Запам’ятай!Рефлекс - реакція організму на будь-яке подразнення, що здійснюється за участю нервової системи. Рефлекс е основною формою діяльності нервової системи організму і в перекладі з латинської означає "відбиття". Звичайно, рефлекс - не механічне відбиття, а вища форма біологічного відбиття із складними процесами обробки інформації - аналізу й синтезу. Поняття "рефлекс" було введено французьким філософом і природодослідником Р. Декартом понад 300 років тому.
Вчення про рефлекси розробили І. М. Сєченов та І. П. Павлов. Ідею про рефлекторний характер діяльності мозку вперше висловив І. М. Сєченов у 1863 р. у книзі "Рефлекси головного мозку". І. П. Павлов, використавши великий експериментальний матеріал, створив рефлекторну теорію і вчення про нервову діяльність. У наступні роки вчення про рефлекси розширювалось і доповнювалось учнями та послідовниками І. П. Павлова як у нашій країні, так і за кордоном.
Фізіологічними експериментами встановлено, що діяльність нервової системи, а за її допомогою і всього організму має рефлекторний характер. Комплекс ланок нервової системи, який здійснює сприймання (надходження), обробку й передавання збудження, називають рефлекторною дугою. Фактично це шлях рефлексу. Дуга безумовного (А) і утворення умовного (Б) рефлексів:І — схема безумовного слиновидпьного рефлексу; ІІ — схема умовного звукового харчового рефлексу, 1 — шкіра Із закінченням у ній доцентрового нерва (2); 3 — тіло доцентрового (чутливого) нейрона; 4 — проміжний нейрон: 5 — тіло відцентрового (рухового) нейрона, відросток якого (6) підходить до скелетною м'яза (7); 8 — язик; 9 — слинна заноза, 10 — харчовий центр довгастого мозку; 11 — харчовий центр кори, 12 — вухо; 13 — слуховий нерв; 14 — слухова зона кори.
Рефлекторна дуга складається з 5 ланок:сприймальний апарат (рецептори);нервові волокна, що проводять збудження в центральну нервову систему (чутливі, доцентрові, аферентні);нервові центри, де відбуваються обробка і перемикання збудження з чутливих нервових клітин на рухові;рухові (відцентрові, еферентні) нервові волокна, по яких імпульси надходять до робочих органів (ефекторів);робочий орган - м'яз, залоза тощо.
Назва рефлексу ке розтягування. Подразнення, що зумовлює активацію рецепторів м'язів – м'язових веретен. Характер рефлекторної відповідіМісце знаходження нервового центру рефлекторної дуги у спинному мозку. Ліктьовий згинальний рефлекс передпліччя. Постукування неврологічним молоточком по сухожиллю т. biceps brachii. Згинання передпліччя. V-IV шийні сегменти. Розгинальний рефлекс передпліччя. Постукування неврологічним молоточком по сухожиллю т. triceps brachii. Розгинання передпліччя. VII–VIII шийні сегменти. Колінний. Легенький удар неврологічним молоточком по сухожиллю нижче наколінка. Розгинання гомілки. III–IV поперекові сегменти. Ахіллів. Удар неврологічним молоточком по п'ятковому (ахілловому) сухожиллю. Підошовне згинання стопи1–II крижові сегменти. Міотатичні сухожильні рефлекси
Безумовні рефлекси — це вроджені рефлекси, які передаються по спадковості. Найскладніші безумовні рефлекси називають інстинктами. У безумовних рефлексів постійні рефлекторні дуги, які проходять через стовбур головного мозку або через спинний мозок (для їх здійснення необов'язково участь кори великих півкуль головного мозку). Розрізняють харчові, захисні, статеві, та ще деякі інші безумовні рефлекси. Завдяки безумовним рефлексам :зберігається цілісність організму, підтримується сталість його внутрішнього середовища ,відбувається розмноження. Складний ланцюг безумовних рефлексів називається інстинктом. Наприклад, мати вигодовує і захищає свою дитину, птахи будують гнізда — це приклади інстинктів.
Класифікація безумовних рефлексів. Спадкові реакції організму, незважаючи на свою вродженість, можуть відрізнятися один від одного. Зовсім не дивно, як і класифікація може бути різною, залежно від підходу. Ще Павлов поділяв усі безумовні рефлекси на: Прості (до них вчений відносив смоктальний рефлекс). Складні (потовиділення). Найскладніші безумовні рефлекси. Приклади можна навести різні: харчові реакції, оборонні, статеві.
Умовний рефлекс- це складна багатокомпонентна реакція, що виробляється з урахуванням безумовних рефлексів з допомогою попереднього індиферентного подразника. Він має сигнальний характер і організм зустрічає вплив безумовного подразника підготовленим. Наприклад, у передстартовий період відбувається перерозподіл крові, посилення дихання та кровообігу, і коли м'язове навантаження починається, організм вже до неї підготовлений.
Основні особливості, які відрізняють умовні рефлекси від безумовних: Умовні рефлекси виникають у відповідь на дію умовних подразників (попередньо байдужий подразник, який став сигнальним подразником для певної набутої реакції). Ці реакції є набутими, тобто можуть виникати на основі безумовних та нижчих умовних рефлексів. Умовні рефлекси є індивідуальними пристосувальними реакціями, що проявляються по-різному в різних особин виду. Це тимчасові реакції, тобто постійно утворюються та зникають залежно від конкретних умов. Умовні рефлекси власних рефлекторних дуг не мають і тому здійснюються через функціональні тимчасові нервові зв'язки, що виникають між кірковими центрами життєвих функцій та центрами сенсорних систем, пов'язаних із дією умовного подразника. Утворюються і здійснюються за участю вищих відділів центральної нервової системи (ЦНС) — кори і підкірки, у яких і відбувається утворення тимчасових нервових зав'язків. Можуть об'єднуватися в складні ланцюги умовних рефлексів — динамічні стереотипи, які є фізіологічною основою умінь, навичок, звичок і способів діяльності.
Умови утворення умовних рефлексів. Умовні рефлекси добре утворюються лише за певних умов, найголовнішими є:1) повторне поєднання дії раніше індиферентного умовного подразника з дією підкріплюючого безумовного або раніше добре виробленого умовного подразника;2) деяке попередження у часі дії індиферентного агента дії підкріплюючого подразника;3) бадьорий стан організму;4) відсутність інших видів активної діяльності;5) достатній ступінь збудливості безумовного або добре закріпленого умовного підкріплюючого подразника;6) надпорогова інтенсивність умовного подразника.
Біологічна роль умовних рефлексів:забезпечують пристосовуваність організмів до конкретних умов існування, а для людини — навчання й різноманітність інтелектуальної діяльності;забезпечують відповідь на безумовний подразник ще до початку його дії, тобто мають сигнальне значення;є основою для формування умовних рефлексів вищого порядку і ВНД людини.
Перепиши в зошит!БезумовніУмовніВроджені, передаються спадково з покоління у покоління. Набуваються організмом протягом життя. Властиві більшості особинам даного видуЄ індивідуальними, тобто властиві окремим особинам. Мають постійні рефлекторні дуги. Рефлекторні дуги формуються при збігу певних умовЄ постійними, практично не зникають протягом життяЄ непостійними, виробляються і зникають протягом життя. Реакція відбувається у відповідь на зовнішні і внутрішні подразники. Виробляються на основі безумовних рефлексів. Можуть здійснюватися за рахунок нервових центрів, які розташовані у спинному мозку та підкіркових структурах головного мозку. Здійснюються, як правило, за участю кори великих півкуль мозку