Презентація "Роль матері і батька і прабатьків у вихованні та розвитку дитини"

Роль матері і батька та прабатьків у розвитку й вихованні дитини

План лекціїРоль прабатьків у розвитку й вихованні дитини4 Основні аспекти впливу родини на розвиток і виховання дитини1 Роль батька у розвитку й вихованні дитини2 Роль матері у розвитку й вихованні дитини3 Поради батькам щодо виховання та розвитку дітей5 Конфліктні ситуації: способи вирішення6

Література. Брайсон Тіна Пейн, Сігел Деніель Дж. Секрети мозку: 12 стратегій розвитку дитини. – Київ, 2017. – 192 с. Трейсі Катчлоу Від 0 до 5. Прості підказки для розумних батьків. – вид. «Альпіна Паблішер», 2021. – 276 с. Еріка Райшер. Супербатьки. 75 успішних стратегій виховання. – вид. «КМ-БУКС», 2018. – 208 с. Лариса Шрагіна. Немовля-малеча-підліток. Мудрі формули виховання. – вид. «Брайт Букс», 2016. – 160 с. Петрановська Л. Велика книга про вас і вашого малюка. – 2017. – 467 с. Барбара Тростлер, Майрон Ла Бен, Елізабет Ла Бен Ваші онуки. Як стати справжніми друзями: Пер. з англ. – М.: Алитіна нон-фікшн, 2014. – 214 с.

Дитина – моє друге серце, моє друге єство. В. Сухомлинський

Розминка «Народна мудрість»* Яке дерево, такий клин, який батько... (такий син).* Хто дітям в усьому потакає, той потім... (сльози проливає).* Дитина – що віск, що хочеш... (те й зліпиш).* Учи дитину, поки поперек лави лежить, а як уздовж лави ляже... (тоді пізно вчити).* Від маленьких дітей болить голова, а від дорослих – ... (серце). * Які мама й тато, така і ... (дитина).

1. Основні аспекти впливу родини на розвиток та виховання дитини

Основні аспекти впливу родини на розвиток та виховання дитини. Якщо хочеш виховати хорошого сина, то з малюком поводься, як з царем; з підлітком – як зі слугою; а юнакові будь другом. Ця мудрість говорить про те, що виховний процес і роль у ньому батька і матері залежить від віку дитини.

Сучасні психологи В. Сорокін та І. Кулагіна визначають чотири періоди, коли в стосунках «дитина – батьки» відбуваються вагомі зміни, що потребують певної реакції та корекції з боку дорослих. До 3 років – повна залежність від батьків. З 3 до 9 років – безумовне захоплення батьками. З 9 до 16 років – часткове розчарування в батьках. З 16 років – самостійне життя.

Будувати стосунки з дітьми потрібно не за моделлю «керівник – підлеглий», а за моделлю «від серця до серця». І починати їх треба від дня народження дитини. З ранніх років залучайте малюка до спільної хатньої роботи, де він буде в ролі помічника і братиме на себе частину відповідальності, за що отримає від батьків щире слово подяки та захоплення. Діти з 4-го року життя починають цікавитися і проявляти ініціативу у веденні домашніх справ, допомагають в організації та проведенні сімейного відпочинку тощо. Отож, важливо підтримати дитину.

Основні аспекти впливу родини на розвиток та виховання дитини. Але найголовніше не те, що ми робимо: граємося чи працюємо, а те, що ми разом, що саме в такій спільній активності будуються близькі дружні стосунки, взаєморозуміння і повага. Третій період – з 9 до 16 років – найскладніший для батьків. В цей період потрібно зробити все, що від нас, батьків, залежить, щоб приводів для виявлення поваги і гордощів з боку дитини було більше, ніж причин для розчарування. Цей час можна назвати періодом підготовки до дорослого життя. Ми в змозі перетворити ці роки на час поглиблення стосунків і побудови фундаменту для четвертого періоду, який має стати цікавою дружбою для батька і дитини, – періоду жнив, тобто винагороди за батьківство.

