Презентація "Росія. Дидактичний матеріал до уроку"

Росія. Дидактичний матеріал до уроків з всесвітньої історії

Росія. Кириченко В. А. Коротка історична довідка. Російська Федерація. Форма правління. Президентсько-парламентська республіка. Президент. Двопалатний парламент (Федеральні Збори)Уряд Російської ФедераціїОфіційна назва держави. Глава держави. Законодавча влада. Виконавча влада. Герб РосіїПрапор Росії

Росія в перші роки незалежностіКириченко В. А. Утвердження російської державності{22838 BEF-8 BB2-4498-84 A7-C5851 F593 DF1}12 червня 1990 р. Прийняття Декларації про державний суверенітет12 червня 1991 р. Вибори президента Російської Федерації28 жовтня 1991 р. Сформовано керівництво законодавчої та виконавчої влади31 березня 1992 р. Укладено Федеративний договір, який врегульовував відносини центральної влади з суб’єктами федераціїЄльцин Борис Миколайович,перший президент Російської Федерації

Кириченко В. А.подальше погіршення економічної ситуації;значне падіння життєвого рівня населення;загострення конфлікту між центром і регіонами, посилення сепаратистських тенденцій;протистояння демократії та залишків тоталітаризму;напруження взаємовідносин з партнерами по СРСР через поділ власності та правонаступність;втрата союзників у Центральній та Південно-східній Європі;зниження обороноздатності через втрату частини військово-морських баз та розвал системи єдиної протиповітряної оборони;значні фінансові затрати на виведення військових формувань з території сусідніх країн;посилення притоку біженців з зон етнічних конфліктів на території колишніх союзних республік;перетворення Росії у транзитний пункт переправки наркотиків зі Сходу на Захід. Проблеми Росії у перші роки незалежностіРосія в перші роки незалежності

Перехід до ринкової економіки. Кириченко В. А. Плани реформаторівзапровадження вільних цін на товари та послуги;створення умов для розвитку російської економіки;звільнення від державного контролю внутрішньої і зовнішньої торгівлі;широка приватизація і акціонування основних державних підприємств. Наслідки реформрізке підвищення цін на товари та послуги;знецінення трудових заощаджень населення;падіння рівня життя та доходів переважної більшості населення;інфляція, дестабілізація грошово-фінансової системи;розвал окремих галузей промисловості, банкрутство більшості промислових підприємств;зниження конкурентоздатності продукції на зовнішньому ринку та його звуження;акопичення капіталу кримінального та напівкримінального походження;посилення соціально-еконгомічного розшарування та загострення соціальної напруги у суспільстві;конфронтація між законодавчою і виконавчою владою. Ринкова реформа уряду Є. Гайдара. Впровадження у суспільстві ринкових відносин за західним зразком

На фоні економічних реформ, які здійснювалися методами “шокової терапії” та посилення через це соціально-економічної кризи, в Росії посилювалася політична нестабільність та протистояння законодавчої та виконавчої влади. Виконавчу владу в образі президента та уряду підтримували прибічники реформ, представники бізнесу та демократичні сили. На боці парламенту виявилися прокомуністичні сили та більшість депутатського корпусу. Політична криза 1993 р. Кириченко В. А.

Кириченко В. А. Шокова терапія – умовна назва комплексу радикальних економічних реформ, що спрямовані на “лікування” економіки держави, виведення її з економічної кризи. Політична криза 1993 р.

21 вересня 1993 р. президент Єльцин оголосив про розпуск Верховної Ради та З'їзду народних депутатів Росії та формування нового парламенту – двопалатних Федеральних Зборів. У відповідь депутати звинуватили Єльцина у здійсненні державного перевороту та забарикадувалися у будівлі парламенту, яка була заблокована силами внутрішніх військ і міліції. Політична криза 1993 р. Кириченко В. А. Захисники Будинку Рад на барикадах. Москва, початок жовтня 1993 р.

