Презентація "ресурси Світового океану, термохалінна циркуляція, циркуляція Вокера, Ель-Ніньйо, Ля-Нінья"
Про матеріал
Дана презентаціяя може бути використана в будь яких класах при вивчені ресурсів Світового океану, циркуляції атмосфери, циркуляцію водних мас, раціональне природокористування вод Світового океану, класифікації солоності вод, температури та глибинних вод.
ТЕМА
1.
СВІТОВИЙ
ОКЕАН
,
РИБНІ
РЕСУРСИ
ТА
ЇХНЄ
ЗНАЧЕННЯ
ДЛЯ
ЛЮДИНИ
1.1. Географічна система «людина – навколишнє середовище»
Географія досліджує взаємодію людини та природи. Ця взаємодія відбувається в
межах системи, у якій природні компоненти впливають на діяльність людей, а люди
своєю діяльністю змінюють природне середовище.
Основні поняття:
- Людина — населення, суспільство, господарська діяльність.
- Навколишнє середовище — природні умови та ресурси, у яких живе людина.
- Взаємодія — вплив природи на суспільство та суспільства на природу.
Наприклад: океан забезпечує людей рибою, транспортними шляхами та ресурсами,
але надмірний вилов і забруднення негативно впливають на морські екосистеми.
2
1.2.
МАСШТАБНІ
РІВНІ
ТА
ЧАСОВІ
ГОРИЗОНТИ
3
1.3.
ЗНАЧЕННЯ
СВІТОВОГО
ОКЕАНУ
ДЛЯ
ЛЮДИНИ
1. Забезпечення продовольством
Риба, молюски, ракоподібні та водорості є джерелами їжі й поживних речовин.
2. Транспортна функція
Океан є важливим шляхом міжнародної торгівлі та перевезення вантажів.
3. Енергетичні ресурси
Використання енергії припливів, хвиль, морського вітру, а також видобування нафти
й газу.
4. Регулювання клімату
Океан поглинає та перерозподіляє тепло, бере участь у кругообігу вуглецю й води.
5. Рекреаційна функція
Туризм, відпочинок, оздоровлення та культурне значення узбереж.
Висока
рибопродуктивність
залежить
від
кількості
поживних
речовин,
світла,
температури, кисню та умов розмноження
планктону.
Основні чинники:
1. Наявність поживних речовин (нітратів,
фосфатів).
2. Достатня кількість сонячного світла у
верхньому шарі води.
3. Перемішування водних мас.
4. Підняття холодних глибинних вод до поверхні.
5. Зустріч і взаємодія різних водних мас.
Три особливо важливі зони:
4
1.4.
ЧОМУ
В
ОКРЕМИХ
РАЙОНАХ
ОКЕАНУ
БАГАТО
РИБИ
?
Шельфові зони
Мілководні частини океану біля
материків. Тут добре проникає
сонячне світло, часто є багато
поживних речовин і сприятливі
умови для планктону.
5
Апвелінг (upwelling)
Підняття холодної глибинної води до поверхні. Вона
приносить поживні речовини, стимулює розвиток
фітопланктону, а отже, і рибних ресурсів.
Приклади: узбережжя Перу та Чилі, Бенгельська
система біля південно-західної Африки.
Зони конвергенції
Місця зближення водних мас і течій.
Вони можуть сприяти концентрації
планктону, поживних речовин і
риби.
Brainstorm
User
Feedback
Concept
Sketches
Підвищення температури води змушує багато видів риб
змінювати ареали поширення.
Зменшення вмісту кисню створює несприятливі умови для
морських організмів.
Зміна океанічної циркуляції впливає на перенесення
поживних речовин.
Закислення океану ускладнює формування мушель і
скелетів деяких організмів.
Змінюються терміни розмноження та міграції риб.
6
1.5.
ЯК
ЗМІНА
КЛІМАТУ
ВПЛИВАЄ
НА
РИБНІ
РЕСУРСИ
?
Прапор зручності (Flag of Convenience) —
реєстрація судна під прапором держави,
яка не обов'язково є країною фактичного
власника чи оператора судна.
Причини використання:
- нижчі податки та реєстраційні витрати;
- менш суворі вимоги до контролю;
- спрощене регулювання діяльності суден.
7
1.6.
ЩО
ТАКЕ
«
ПРАПОРИ
ЗРУЧНОСТІ
»
У
РИБАЛЬСТВІ
?
Можливі наслідки:
- складніше контролювати вилов
риби;
- збільшується ризик
незаконного, непідзвітного та
нерегульованого рибальства;
- може посилюватися надмірний
вилов тунця;
- погіршується стан популяцій
морських видів.
Важливо: сам по собі прапор
зручності не означає, що судно
обов'язково займається
незаконним виловом.
8
SOLUTION OVERVIEW
ТЕМА
2.
КРУГООБІГ
ВОДИ
,
СОЛОНІСТЬ
ТА
ТЕРМОХАЛІННА
ЦИРКУЛЯЦІЯ
2.1. Кругообіг води у природі
Кругообіг води — це безперервне
переміщення води між океаном,
атмосферою та суходолом.
ОСНОВНІ
ЕТАПИ
:
ВИПАРОВУВАННЯ
—
ПЕРЕХІД
ВОДИ
З
РІДКОГО
СТАНУ
В
ГАЗОПОДІБНИЙ
.
ТРАНСПІРАЦІЯ
—
ВИПАРОВУВАННЯ
ВОДИ
РОСЛИНАМИ
.
КОНДЕНСАЦІЯ
—
УТВОРЕННЯ
ХМАР
УНАСЛІДОК
ОХОЛОДЖЕННЯ
ВОДЯНОЇ
ПАРИ
.
ОПАДИ
—
ВИПАДАННЯ
ДОЩУ
,
СНІГУ
АБО
ГРАДУ
.
ПОВЕРХНЕВИЙ
СТІК
—
РУХ
ВОДИ
РІЧКАМИ
ДО
МОРІВ
ТА
ОКЕАНІВ
.
ІНФІЛЬТРАЦІЯ
—
ПРОСОЧУВАННЯ
ВОДИ
В
ҐРУНТ
.
ПІДЗЕМНИЙ
СТІК
—
ПЕРЕМІЩЕННЯ
ПІДЗЕМНИХ
ВОД
ДО
ВОДОЙМ
.
9
2.3. Що впливає на солоність?
Головне правило:
- Якщо випаровування перевищує опади,
солоність зазвичай зростає.
-
Якщо
опади
перевищують
випаровування,
солоність
зазвичай
знижується.
Під час утворення морського льоду
більшість
солей
залишається
у
навколишній воді, тому її солоність
підвищується. Під час танення льоду —
знижується.
10
PROTOTYPE
TEAM A
2.4. Чому солоність океану неоднакова?
11
У субтропічних широтах солоність часто підвищена через інтенсивне
випаровування.
В екваторіальних широтах вона часто нижча через рясні опади.
У полярних районах солоність знижується через танення льоду та невелике
випаровування.
У морях із великим випаровуванням і обмеженим водообміном солоність може
бути дуже високою.
12
Термохалінна циркуляція — це глобальна система переміщення водних мас у
Світовому океані, яка залежить від різниці температури та солоності води.
Назва походить від двох грецьких понять:
- Thermo — температура.
- Haline — солоність.
Температура та солоність визначають густину морської води.
Основний принцип:
- холодна вода зазвичай густіша за теплу;
- солоніша вода зазвичай густіша за менш солону;
- щільніша вода опускається вниз;
- менш щільна вода піднімається або залишається ближче до поверхні.
2.5. Що таке термохалінна циркуляція?
2.6.
Дві
основні
системи
циркуляції
океанічних
вод
2.7.
Як
формується
глобальний
океанічний конвеєр?
1. Тепла поверхнева вода рухається з
тропічних районів у напрямку Північної
Атлантики.
2. Вона поступово охолоджується.
3. У деяких районах через охолодження
та підвищення солоності збільшується
густина води.
4. Щільна вода опускається на глибину.
5. Глибинні течії переносять її в інші
частини Світового океану.
6. У процесі тривалого переміщення вода
поступово піднімається вгору в районах
апвелінгу та перемішування.
7. Частина води знову бере участь у
поверхневій циркуляції.
2.8. Як зміна клімату може
впливати на термохалінну
циркуляцію?
- Потепління океану зменшує
густину поверхневих вод.
- Танення льодовиків додає
прісну
воду
та
знижує
солоність.
- Зменшення густини може
послаблювати занурення вод
у Північній Атлантиці.
- Це може змінювати силу та
характер великомасштабної
океанічної циркуляції.
Тема 3. Трагедія спільних ресурсів (Tragedy of the Commons)
3.1. Що таке трагедія спільних ресурсів?
Трагедія спільних ресурсів — це ситуація, коли ресурс, доступний багатьом людям,
надмірно використовується кожним окремим користувачем заради власної вигоди.
У результаті ресурс виснажується, а збитків зазнають усі.
Це поняття пов'язане з працею американського еколога Гаррета Гардена (Garrett
Hardin), опублікованою у 1968 році.
3.2. Приклад: спільне пасовище
Уявімо, що є пасовище, яким користуються десять фермерів.
- Кожен фермер хоче збільшити кількість своєї худоби.
- Кожен додає ще кілька корів, щоб отримати більший прибуток.
- Трава не встигає відновлюватися.
- Пасовище поступово деградує.
- У результаті всі фермери втрачають можливість використовувати його.
