











До одного з найдавніших видів народної творчості відносять календарно-обрядові пісні. Календарно-обрядові пісні названо так тому, що вони пов’язані з календарем, із зміною пір року та сільськогосподарських робіт, з обрядами та звичаями.
Пригадаймо, що таке обряд, обрядовий, обрядовість, звичай, традиція.
Обряд – сукупність установлених звичаями, традиціями дій, заходів (релігійного, побутового та ін. характеру).
Обрядовий – який стос. обряду, встановлений обрядом; виконуваний в процесі обряду (обрядовий одяг).
Обрядовість – система культових дій або обрядів за звичаєм.
Звичай – повсякденний усталений спосіб поведінки, складений історично, на основі людських стосунків, унаслідок багаторазового здійснення одних і тих самих дій та усвідомлення їх суспільної значущості.
Традиція – все, що склалося у народу впродовж тривалого історичного періоду (способи виробництва, звичаї, норми; поведінка, погляди, смаки та ін..), передається від покоління до покоління і супроводжується індивідуальною ініціативою та творчістю.


Кажуть, пісня - то душа народу.
Вона супроводжувала людину
від народження й до останнього подиху. Жодна подія в житті людини не обходилася без пісні. Її співали скрізь і завжди.
Кожне своє враження, кожне переживання людина виливала в пісні. Впродовж багатьох віків нашим народом створено величезну пісенну спадщину, що є свідченням його
талановитості, виявом його співучої вдачі, багатства почуттів. У народі кажуть, що лихі люди не мають пісень, бо зло і пісня несумісні.