4 жовтня після захоплення прихильниками Верховної Ради будівлі мерії Москви на Новому Арбаті, спроби збройного захоплення ними телецентру в Останкіно, президент запроваджує надзвичайний стан у Москві. Будинок парламенту взятий штурмом із застосуванням бронетехніки, що, в сукупності з неузгодженістю дій військ, призводить до численних (офіційно близько 150) жертв, у тому числі серед випадкових осіб. Політична криза 1993 р. Розв’язка. Кириченко В. А. Молодь спостерігає за штурмом Будинку Рад. Москва, 4 жовтня 1993 р.

Прийнята у ході проведення всеросійського референдуму 12 грудня 1993 р. конституція Російської Федерації проголосила Росію президентсько-парламентською республікою. Глава держави зосередив у своїх руках усю повноту виконавчої влади. Зміцнення влади президента. Кириченко В. А.

Кириченко В. А. Причини війнипрагнення чеченського народу до свободи та незалежності;незгода місцевого керівництва зі статусом республіки у складі Російської Федерації та проголошення незалежності;прагнення центру забезпечити єдність Російської федерації та не допустити її розпаду. Росія за президентства Бориса Єльцина. Перша чеченська війна (1994 – 1996)розігрування Б.Єльциним “національної карти” у протистоянні з М. Горбачовим у період виборчої кампанії 1991 р.(“Беріть суверенітету стільки, скільки подужаєте”);Проголошення незалежності Республіки Ічкерії, що призвело до: -- встановлення в республіці авторитарного режиму Д. Дудаєва;-- мілітаризації та криміналізація чеченського суспільства;-- необмеженої концентрація капіталу кримінальними структурами;-- втрати контролю федеральної влади над республікою;матеріальна та військова підтримка федеральною владою опозиційних Дудаєву сил. Передумови війни

Кириченко В. А. Наслідки31 серпня 1996 р. представники федеральної влади та Республіки Ічкерія уклали угоду про мир, яка передбачала:припинення бойових дій;виведення російських військ з території Чечні;вільні вибори президента Чечні;відкладення визначення статусу території до 31 грудня 2001 р. Росія за президентства Бориса Єльцина. Перша чеченська війна (1994 – 1996)непідготовленість федеральних військ до великомасштабної війни;переоцінка федеральною владою власних військових можливостей та недооцінка сил чеченських бойовиків;бездарність федерального управління та самовпевненість вищого військового керівництва;затяжний характер та мобільні риси війни;жорстокість федеральних військ до мирного населення викликала терористичні дії з боку чеченських бойовиків;війна загрожувала внутрішній безпеці та перспективам існування влади Єльцина;негативна оцінка розвитку подій більшістю країн світу;відкрита підтримка Чеченської республіки ісламськими державами. Особливості

Кириченко В. А.авантюризм та економічна невиваженість реформаторського курсу;спроби поєднання спроб посилення ролі держави в економіці з розвитком ринкових відносин;циклічний розвиток господарства;політична нестабільність та протистояння законодавчої і виконавчої влади;збереження позицій бюрократичним апаратом;союз між бізнесом і політикою, капіталом і владою;корумпованість вищих ешелонів влади;загострення протиріч між державою та найбільшими монополістами: РАО “ЄЕС” та Газпромом;збільшення прірви між прибутками невеликої купки надбагатих та рештою мас;зростання різниці між заможними і бідними регіонами;загострення соціальних протиріч у суспільстві та його поляризація;розвал соціально-культурної сфери;нездатність влади врегульовувати питання і розбіжності з регіонами. Особливості розвитку президентської Росії Б.Єльцина. Росія за президентства Бориса Єльцина

Кириченко В. А.значні поступки Заходу у відповідь на економічну допомогу;втрата впливу на країни третього світу та послаблення позицій на Балканах та Близькому Сході;негативне ставлення до розширення НАТО на схід;поглиблення всебічного співробітництва з країнами Західної Європи та Азійсько-Тихоокеанського регіону;налагодження політичного та економічного співробітництва з країнами СНД. Визначальні риси зовнішньої політики. Росія за президентства Бориса Єльцина

31 грудня 1999 р. Борис Єльцин зробив публічну заяву про свою добровільну відставку з поста президента. Своїм правонаступником він назвав голову уряду Володимира Путіна. Кінець епохи Єльцина. Кириченко В. А. Новорічне звернення Б.Єльцина до росіян,у якому він повідомив про відставку.31 грудня 1999 р.