2. Роль батька у розвитку й вихованні дитини

Роль батька у розвитку й вихованні дитини. Батько. Мудрість. Стабільність. Сила. Впевненість. Витримка. Приклад. Захист. Доброта. Порада. Щедрість

Тато, як і мати, впливає на життя, розвиток характеру дитини, а також на її вподобання, смаки. Любов та опіка татусів формують із малечі дорослих, впевнених у собі людей, які відчувають захист. Приклад батька – своєрідний орієнтир, як себе поводити, насамперед для хлопчиків. А дівчатка, здебільшого, шукають майбутнього чоловіка, керуючись образом тата, закладеним глибоко в свідомості ще з раннього дитинства.  Роль батька не обмежується тим, що треба заробити гроші й оплатити рахунки. Залучений до виховання батько може зробити значний внесок у соціальний, когнітивний та емоційний розвиток своєї дитини. Роль батька у розвитку й вихованні дитини

Роль батька у розвитку й вихованні дитини. Батько дуже сильно впливає на розвиток таких якостей в дитині як:стриманість;неквапливість;емоційна врівноваженість;безтурботність;спокій;оптимізм;старанність;відповідальність.

Роль батька у розвитку й вихованні дитини. Аспекти впливу батька на життя малюка

1. Батько є взірцем для наслідування. Для хлопчика приклад батька – це орієнтир правил поведінки та ставлення до світу, до себе та до інших людей в дорослому житті. Це дзеркало, яке показує яким слід бути, як поводитися. Це опора та формування тих рис та якостей характеру, які підготують до реалій життя та сформують образ справжнього чоловіка. Момент спілкування батька з мамою – це теж, показник того, як в майбутньому, хлопчик ставитиметься до осіб протилежної статті, як спілкуватиметься, на яких засадах будуватиме свою сім’ю. Хлопчик буде наслідувати свого батька. Він буде прагнути отримати його схвалення й копіювати поведінку, яка йому знайома, яку він вважає успішною й гідною поваги. У той же час, якщо батько звик домінувати та вдаватись до насильства, своїм прикладом він, швидше за все, виховає жорстокого й авторитарного сина.

1. Батько є взірцем для наслідування. Для дівчинки – це підсвідома цеглинка фундаменту її особистості, яка формує ідеальний образ чоловіка у майбутньому. Це відчуття того, що в світі є людина, до якої завжди можна звернутися за допомогою та захистом, незважаючи ні нащо. Це людина, яку завжди цікавитиме твоя думка та твої переживання чи бажання. Яка похвалить тебе за твої старання та змотивує власним прикладом ставати кращою. Коли дівчинка підросте, вона мимоволі буде шукати в чоловіку якості, які бачила у свого батька.

2. Унікальний досвід ігор з татом. Батьки й матері спілкуються та грають з дітьми по-різному. Коли матері бавляться з дитиною – це особливий контакт та діапазон емоцій, що з’являються в дитини. Ігри дитини один на один з батьком, як правило, є більш стимулюючими й захоплюючими в порівнянні з іграми з матір’ю. Така взаємодія дає дитині можливість пізнати світ і свій власний діапазон емоцій, а також способи справлятися з емоціями в безпечному середовищі.

3. Розвиток когнітивних функцій«Що?», «Чому?», «Навіщо?», «Де?» – це постійні учасники процесу спілкування між батьком та дитиною. Це неймовірно прогресивний інструмент для розвитку пізнавальних психічних функцій дитини. Адже, це розширення світогляду, це розуміння як влаштований світ та чому відбуваються ті чи інші явища, процеси, дії тощо.

