Презентація "Родина"

Родина. Дудник Ольга

Шануй тата й неньку, буде скрізь гарненько. Добре тому, хто у своєму дому. Вдома і стіни гріють. Сімейна злагода всього дорожча. Дудник Ольга Прислів'я про родину

Дудник Ольга Загадки про сім'ю. Це словов кожен знає,Ні на що не проміняє!До цифри “сім” додам “я” -Що вийде? (Сім'я)

Дудник Ольга Ніжна, лагідна і мила,На цей світ нас народила. Я до неї пригорнуся,Це ріднесенька… (Матуся)

Дудник Ольга Сильний, добрий, справедливий,Біля нього ми щасливі. Знає, вміє він багато. Гордимось, бо це наш … (Тато)

Краще всіх носочки в’яже,Казочку вона розкаже,Колискову заспіває,І порадою допомагає. (Бабуся)Дудник Ольга

БАБУСЯ І ДІДУСЬ І бабуся, і дідусь. Зовсім вже старенькі,І у хаті, і в садку. Ходять помаленьку. Хоч, бува, бурчать вони. На сестру й на мене,Та зате у них завжди. Ласощі в кишені. Катерина Перелісна. Дудник Ольга

Дудник Ольга Моїй мамі. Мамо люба, добра, мила. Як іще назвать тебе?Це ж для мене ти пошила. З шовку плаття голубе. Ти мені читаєш книжку,Хочеш розуму навчить. Ляжу спати – ходиш нишком,Все боїшся розбудить. Захворію хоч злегенька –Цілу ніч не будеш спать. То ж дозволь, тебе, рідненька,За усе поцілувать!Познанська Марія. Мама. Мама, мамочка, матуся,Я до неї пригорнуся. Вона добра і привітна,Ніби сонце в небі, світла. В. Лущик

Дудник Ольга Тато. Все на світі вміє тато: Може шафу змайструвати,Швидко цвях заб’є у стіну,Ще й полагодить машину. Я завжди йому кажу:– Тату, дай допоможу!Яна Мазур

Дудник Ольга СИВА ВОЛОСИНКАМаленький Михайлик побачив у косі матері три сиві волосинки.- Мамо, у Вашій косі три сиві волосинки, - сказав Михайлик. Мама усміхнулась і нічого не сказала. Через кілька днів Михайлик побачив у материній косі чотири сиві волосинки.- Мамо, - сказав Михайлик здивовано, - у вашій косі чотири сиві волосинки, а було три... Чого це посивіла ще одна волосинка?- Від болю, - відповіла мати. - Коли болить серце, тоді й сивіє волосинка...- А від чого ж у вас боліло серце?- Пам'ятаєш, ти поліз на високе-високе дерево? Я глянула у вікно, побачила тебе на тоненькій гілці. Серце заболіло, й волосинка посивіла. Михайлик довго сидів задумливий, мовчазний. Потім підійшов до мами, обняв її і тихо спитав:- Мамо, а коли я на товстій гілці сидітиму, волосинка не посивіє?Василь Сухомлинський

Дудник Ольга НАЙЛАСКАВІШІ РУКИМаленька дівчинка приїхала з мамою у велике місто. Пішли вони на базар. Мама вела доньку за руку. Дівчинка побачила щось цікаве. На радощах заплескала в долоні. І загубилася в юрбі. Загубилась і заплакала:– Мамо!.. Де моя мама?Люди оточили дівчинку й питають:– Як тебе звуть, дівчинко?– Оля.– А маму як звуть? Скажи, ми зараз її знайдемо.– Маму звуть… мама… матуся. Люди усміхнулись. І знову питають:– Ну, скажи, які в твоєї мами очі: карі, сині, блакитні, сірі?– Очі в неї… найдобріші…– А коси? Які в мами коси – чорні, русі?– Коси… найкрасивіші…Знов усміхнулися люди. Питають:– Ну, скажи, які в неї руки? Може, якась родимка в неї на руках є, згадай.– Руки в неї… найласкавіші. Пішли люди й оголосили по радіо:«Загубилася дівчинка. В її мами найдобріші очі, найкрасивіші коси, найласкавіші в світі руки». І мама знайшлася. Василь Сухомлинський