Вступ Володимира Путіна на пост президента Російської Федерації співпав з початком другої чеченської війни. Кириченко В. А. Федеральні російські війська на марші. 2 жовтня 1999 р. Росія за президентства Володимира Путіна (2000 – 2008)

Кириченко В. А. Передумовиускладнення внутрішнього становища в республіці через відмову федеральної влади надати допомогу;погіршення криміногенної обстановки в Чечні;впровадження у суспільство єдиних ісламських норм;фінансова допомога Чечні країн ісламського світу;посилення у республіці впливу закордонних радикальних ісламських організацій, які підбурювали місцеву владу до військового протистояння з федеральним центром. Друга чеченська війна (1999 – 2009)планувалася як антитерористична операція у відповідь на вторгнення чеченських бойовиків у Дагестан;23 вересня 1999 р. були нанесені потужні ракетно-бомбові удари федеральних військ по Грозному;широкомасштабна наземна військова операція розпочалася 30 вересня;характеризується зміною тактики дій бойовиків – переходом до партизанської боротьби та диверсій і терору;поступово набувала затяжного характеру;викликала потік біженців з Чечні у сусідні республіки. ОсобливостіРосія за президентства Володимира Путіна (2000 – 2008)

Кириченко В. А.створення ефективної системи державного управління;зважений та прагматичний підхід до вирішення питань суспільно-політичного та економічного життя;боротьба з корупцією у всіх ешелонах влади;створення умов для підвищення життєвого рівня населення;відродження економічного потенціалу Росії в цілому та регіонів;структурна перебудова економіки;реформування податкової, бюджетної та митної сфер;земельна реформа з метою формування та розвитку ринку землі;зміцнення ВПК та силових структур;збалансована та зважена соціальна політика;адміністративне реформування, спрямоване на централізацію державної влади. Пріоритети діяльності В. Путіна у першу та другу каденції (2000 – 2008)Путін. Володимир Володимирович. Росія за президентства Володимира Путіна (2000 – 2008)

“Економіка не тільки повернула собі усі позиції, втрачені у 1990-ті, а й створила життєздатний сектор послуг, який практично не існував у радянський період. В Росії накопичено третій за обсягом золотовалютний запас після Китаю та Японії” Видання The Wall Street Journal про економічні підсумки перебування В. Путіна на посту Президента Росії у 2000 – 2008 рр. Думка журналістів. Кириченко В. А. “Головний особистий внесок Путіна в економічну політику полягає у створенні великих контрольованих державою компаній і ренаціоналізації основних енергетичних активів, внаслідок чого створено новий клас олігархів, яких він називає “силогархами” (від терміну “силовик”)” Маршалл Голдман, американський професор економіки. Думка фахівця. Росія за президентства Володимира Путіна (2000 – 2008)

Кириченко В. А.за обсягом ВВП Росія, володіючи значним економічним потенціалом, відстає не тільки від провідних країн Заходу, а й від Китаю, Індії, Бразилії;економічний розвиток країни продовжує носити переважно екстенсивний характер;продовжує залишатися високою залежність країни від експорту нафти, газу, інших природних ресурсів;значний зовнішній борг є тягарем для економіки країни;монополізація ряду сировинних галузей та енергетичної системи;неефективна робота багатьох державних підприємств;застарілість основних виробничих фондів;недостатнє та малоефективне впровадження у виробництво нових технологій;широке поширення корупції у державному апараті управління;поширення організованої злочинності в економічній сфері як у центрі, так і в регіонах. Проблеми розвитку російської економіки. Росія за президентства Володимира Путіна (2000 – 2008)

Коли на горизонті Путіна замаячив кінець другого президентського терміну, той вибрав Дмитра Медвєдєва своїм наступником. Нікого іншого у ролі охоронця престолу Путін не бачив.Інший політик через кілька місяців вже й не згадав би про свого покровителя, тоді як Медведєв забезпечив йому повне домінування. Дмитро Медвєдєв як охоронець престолудля Путіна. Кириченко В. А. Дмитро Медвєдєв і Володимир Путін після перемоги останнього на президентських виборах. 27 березня 2000 р.