4. Підготовка до дорослого життя (виклик)Коли маляті не вдається самостійно щось зробити, зазвичай, мама допомагає закінчити дію. Батько навпаки, ніколи не буде робити щось за дитину, а стимулюватиме, даватиме виклик до самостійного рішення проблеми, не реагуватиме на істерики, крики, плачі, а пояснить та подарує віру у власні сили, простимулює закінчити почате. Це ефективний метод формування здорової самооцінки, впевненості у собі, незалежності та самостійності у прийнятті рішень, підготовка до зовнішнього світу. 

5. Позитивна поведінка. Позитивне спілкування та ставлення батька до дітей формує позитивне ставлення дитини до світу, до інших людей та до самого себе. Відсутність депресій у дорослому житті та високу самооцінку.

6. Дисципліна. Дисципліна є одним з найбільш складних аспектів виховання дітей. Мамі й батьку дуже важливо зберігати спокій під час вирішення складних виховних питань і ніколи не суперечити один одному при дитині. Батьки можуть полегшити життя всієї сім’ї, взявши на себе відповідальність за підтримання дисципліни, оскільки вони, як правило, демонструють більшу ефективність у цьому питанні. Дослідження показують, що батьки більш успішні в підтримці дисципліни у хлопчиків.

7. Цінності та переконання. Батьки перебувають у становищі людей, які розмовляють зі своїми дітьми-підлітками про цінності й переконання, і пропонують їм свободу поряд з почуттям відповідальності. Залучення дітей до спільної домашньої роботи також заохочує їх почуття відповідальності, яке робить більш зрілим їхнє мислення, дає їм відчуття контролю над своїми власними успіхами й невдачами. Це те, що закладає основу майбутньої дорослої людини. У підлітковому віці, саме батько своїм прикладом та виховними моментами показує, що саме, кожне із цих слів означає та яку цінність несе. Важливо залучати дитину до спільної роботи, вчити усвідомлювати свої слова та вчинки, нести за них відповідальність.

Роль батька у розвитку й вихованні дитини. Батько незамінний у житті дитини. Навіть якщо подружжя не разом, батько все одно може успішно грати свою роль. Завдяки спілкуванню з батьком у дитини розвиваються критичне мислення, мотивація, соціальні навички, самостійність і незалежність. Такі діти виростають більш чуйними, мають кращі стосунки в соціумі й набагато ефективніше справляються зі стресами й розчаруваннями. Отже, роль батька у процесі виховання дитини не оцінити. Це важливий елемент у житті кожної людини. Слід пам’ятати, що поведінка, ставлення,  слова, дії, емоції, жести, власний образ наносять величезний відбиток у житті нашої дитини.

3. Роль матері у розвитку й вихованні дитини

Роль батька у розвитку й вихованні дитини. Мати. Мудрість. Краса. Розум. Сила. Впевненість. Витримка. Приклад. Захист. Доброта. Порада. Щедрість

Роль матері у розвитку й вихованні дитини. Не всі матері розуміють, що грають велику роль в створенні міцної родини. Через це відбувається безліч розлучень, які щотижня фіксує статистика. Але головну роль мама грає, звичайно ж, у вихованні дитини. Перше, що дарує мати дитині – це любов. З самого появи крихти молода жінка відчуває це ніжне почуття. Вона передає його в дотиках, погладжуваннях, турботі про малюка. І він відчуває цю любов. Не забувайте, що маленькі діти дуже чутливі до будь-яких емоцій, які спрямовані на них.

Роль матері у розвитку й вихованні дитини. Роль матері у вихованні дитини полягає не тільки в любові, а й уваги. З боку батьків не повинно бути великою опіки, а й зовсім не проводити часу зі своїм малюком – неприпустимо. Тому мама повинна виділити час, який вона проведе з дитиною, залишивши йому частину дня для саморозвитку. Малюк робить помилки в процесі свого розвитку, і в цьому немає нічого страшного. Навпаки, він вчиться на них. Але є моменти, коли потрібно жаліти дитину і розповідати йому про хороше і погане. Тому подбайте заздалегідь про те, щоб у вас було достатньо вільного часу для виховання своїх дітей.

