Презентація "Різноманітність травних систем тварин"

Різноманітність травних систем

Живлення тварин — надходження в організм і засвоєння ним речовин, необхідних для з забезпечення енергетичних витрат, будови і відновлення тканин.

Травлення — сукупність процесів, що забезпечують механічне подрібнення та хімічне розщеплення харчових продуктів на компоненти, які всмоктуються та беруть участь в обміні речовин. Внутрішньоклітинне травлення -субстрат -надходить у клітину, де розщеплюється ферментами цитоплазми або за участі лізосом, а також у травних вакуолях (піноцитоз, фагоцитоз) одноклітинних та нижчих багатоклітинних організмів. Зовнішньоклітинне травлення -ферменти, що синтезуються в клітинах, виділяються в зовнішнє середовище та розщеплюють речовини на значній відстані від клітин, які декретують їх (кишковопорожнинні, кільчасті черви, ракоподібні, хордові, крім ланцетника).

Пристінкове, або мембранне, травлення — ферменти, що знаходяться на клітинній мембрані. У більшості високоорганізованих тварин такі процеси протікають на поверхні травних клітин. Основні відділи травного тракту

БУДОВА ТРАВНОЇ СИСТЕМИ ПРИТАМАННА БЕЗХРЕБЕТНИМ ТВАРИНАМКишковопорожнинніЗокрема гідра, за допомогою щупалець уловлюють дрібну здобич: інфузорій, дрібних рачків, іноді личинок і мальків риб. У кишковій порожнині на їжу діють травні ферменти. їх виділяють залозисті клітини. Під впливом травних ферментів здобич розпадається на шматочки, що захоплюються травними клітинами. Ці клітини мають джгутики: завдяки їхній роботі в кишковій порожнині створюються потоки води, з якими шматочки їжі надходять до поверхні цих клітин. Неперетравлені рештки їжі виводяться через ротовий отвір. Отже, у кишковопорожнинних ми спостерігаємо два варіанти перетравлення їжі. Порожнинне травлення відбувається в кишковій порожнині під дією ферментів, які виділяють залозисті клітини, внутрішньоклітинне -у травних вакуолях травних клітин.

Паразитичні черви – гельмінти - печінковий і котячий сисун, бичачий ціп’як. Так от, у плоских червів кишечник замкнений. Як і в гідри неперетравлені рештки їжі виводяться через ротовий отвір. У ціп’яків травна система в процесі історичного розвитку зовсім зникла. Поживні речовини вони вбирають через покриви тіла. У кільчастих червів наскрізний кишечник закінчується анальним отвором. У цих тварин з’являються й примітивні слинні залози. У дощового черв’яка передній відділ кишечнику диференціюється на ротову порожнину, глотку та стравохід. Розширюючись, стравохід утворює воло, у якому на певний час може затримуватись їжа. У цей час на неї діють травні ферменти слини. Передня частина середнього відділу кишечнику утворює розширення - шлунок.