Кириченко В. А.запровадження і здійснення широкомасштабної програми модернізації, спрямованої на оновлення економіки та суспільства;структурна перебудова економіки;послаблення залежності країни від експорту нафти, газу, інших природних ресурсів;подолання наслідків світової економічної кризи;боротьба з корупцією у всіх ешелонах влади;відродження економічного потенціалу Росії в цілому та регіонів;зміцнення ВПК та силових структур;адміністративне реформування, спрямоване на централізацію державної влади. Головні завдання Д. Медведєвана посту президента Росії (2008 – 2012)Медведєв. Дмитро Анатолійович. Дмитро Медвєдєв як охоронець престолудля Путіна

За чотири роки президентства Дмитра Медвєдєва ключовими подіями в Росії стали п'ятиденна війна з Грузією, перейменування міліції в поліцію, збільшення терміну президентських повноважень з чотирьох до шести років, а депутатських – з чотирьох – до п'яти та невдала боротьба з корупцією. Дмитро Медвєдєв як охоронець престолудля Путіна. Кириченко В. А. Дмитро Медвєдєв на підмосковному полігоні. 2009 р.

Проміжний підсумок. Кириченко В. А. У підсумку президентство Медвєдєва запам'яталося росіянам як період правлячого тандему президент – премєр-міністр.

Символ рашизму, що виник внаслідок початку вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 р. Наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. в Росії почала формуватися політична ідеологія та соціальна практика владного режиму Путіна, яка отримала назву “Рашизм”. Кириченко В. А. Росія за президентства Володимира Путіна (з 2012)

Кириченко В. А. Рашизм – різновид тоталітарної, фашистської ідеології, симбіоз основних принципів фашизму і сталінізму в політичній ідеології та соціальній практиці владного режиму Росії кінця XX - початку XXI ст. Росія за президентства Володимира Путіна (з 2012)

Ознаки та прояви рашизму. Кириченко В. А.відсутність ідеології як системи, заміна її суперечливою сумішшю імперства, великодержавного шовінізму, релігійного традиціоналізму, що ґрунтується переважно на ностальгії за радянським минулим;химерне поєднання поглядів на світ як на поле тотальної звірячої боротьби за виживання з претензією на високу духовність;протиставлення себе західним, ліберально-демократичним цінностям та інститутам, зокрема вільним виборам, народовладдю та іншим громадянським правам і свободам;класова ненависть до західних демократій;утвердження культу національного лідера (вождя), який повернув Росії “велич”;утвердження ідеї “особливої цивілізаційної місії” росіян через їхню “богообраність”. Олександр Дугін, російський філософ фашистського напрямку, ідеолог рашизму. Росія за президентства Володимира Путіна (з 2012)ідейні

Ознаки та прояви рашизму. Кириченко В. А.правовий нігілізм, нехтування міжнародним правом та базовими конституційними нормами;заперечення сили права і утвердження права сили;так звана “вертикаль влади” з диктатором Путіним на верхівці;“ручне керування” державою та суспільством з утвердженням “сильної державної влади”;ліквідація де-факто конституційного федерального устрою держави (“федеративна” Росія тільки за назвою);ліквідація незалежності законодавчої, судової влади та ЗМІ, вибірковість судочинства; імітація політичного життя, маніпуляція ним;мілітаризм та опора на силовиків, шпигуноманія, конспірологія;беззаконня та масове насильство як повсякденні методи діяльності правоохоронних органів;переслідування інакодумців, репресії проти опозиції;провокації, терор та геноцид влади, у тому числі і щодо політичних опонентів;зрощення держапарату з організованою злочинністю;зрощення церкви з державою. Росія за президентства Володимира Путіна (з 2012)політико-правові

Ознаки та прояви рашизму. Кириченко В. А.внутрішня колонізація;формування класу “сучасного неодворянства” з наближених до Путіна ФСБшників та чекістів та їхнє безконтрольне збагачення; архаїчна, паразитарна сировинна економіка;падіння економічної активності, стале падіння економіки та фінансової системи країни, девальвація рубля; чиновницький монополізм господарства проїдання;фінансові зловживання державних чиновників та корупція у всіх ешелонах влади;зрощення держчиновництва з економічною олігархією; трансформація в олігархів “силового” чиновництва;силовий переділ власності, рейдерські захоплення підприємств та фірм кланом Путіна;розкрадання державного бюджету як повсякденна практика;вкладення вкрадених коштів у нерухомість за кордоном з метою приховування статків. Росія за президентства Володимира Путіна (з 2012)соціально-економічні

Ознаки та прояви рашизму. Кириченко В. А.створення профашистських державних молодіжних рухів та організацій, їх фінансування, утримання та “промивання мізків” їх учасників; залучення неонацистів для цькування закордонних дипломатів, нападів на антиурядові організації та партії;запозичення політичними інститутами держави принципів організації, психології та етики кримінальних угруповань; створення керованої та контрольованої “опозиції”;утвердження відвертої диктатури, самовладдя Путіна та тоталітаризму. Росія за президентства Володимира Путіна (з 2012)внутрішньополітичніімперський реваншизм, прагнення повернення до статусу наддержави;неповага до суверенітету та зовнішня агресія проти країн - колишніх республік СРСР;підтримка антидемократичних, диктаторських, антинародних та терористичних режимів та сепаратистських рухів по усьому світу;торгівля зброєю в “гарячих точках” планети;ізоляція Росії в ООН, початок повернення “залізної завіси” та епохи “холодної війни”.зовнішньополітичні

Кириченко В. А.обнуління президентських термінів В. Путіна. Діючий президент може обиратися на пост глави держави, не дивлячись на чотири терміни перебування на посаді;встановлення пріоритету конституції та законів РФ над нормами міжнародного права. Конституційна реформа як зміцнення особистої влади та позицій Володимира Путіна Засідання Державної Думи РФ. В. Путін погоджується з обнулінням своїх президентських строків. 10 березня 2020 р. Росія за президентства Володимира Путіна (з 2012)

“Обгрунтування того, чому Путіну слід було б залишитися на своєму посту, показує, наскільки крихкою є насправді його Росія. Її стабільність залежить не від функціонування державних інститутів, а від неформальних та непрозорих владних відносин”. Видання Frankfurter Allgemeine Zeitung, 5 березня 2020 р. Думка журналістів. Кириченко В. А. “Обговорення в Думі є великим фарсом, який розкрив, як в Росії функціонує політика. Цей спектакль був необхідним, тому що одноосібне рішення Путіна, якби про нього було оголошено відкрито, могло викликати ту ж реакцію, що й його повернення в Кремль у 2012 році: протести”. Райнхард Фезер, політичний оглядач видання Frankfurter Allgemeine Zeitung. Думка фахівця. Росія за президентства Володимира Путіна (з 2012)

Ознаки та прояви рашизму. Кириченко В. А.державна монополізація засобів масової інформації;відверта брехня та перекручування фактів в підконтрольних державі ЗМІ з метою “програмування” суспільної свідомості й маніпулювання нею;обмеження свободи слова, інтернет, свободи зібрань, свободи віросповідання тощо, повернення цензури;закриття чи переслідування опозиційних та незалежних засобів масової інформації;міфологізація минулого, фальсифікація історії на державному рівні; придушення або поступова ліквідація незалежних суспільних інститутів;придушення решток демократичного суспільства в країні;відверта інформаційно-пропагандистська війна з країнами Заходу. Росія за президентства Володимира Путіна (з 2012)інформаційніКарикатура на російську державну пропаганду. Худ. В. Орел

Ознаки та прояви рашизму. Кириченко В. А.систематична, відверта й патологічна брехня перших осіб держави;згода більшості населення з перекрученнями та брехнею “в інтересах держави”;поєднання холуйства і хамства;відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до людської культури;апеляція до підсвідомості суспільного дна, ненормативна лексика та кримінальна феня на вищому державному рівні;зневага до особистості, прагнення розчинити особистість у “більшості” і придушити меншість;орієнтація на пасивність, а не активність мас. Сучасний малюнок. Росія за президентства Володимира Путіна (з 2012)мораль та людські якості

Психологічні риси рашизму. Кириченко В. А.авторитарна особистість, яка має ностальгію за “сильною рукою”; радянська свідомість переважної більшості населення;масовий імперсько-шовіністичний психоз, ностальгія за імперською величчю;прагнення панувати, підкорити людей своїй волі;прагнення багатьох росіян підкорятися, позбутися свого “я” та власної ідентичності, розчинитися у масі;спроби уникнути загрози зовнішнього світу шляхом його руйнування;втрата власної особистості, самоуніфікація, засвоєння загальноприйнятих шаблонів;отупіння. Росія за президентства Володимира Путіна (з 2012)

Рашизм як система культів. Кириченко В. А.культ особистості Путіна як єдиного вождя і єдиного лідера на всі часи;культ традиції: “дєди ваєвалі”;культ діяльності заради діяльності (георгієвські стрічки, символи рашизму на автомобілях чи в побуті тощо);культ сили і влади, зневага до слабких;культ героїзму, мужності і смерті (бути героєм країни, щоб здолати будь-якого ворога);культ мертвих у формі культу перемоги у Другій світовій війні;культ неприйняття і заперечення реальності відсталості країни та суспільства;культ протистояння змові усього світу проти Росії і росіян;культ прирівняння незгоди до зради (хто не з нами – той проти нас);культ образу ворога (причому часто доволі суперечливого);культ війни і тероризму;культ підміни понять і вибіркового популізму;культ грабіжництва/мародерства (не вкрадеш - не проживеш). Цар у всій красі. Сучасний фотоколаж. Росія за президентства Володимира Путіна (з 2012)

Кириченко В. А. Культ особистості Путіна як єдиного вождя і єдиного лідера на всі часи, що зародився в середовищі російської політичної еліти та російському суспільстві на початку 2000-х рр. сприяв становленню диктатури Путіна у сучасній Росії. Одна з учасниць мітингу на підтримку Путіна. Чита (Росія), осінь 2023 р. Росія за президентства Володимира Путіна (з 2012)

Кириченко В. А.7 квітня 2022 р. Генеральна асамблея ООН виключила Росію із Ради ООН з прав людини;13 жовтня 2023 р. ПАРЄ одноголосно прийняла резолюцію, яка визнає президента Росії Путіна диктатором, а Росію – диктатурою. Реакція світу на диктатуру Путіна Росія за президентства Володимира Путіна (з 2012)Сучасний малюнок

Кириченко В. А.відсутність інвестицій у провідні та перспективні галузі господарства через західні економічні санкції;системне, хронічне недофінансування усіх сфер виробництва у догоду ВПК;економічний розвиток країни продовжує носити переважно екстенсивний характер;висока залежність країни від експорту нафти, газу, інших природних ресурсів;диспропорції у розвитку економіки;значний рівень тінізації економіки;гальмування розвитку через відсутність ефективного законодавства у сфері розвитку бізнесу і підприємництва;значна забюрократизованість управлінського процесу економікою;низькі темпи економічного зростання через застарілість основних виробничих фондів та відсутність процесів модернізації виробництва;зростаючий дефіцит робочої сили;недостатнє та малоефективне впровадження у виробництво нових технологій;широке поширення корупції у державному апараті управління;поширення організованої злочинності в економічній сфері як у центрі, так і в регіонах. Проблеми розвитку сучасної російської економіки. Росія за президентства Володимира Путіна (з 2012)

Кириченко В. А.спроби відновлення геополітичного впливу на країни третього світу та Близького Сходу;прагнення завадити розширенню НАТО на схід;загострення військово-політичного протистояння з США та провідними країнами Західної Європи;втручання у внутрішні справи інших держав та підтримка лояльних до Росії режимів;прагнення встановити домінуюче становище та політичний вплив серед країн СНД;поглиблення всебічного співробітництва з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону з метою зниження збитків через економічні санкції Заходу;розпалювання і підтримка сепаратистських настроїв в Молдові, Україні та Грузії;можливість використання сили за межами Росії та СНД заради захисту своїх амбіцій та інтересів. Визначальні риси зовнішньої політики. Росія за президентства Володимира Путіна (з 2012)Малюнок Сергія Йолкіна