Роль матері у розвитку й вихованні дитини. Велику роль мама грає в стимулюванні здорового способу життя дитини. Але потрібно сказати, що цим повинен займатися і батько. Так як малюк бере приклад зі своїх батьків, вони теж повинні займатися спортом і саморозвиватися. Дитина стане щасливою і успішною, якщо батьки подбають про це заздалегідь і створять необхідні умови для цього. Не кожна людина розуміє свою мету в житті. Тому батьки повинні створювати умови для розвитку дітей, щоб в майбутньому вони могли пізнати щастя і успіх, а, головне, домогтися цього самостійно.

Роль матері у розвитку й вихованні дитини. Роль матері у вихованні дитини зводиться не тільки до того, щоб хвалити і любити свого малюка. Потрібно ще й знати, коли доречно покарання. Адже щоб виростити порядну людину, недостатньо тільки любити його. Тому батьки повинні бути в міру строгими і вміти застосовувати покарання, коли це буде потрібно. Малюк з раннього дитинства повинен розуміти роль мами в її вихованні. Необхідно прищепити йому повагу до матері, адже нерідкі випадки, коли діти не цінують своїх батьків. Тому виховання має бути змішаним, тобто включати як заохочення, так і покарання.

Роль матері у розвитку й вихованні дитини. Але роль матері у вихованні дитини не закінчується в дитинстві. Вона залишається для нього важливою персоною і в дорослому житті. І ніхто, крім мами, більш щиро не зможе оцінити вчинок людини. Саме мати направляє свою дитину на той самий життєвий шлях і допомагає йому зробити потрібний вибір.

Роль матері у розвитку й вихованні дитини. Мати – це світ, в якому дитині легко і комфортно. Вона дарує йому турботу і знайомить з навколишньою дійсністю. Дитина легко засвоює всю інформацію, що приходить ззовні. Тому не варто проявляти багато негативних емоцій, так як це може відбитися на психіці малюка. Немовлята здатні ще повноцінно спілкуватися з людьми, але та любов і турбота, яку дарує мама, замінює слова. Так формується «Я» дитини. Якщо малюк радий, що мама взяла його на руки, або вередує, коли вона відходить від нього, не говорить про його розбещеності. Просто в цей момент дитина усвідомлює роль мами в своєму житті.

Роль матері у розвитку й вихованні дитини. Так уже склалося, що дитина розуміє свою маму і прислухається до неї. По голосу мами, її запаху і дотиків малюк здатний зрозуміти, що це вона і заспокоїтися. Це зв’язок, який не можна руйнувати. Перші правила безпеки закладає саме мати. Вона вчить дитину не вибігати на дорогу, не підбирати сміття з землі, не відбирати іграшки у інших дітей і т. д. Таким чином вона передає йому інформацію про зовнішній світ, про те, як він улаштований. І неважливо, де живе дитина – в мегаполісі або в глухому селі, – ці знання здатна дати будь-яка відповідальна мама.

Роль матері у розвитку й вихованні дитини. З дорослішанням дитини з’являються нові забаганки і бажання. Він тягнеться до друзів, хоче спілкуватися, пізнавати світ. Мати думає, що її роль у вихованні зводиться лише до того, щоб передати малюкові свої знання, цінності, установки. Але це не так! Світ не так просто влаштований. Якби це мало місце бути, діти продовжували б справи батьків. Але ж якщо мати, скажімо, актриса, це зовсім не означає, що її дитина буде талановитий в даній області і мати артистичну натуру. Він цілком може стати інженером або лікарем. Тому роль матері у вихованні дитини зводиться до того, щоб не нав’язувати дитині свої життєві принципи і пріоритети. Навпаки, потрібно вміти бачити вроджені якості малюка і розвивати їх.

