань і заохочень (не тільки оцінкою, а й зауваженнями типу «відмінно», «молодець», «розумник» тощо) треба формувати в таких учнів упевненість у своїх силах, у своїх знаннях, у можливості вчитись. Ця впевненість допоможе учню в екстремальних стресових ситуаціях здачі іспитів, написання контрольних тощо. Варто обережніше оцінювати невдачі учня, адже він сам дуже болісно до них ставиться.
Поради психолога на допомогу учителю. Будьте ерудованими, відмінно знайте свій предмет, цікаво та доступно викладайте навчальний матеріал. Умійте поважати кожного учня і бачити в ньому особистість. Керуйте власними емоціями та розвивайте позитивні почуття до дітей. Будьте ввічливими, доброзичливими, життєрадісними, людяними. Не у всіх дітей вистачає терпіння та наполегливості поступово переходити від простого до складного. Не давайте учням зневіритись у своїх силах. Створюйте проблемні ситуації на уроках. Там, де немає вибору, немає мислення. Надавайте учням можливість частіше працювати у групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки.