Презентація "Роль сім'ї у вихованні дітей"

З родини йде життя дитини (роль сім’ї у вихованні дітей)

“Краща школа життя – сім’я” С.Смайлс “Виховання дитини – це не мила забава, а справа, в яку слід вкласти зусилля безсонних ночей, капітал тяжких переживань і багато думок…” Януш Корчак

Сім’я – один з найважливіших факторів соціалізації дитини, це колектив, члени якого взаємозв’язані відповідними обов’язками. Являючись членом сімейного колективу, дитина також вступає в систему існуючих відносин. Якщо в сім’ї панує доброзичливість, увага один до одного, вміння вислухати іншого, повага до старших, то це лише на благо у вихованні кращих рис дитини.

Велику роль у вихованні дітей займають батьки. Вони є першими вихователями, які зміцнюють і загартовують організм дитини, розвивають її мову і мислення, волю і почуття, формують її інтереси, прагнення, смаки, здібності, виховують любов до знань, допитливість, спостережливість, працьовитість.

У сім’ї однаково важлива роль належить як батькові, так і матері. Про силу виховного впливу батьків красномовно говорять такі українські народні прислів’я і приказки: “Який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина”. "Які мамо й татко, таке й дитятко” Слова батька та матері для дитини мають авторитетне значення.

Без глибокої, самовідданої любові до дітей не буває і не може бути повноцінного сімейного виховання.

Однак в любові до дітей треба мати почуття міри, ніколи не впадати в нерозумну, сліпу любов, яка спотворює виховання, калічить дитину. Але і не потрібно виховувати дітей в суворості за допомогою покарань. Батьки, які гарно виховували своїх дітей живуть з ними в любові і дружбі.

Поради батькам щодо виховання дітей

ЗАСТОСОВУЙТЕ ПЕДАГОГІЧНИЙ ТАКТ          Розмовляйте з дитиною так, щоб не образити її грубим словом. Не говоріть з дитиною зразу ж після вчинку.  Навчіться вибирати місце й час для серйозної розмови з сином чи дочкою. Не робіть зауваження дітям при ровесниках, вони не принесуть ніякої користі. В розмові з дитиною намагайтесь схилятися до тону порад, щоб було більше прохання, а не категоричних вимог.

ОРГАНІЗОВУЙТЕ ДОМАШНЮ ПРАЦЮ Домашня праця – найважливіший засіб виховання дітей.  Нехай ваша дитина обов'язково допомагає вам у домашніх справах, давайте їй певні доручення, навчіть самостійно обслуговувати себе — прибирати у своїй кімнаті, мити посуд, прати свої речі, поливати квіти, доглядати за домашньою твариною. Допомагаючи Вам, дитина самостійно привчається до відповідальності.

БУДЬТЕ ОСОБИСТИМ ПРИКЛАДОМ ДЛЯ СВОЇХ ДІТЕЙ «Не думайте, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте. Ви виховуєте її в кожен момент вашого життя, навіть тоді, коли Вас немає вдома. Як ви одягаєтесь, розмовляєте з іншими людьми, радієте або сумуєте, як ви відноситесь до друзів і ворогів, смієтесь, читаєте газету – все це має для дитини величезне значення».          

ЛЮБІТЬ ДІТЕЙ          Любіть свою дитину. Кажіть їй про вашу любов щодня. Вона, можливо, буде соромитись повертати вам такі слова у цей період свого життя, але колись згадає про них. Якщо дитина чинить неправильно, важливо підкреслити, що ви все одно любите її, навіть якщо вам не подобається її поведінка, якщо її дії вас не задовільняють.

ВИКОРИСТОВУЙТЕ МЕТОД ГРИ В РОДИНІ            Гра в сім'ї – важливий метод виховання. Частіше спілкуйтеся з своїми дітьми через різні види ігор. Серйозні і веселі, голосні і тихі, математичні і літературні, спортивні і музичні – ігри задовільняють потребу дітей у творчості, розвивають їх допитливість, навчають бути чесними, стриманими, уважними, сміливими, підкорятись колективу, допомагати всім.

Відмовтеся від звички порівнювати свою дитину з іншими.

Намагайтеся утримуватися від принижень дитини образливим словом, погрозою позбавити обіцяного

Умійте вислухати свою дитину. Станьте для неї партнером по спілкуванню.

«Пам'ятайте, що виховання – це творчий пошук, який не терпить бездумності та поспішних рішень. Уміння розуміти дитину, її стан і мотиви поведінки дозволяють найбільш правильно визначати відповідний підхід до неї. Прекрасні діти виростають у тих сім’ях, де мати із батьком по-справжньому люблять одне одного і разом із тим люблять і поважають людей, оточуючих.