Роль матері у розвитку й вихованні дитини. Підлітковий період найскладніший не тільки в житті батьків, але і дітей. Тому роль матері повинна полягати в розумінні бажань підростаючого покоління, його задатків, які потрібно допомагати розвивати. Але щоб це вийшло, необхідно розібратися в собі. Це допоможе виростити людину, котра має комплексів і здатного самостійно досягати всіх успіхів у своєму житті. Щоб виховати підлітка, найкраще мати базову психологічну грамотність, яка дозволить вам впоратися з проблемами, що виникають і зрозуміти свою дитину.

4. Роль прабатьків у розвитку й вихованні дитини

Роль прабатьків у розвитку й вихованні дитини. Серед сучасних підходів до виховання все частіше простежується ідея про те, що виховання дітей бабусями і дідусями має бути лімітований, а роль бабусь і дідусів у вихованні – сильно перебільшена. Звідки ростуть корені даної проблеми? Чому сучасне суспільство тяжіє до відокремлення малої сімейної осередку (чоловік, дружина, діти)?

Роль прабатьків у розвитку й вихованні дитини. Старше покоління буває абсолютно різним. Суть впливу бабусі і дідусі на дітей насамперед не в тому, що онуки неусвідомлено переймають їх стиль поведінки і так далі, а в тому, що уявлення про виховання у старшого покоління може сильно відрізнятися від вашого, в результаті чого з’являється цілий комплекс проблем, пов’язаних з появою у дитини двох різних моральних полюсів. Безсумнівно старші родичі розширюють соціальний кругозір дитини, який завдяки їм виходить із тісних сімейних рамок і набуває досвіду спілкування з іншими людьми.

Роль прабатьків у розвитку й вихованні дитини. Емоційне багатство Дідусі й бабусі завжди відрізнялися здатністю дати онукам якусь частку свого емоційного багатства. Кажуть, що між людьми поважного віку та онуками існує якийсь “містичний зв’язок”: наприклад казка, яку розповідає дідусь, набагато цікавіша, ніж та ж сама, розказана татом. Сімейна ідентичність. Бабусі частіше розказують онукам про своє дитинство чи про дитинство їхніх батьків, що сприяє формуванню в дітей почуття сімейної ідентичності і збереженню родинних традицій.  Присутність у родині бабусі, дідуся або ще старших за віком родичів надає цілісності родині, згуртовує її, збагачує родинне життя поєднанням традицій із процесами змін.

Роль прабатьків у розвитку й вихованні дитини. Світлі спогади. Не треба бути вченим, щоб знати, як багато, люблячі бабусі і дідусі можуть дати онукам. Бабусині млинці, риболовля з дідусем, літо, проведене разом – це найцінніші моменти дитинства, повторення яких ми бажаємо для своїх дітей. Соціальні навички У такому родинному середовищі малюк, підростаючи у природних, звичних від народження умовах, набуває перших навичок соціальної комунікації та контакту з людьми різного віку. Звісно, важливо, аби у родині панувала атмосфера взаємної доброзичливості й розуміння, допомоги й вимогливості, аби членів родини поєднували спільні життєві погляди, інтереси, потреби, моральні цінності. 

Роль прабатьків у розвитку й вихованні дитини. Традиції — вихователь. Традиції – кращий вихователь дитини. Оскільки вони дають найголовніше дитині – впевненість, що так буде завжди, що сім’я завжди, за будь-яких умовах, збереться, і будуть всі разом. Традиції формують у дитини «банк» незвичайних спогадів про дитинство, про ніжні руки матері, про особистість бабусі, про веселу вдачу батька і діда. Ці спогади вона пронесе скрізь життя. Лояльність. Дідусь і бабуся займають у житті дитини таке важливе місце ще й тому, що нічого не вимагають від неї, не карають і не лають, але постійно діляться з нею своїм душевним багатством і теплом.