Висновок: індивідуальна вигода кожного може призвести до загального збитку.
3.4. Відмінності між спільними,
суспільними
та
приватними
благами
Це одна з важливих частин для
іспиту.
Розрізняють два критерії:
-
Виключність:
чи
можна
обмежити доступ людини до
ресурсу?
- Конкурентність у споживанні: чи
зменшується кількість ресурсу для
інших, коли ним користується
одна людина?
3.5. Як уникнути трагедії спільних
ресурсів?
1.
Державне
регулювання
використання ресурсів.
2. Встановлення квот на вилов риби.
3. Визначення сезонів заборони
рибальства.
4. Створення природоохоронних
територій.
5. Спільні міжнародні угоди.
6.
Раціональне
використання
природних ресурсів.
7.
Екологічна
освіта
та
відповідальність суспільства.
4.1. Що таке супутникові знімки?
Супутникові знімки — це зображення поверхні
Землі, отримані за допомогою спеціальних
приладів, установлених на штучних супутниках.
Вони допомагають досліджувати:
- рослинність;
- стан лісів;
- сільськогосподарські угіддя;
- океани та моря;
- льодовики;
- атмосферні явища;
- зміни клімату.
Тема 4. Супутникові знімки, циркуляція Вокера та Ель-Ніньйо
Чому фальшиві кольори кращі для визначення продуктивної рослинності?
Здорова
зелена
рослинність
активно
відбиває
ближнє
інфрачервоне
випромінювання. Тому на певних комбінаціях каналів вона відображається
червоним кольором.
Це дозволяє:
- відрізняти рослинність від ґрунту;
- визначати стан рослин;
- виявляти пошкоджені або посушливі ділянки;
- оцінювати продуктивність сільськогосподарських земель.
4.3. Що таке циркуляція Вокера?
Циркуляція Вокера (Walker Circulation) — це система атмосферної циркуляції в
тропічних широтах над екваторіальною частиною Тихого океану.
Вона пов'язана з різницею температури поверхні океану між західною та східною
частинами Тихого океану.
За нормальних умов:
1. Пасати дмуть зі сходу на захід уздовж екватора.
2. Теплі поверхневі води переміщуються до західної частини Тихого
океану.
3. Біля Індонезії та Австралії вода тепла, випаровування інтенсивне,
утворюються хмари й випадають рясні опади.
4. Біля узбережжя Південної Америки відбувається підняття холодних
глибинних вод — апвелінг.
5. Над східною частиною Тихого океану повітря опускається, тому
опадів зазвичай менше.
4.4. Що таке Ель-Ніньйо?
Ель-Ніньйо (El Niño) — це періодичне природне
кліматичне явище, під час якого температура
поверхневих вод центральної та східної
екваторіальної частини Тихого океану стає вищою
за звичайну.
Ель-Ніньйо є теплою фазою явища ENSO (El Niño –
Southern Oscillation).
Основні процеси під час Ель-Ніньйо:
1. Пасати слабшають.
2.
Тепла
поверхнева
вода
переміщується на схід, до берегів
Південної Америки.
3. Апвелінг біля Перу та Еквадору
слабшає.
4.
Зменшується
надходження
поживних речовин із глибин.
5. Змінюється циркуляція атмосфери.
6. Змінюється розподіл опадів у
різних регіонах планети.
4.7. Що таке Ла-Нінья?
Ла-Нінья (La Niña) — холодна фаза ENSO, протилежна Ель-Ніньйо.
Характерні ознаки:
- посилення пасатів;
- сильніший апвелінг біля західного узбережжя Південної Америки;
- нижча температура поверхневих вод у центральній та східній частині
екваторіального Тихого океану;
- посилення контрасту температур між західною та східною частинами океану.
1. Що таке апвелінг?
Опускання теплої води
Підняття холодної глибинної води до поверхні
Випаровування морської води
2. Що відбувається із солоністю під час
інтенсивного випаровування?
Підвищується
Знижується
Не змінюється
3. Що визначає термохалінну циркуляцію?
Лише вітер
Температура та солоність
Лише припливи
4. Що є причиною трагедії спільних
ресурсів?
Надмірне
індивідуальне
використання
спільного ресурсу
Збільшення кількості природних ресурсів
Створення заповідників
5. Чому фальшиві кольори корисні для вивчення рослинності?
Показують лише температуру
Дозволяють використовувати інфрачервоні діапазони
Показують лише воду
6. Що відбувається з пасатами під час Ель-Ніньйо?
Посилюються
Слабшають
Повністю зникають завжди
7. Який процес слабшає біля Перу під час Ель-Ніньйо?
Апвелінг
Випаровування з усієї планети
Кругообіг води
8. Який типовий наслідок Ель-Ніньйо для Індонезії?
Збільшення опадів у всіх районах
Посушливі умови
Постійне похолодання