Травлення — сукупність процесів, що забезпечують механічне подрібнення та хімічне розщеплення харчових продуктів на компоненти, які всмоктуються та беруть участь в обміні речовин. Внутрішньоклітинне травлення -субстрат -надходить у клітину, де розщеплюється ферментами цитоплазми або за участі лізосом, а також у травних вакуолях (піноцитоз, фагоцитоз) одноклітинних та нижчих багатоклітинних організмів. Зовнішньоклітинне травлення -ферменти, що синтезуються в клітинах, виділяються в зовнішнє середовище та розщеплюють речовини на значній відстані від клітин, які декретують їх (кишковопорожнинні, кільчасті черви, ракоподібні, хордові, крім ланцетника).
БУДОВА ТРАВНОЇ СИСТЕМИ ПРИТАМАННА БЕЗХРЕБЕТНИМ ТВАРИНАМКишковопорожнинніЗокрема гідра, за допомогою щупалець уловлюють дрібну здобич: інфузорій, дрібних рачків, іноді личинок і мальків риб. У кишковій порожнині на їжу діють травні ферменти. їх виділяють залозисті клітини. Під впливом травних ферментів здобич розпадається на шматочки, що захоплюються травними клітинами. Ці клітини мають джгутики: завдяки їхній роботі в кишковій порожнині створюються потоки води, з якими шматочки їжі надходять до поверхні цих клітин. Неперетравлені рештки їжі виводяться через ротовий отвір. Отже, у кишковопорожнинних ми спостерігаємо два варіанти перетравлення їжі. Порожнинне травлення відбувається в кишковій порожнині під дією ферментів, які виділяють залозисті клітини, внутрішньоклітинне -у травних вакуолях травних клітин.
Паразитичні черви – гельмінти - печінковий і котячий сисун, бичачий ціп’як. Так от, у плоских червів кишечник замкнений. Як і в гідри неперетравлені рештки їжі виводяться через ротовий отвір. У ціп’яків травна система в процесі історичного розвитку зовсім зникла. Поживні речовини вони вбирають через покриви тіла. У кільчастих червів наскрізний кишечник закінчується анальним отвором. У цих тварин з’являються й примітивні слинні залози. У дощового черв’яка передній відділ кишечнику диференціюється на ротову порожнину, глотку та стравохід. Розширюючись, стравохід утворює воло, у якому на певний час може затримуватись їжа. У цей час на неї діють травні ферменти слини. Передня частина середнього відділу кишечнику утворює розширення - шлунок.