Роль прабатьків у розвитку й вихованні дитини. Підрив авторитету. У стосунках бабусь і дідусів з онуками є й інші “підводні рифи”. Справа в тому, що вони підривають авторитет батьків, коли дозволяють дитині робити те, що заборонили тато чи мама. Спільні правила. Дуже важливо, щоб усі члени родини, причетні до виховання малюка, знали, приймали і поважали визначену батьками позицію та поводили себе з дитиною однаково. Варто взяти за правило відверто обговорювати з членами родини проблеми розвитку й виховання, успіхи й досягнення, помилки й невдачі як самої дитини, так і дорослих. Це дасть змогу виробити спільні методи сімейної педагогіки, а у разі виникнення спірної чи проблемної ситуації — знайти оптимальний спосіб її розв’язання.

Роль прабатьків у розвитку й вихованні дитини. Потрібно припиняти спілкування?Для того, щоб відповісти на питання про припинення спілкування, варто спробувати поглянути на ситуацію з декількох позицій. А саме з вашої, з позиції бабусь і дідусів і з позиції онуків. Лімітуючи контакти цих трьох груп, ви стошнуєте зв’язки, які формувалися протягом усього життя дитини, але деколи це дійсно необхідно. Якщо ви помічаєте, що ваші поради та доводи з приводу виховання сина чи доньки з разу в раз натикаються на стіну нерозуміння з боку ваших батьків, або бачите, як у вашої дитина стрімко змінюється характер після походів до бабусі з дідусем – будьте готові до рішучих дій.

Роль прабатьків у розвитку й вихованні дитини. Поговоріть з вашим чоловіком або дружиною, спільні рішення часто бувають більш виваженими. Потім не соромтеся обговорити те, що відбувається з вашими батьками, розкажіть їм про те, що вас турбує, чому потрібно міняти ситуацію – в більшості випадків цього буває достатньо. Пам’ятайте, що припинення спілкування з онуками – це крайня міра, якої по можливості варто уникати.

Роль прабатьків у розвитку й вихованні дитини. Сім’я і родинний простір повинні бути територією любові і дружби. Чим більше дружніх, люблячих родичів, тим спокійніше і впевненіше почуває себе дитина.І не забувайте, що від вашого ставлення до старшого покоління залежить те, як ваші дорослі  діти будуть  ставитися до вас у майбутньому.

5. Поради батькам щодо виховання дітей

Поради батькам щодо виховання дітей. Батьки – завжди приклад для своїх дітей. Треба не забувати, що діти копіюють поведінку батьків. Якщо тато реалізовує свою домінуючу роль у родині лайкою, приниженням, а то й силою, то травмована цим дитина, ставши дорослим, буде підсвідомо наслідувати цей тип поведінки у своїй родині.

Поради батькам щодо виховання дітей. Загалом же, незважаючи на всі негативні факти у суспільстві, фахівці вважають, що зараз чоловіки більше приділяють увагу своїм дітям. На її думку, батьківство стало відповідальнішим. Народжувати стали пізніше. Нерідко люди живуть разом, а вже після цього вирішують завести дітей. Головне ж, між батьками має бути одна лінія у вихованні, і якщо є якісь розбіжності, то їх потрібно вирішувати не на очах у дитини.

ПЕДАГОГІЧНИЙ ТАКТРозмовляйте з дитиною так, щоб не образити її грубим словом. Не говоріть з дитиною зразу ж після вчинку. Умійте вибирати місце й час для серйозної розмови з сином чи дочкою. Зауваження дітям при ровесниках не приносить ніякої користі. В розмові з дитиною намагайтесь схилятися до тону порад, щоб було більше прохання, а не категоричних вимог. Поради батькам щодо виховання дітей

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОМАШНЬОЇ ПРАЦІДомашня праця – найважливіший засіб виховання дітей. Привчайте дітей до посильної праці. Хай дитина не зростає черствим споживачем в побуті. Формами домашньої праці можуть бути найрізноманітнішими. ОСОБИСТИЙ ПРИКЛАД«Не думайте, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте. Ви виховуєте її в кожен момент вашого життя, навіть тоді, коли Вас нема дома. Як ви одягаєтесь, розмовляєте з іншими людьми і про інших людей, радієте або сумуєте, як ви відноситесь до друзів і ворогів, смієтесь, читаєте газету – все це має для дитини величезне значення» А. Макаренко. Поради батькам щодо виховання дітей

БАТЬКІВСЬКА ЛЮБОВ ДО ДІТЕЙБатьківська любов до дитини повинна бути розумною. Дитина, яку навчали з дитинства лише брати від інших, ніколи не зможе бути добрим батьком або матір'ю, чоловіком або дружиною, вірним другом, гідним громадянином своєї Батьківщини. ГРА В СІМ'ЇГра в сім'ї – важливий метод виховання. Частіше спілкуйтеся з своїми дітьми через різні види ігор. Серйозні і веселі, голосні і тихі, математичні і літературні, спортивні і музикальні – ігри задовільняють потребу дітей у творчості, розвивають їх допитливість, навчають бути чесними, стриманими, уважними, сміливими, підкорятись колективу, допомагати всім. Поради батькам щодо виховання дітей

ЗНАЙТЕ СВОЮ ДИТИНУЩоб правильно виховати дитину, треба дуже добре придивитись, до поведінки дітей, батьки не можуть розібратись в причинах того чи іншого вчинку сина чи дочки. Педагогічна спостережливість – постійна потреба зрозуміти дитину. Поради батькам щодо виховання дітей

СІМ    БАТЬКІВСЬКИХ  ЗАПОВІДЕЙ1. Не вважайте дитину  своєю  власністю.2. Любіть її такою, якою вона є.3. Не очікуйте, що вона виросте сама такою, якою хочете ви, –  допоможіть їй стати  собою.4. Запам’ятайте:  найголовніший ваш обов’язок – розуміти й втішати. Ви – не суддя, не  приклад для  наслідування, а людина,  на грудях якої можна  виплакатись і у п’ять,  і в п’ятдесят  років. Поради батькам щодо виховання дітей

5.     Не переймайтесь, якщо  не можете  чогось зробити для сина чи дочки. Найгірше, якщо можете, але не  робите.6.     Усвідомте: для дитини зроблено замало, якщо зроблено не все.7.     Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона  віддячить вашим онукам. Поради батькам щодо виховання дітей

6. Конфліктні ситуації: способи вирішення

Конфліктні ситуації: способи вирішення. Криза підліткового віку. Дитина в підлітковому віці почувається вже дорослою. У цьому віці вона більше спілкується з однолітками, щоб показати свою самостійність, вона намагається відійти з-під опіки батьків. Вона хоче мати права дорослої людини і обов'язки дитини. Звідси виникає конфлікт. Які шляхи виходу з такої конфліктної ситуації?

Конфліктні ситуації: способи вирішення. Спілкуватися з дитиною на рівних, як з дорослою. Це підніме Ваш авторитет в очах дитини. Не применшувати її проблеми. Те, що Вам може здатися дрібницею, для неї може бути вселенським горем. Дитина віддалиться від батьків, якщо вони не будуть розуміти її проблем і знайде більш розуміючу людину. Не вирішувати проблеми за неї, а допомогти порадою. Дозволити дитині самостійно приймати рішення про те, як одягатися, чим займатися. Це дозволить дитині відчути, що її поважають і відносяться до неї як до дорослої. Всі серйозні сімейні рішення приймати при безпосередній участі підлітка, щоб він відчув себе повноправним членом сім'ї.

Конфліктні ситуації: способи вирішення. Розлучення батьків. Розставання батьків - сильний стрес для дитини. Поки батьки вирішують свої проблеми, дитина може відчути себе покинутою і нікому не потрібною. Слід приділяти їй увагу в цей складний для неї період. Пояснити дитині ситуацію, сказати, що для неї він завжди залишиться найкращою і улюбленішою в світі.

Конфліктні ситуації: способи вирішення. Неповна сім'я. У сім'ях, в яких немає батька, особливо важко буває хлопчикам. Вони гостріше сприймають відсутність чоловічого спілкування. У їх вихованні не вистачає чоловічого начала, необхідного кожному хлопчикові, щоб вирости у справжнього представника сильної половини людства. Діти в таких сім'ях оточені материнською турботою, а часом і жорстким контролем з боку матері. Вона намагається бути дітям і матір'ю, і батьком, але, як правило, не завжди може впоратися з узятим на себе вантажем. Вихід: потрібно надавати дітям можливість спілкуватися з чоловіками-родичами: дідусями, братами. Завдяки цьому діти не будуть відчувати дефіцит чоловічої уваги.

Конфліктні ситуації: способи вирішення. Поява другої дитини в сім'їЗ появою дитини в родині, старшим дітям приділяється менше уваги. Можна доглядати за молодшою дитиною разом з нею, нехай вона допомагає мамі. А мамі потрібно постійно хвалити старшу дитину, говорити їй, яка вона незамінна і як би їй було важко, якби вона їй не допомагала. Пояснити їй, що вона доросла і є прикладом для молодшого братика або сестрички, їх захисник. Тоді старша дитина відчує себе дорослою, важливою і потрібною.

Конфліктні ситуації: способи вирішення. Способи виходу з конфлікту. З конфлікту можна вийти завжди, тільки при правильному підході до вирішення проблеми. Ні в якому разі не ігнорувати конфлікт, не намагатися придушити дитину своїм авторитетом і силою. Найпростіший спосіб врегулювання конфліктів – спілкування з дитиною. Причому спілкуватися не як дорослий з дитиною, а спілкуватися на рівних.

Конфліктні ситуації: способи вирішення. Дозволяти дитині приймати самостійні рішення. Якщо вона десь оступилася, зробила помилку, не потрібно лаяти її або насміхатися над нею за її невмілі спроби бути дорослою. Краще підтримати її і допомогти порадою. Цікавитися життям дитини, радіти перемогам і допомагати долати труднощі. Саме допомагати, а не вирішувати всі проблеми за неї. Це зайвий раз доведе дитині, що її батьки їй довіряють, поважають її.

Конфліктні ситуації: способи вирішення. Розібратися в причинах виникнення конфлікту, проаналізувати власну поведінку. Можливо, батькам просто хочеться завжди контролювати свою дитину, зробити її залежною від себе. Така поведінка провокує конфліктні ситуації. І, або дитина підкориться натиску батьків і стане безхарактерною, або дитина буде неслухняною, назавжди втратить довіру до батьків.

Конфліктні ситуації: способи вирішення. На закінчення хотілося б сказати: в першу чергу, діти потребують нашої любові, турботи і розуміння. Потрібно постійно виявляти свою любов. Саме так можна уникнути будь-якого конфлікту. Мудрі думки відомих людей: Якщо не знаєш, які твої діти, подивися на їхніх друзів. Найкраще, що батько може зробити для своїх дітей - це любити їх матір. Коли ми вже не в силах змінити обставини, нам доводиться змінювати себе. У людини в гніві відкривається рот, і закриваються очі. Звички батьків, і погані, і хороші, перетворюються на вади дітей. Не думайте, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли ви з нею розмовляєте, або повчаєте її, або наказуєте їй. Ви виховуєте її в кожен момент вашого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома.

Рефлексія. Як майбутня мама я … . Як майбутній тато хотів би … . Свою дитину я бачу … . В моїй родині діятимуть такі загальні правила, як: … . Якщо у мене виникне конфлікт з дитиною, я … .

Творче завдання. Написати есе на тему «Роль матері і батька та прабатьків у розвитку й вихованні дитини» з життєпису своєї родини.

Дякую за увагу!