Кириченко В. А. Енергоносії як вид політичної зброїРосія використовує енергоресурси у якості зброї політичного тиску і шантажу для підриву єдності у Європі з метою повернення геополітичного впливу на ряд регіонів Південно-Східної Європи, у тому числі й Україну та Молдову. Путін, застосовуючи терористичні методи газового шантажу, дає європейцям повчальний урок, який полягає у тому, що природний газ необхідно якскоріше виключити з енергетичного меню Європи. І не тільки з екологічних міркувань. Ілюстрація за матеріалами depositphotos.com

“Зростання величі Росії” за Путіна здійснюється шляхом агресії до сусідів. Україна - уже третій, після Молдови і Грузії, об'єкт російської новітньої воєнної агресії. Кириченко В. А. Агресія як засіб забезпечення “зростання величі Росії”Ілюстрація за матеріалами depositphotos.com

Серед спільних рис усіх конфліктних регіонів є підтримка Росією діяльності псевдореспублік у внутрішній політиці та зовнішньополітичному напрямі. Кириченко В. А. Агресія як засіб забезпечення “зростання величі Росії”

Порівняльний аналіз участі Росії в розвитку конфліктів на території трьох країн дає змогу говорити про те, що придністровський, південноосетинський, абхазький конфлікти, війна в Грузії, агресія на Сході України і окупація Криму є частинами більшого, системного явища російської зовнішньої політики - російського експансіонізму. Кириченко В. А. Агресія як засіб забезпечення “зростання величі Росії”Зруйноване російськими окупантами селище Пєски на Донеччині. 2015 р.

Кириченко В. А. Експансіонізм – здійснення державою зовнішньої політики, спрямованої на розповсюдження і зміцнення свого панування над іншими державами, регіонами. Агресія як засіб забезпечення “зростання величі Росії”

У цій експансії Росія задіює не лише військову силу, а й ідеологічну війну, підкуп політиків, чиновників і журналістів в Європі та інших регіонах, намагається вплинути на вибори в різних країнах світу, навіть використати питання релігії. Сукупність цих методів агресії дає підстави говорити про новий її вид - гібридну війну, яку Росія веде проти тих країн, які “заважають” встановленню її гегемонії. Кириченко В. А. Агресія як засіб забезпечення “зростання величі Росії”“Гібридна війна”. Мал. С. Йолкіна

“Росія буде розширювати свою територію, збираючи землі і простір, оскільки постійне розширення – не просто одна з ідей, а справжній сенс нашого історичного буття. Збільшення території Росії – незворотній процес. Протягом століть Російська держава з її суровим і малорухомим політичним інтер'єром збереглася виключно завдяки невпинному прагненню за власні межі. Вона давно розучилася, а скоріш за все, ніколи і не вміла виживати іншим чином”. Владислав Сурков,колишній радник Президента Росії. Зі статті для видання “Актуальные комментарии”, 20 листопада 2021 р. Вустами політика. Кириченко В. А. “Мета Росії – побудувати відкриту Євразію від Лісабону до Владивостока…”. Дмитро Медвєдєв,заступник голови Ради безпеки Російської Федерації.5 квітня 2024 р. Вустами політика. Агресія як засіб забезпечення “зростання величі Росії”

У ніч проти 24 лютого 2022 р. президент Росії Володимир Путін заявив про початок “спеціальної військової операції” проти України, фактично розв’язавши проти неї великомасштабну війну. Кириченко В. А. Агресія як засіб забезпечення “зростання величі Росії” “Боротьба, яку ми ведемо, - це боротьба за наш суверенітет, за майбутнє нашої країни та наших дітей. Ми боротимемося за право бути і залишатися Росією”. Володимир Путін,президент Російської Федерації.17 березня 2022 р. Сумбур у голові через запалений розум

Війна в Україні стала одним із найбільших збройних конфліктів після Другої світової війни: активна ліні фронту сягала 1500 км. Такого масштабу бойових дій світ досі не бачив. З перших днів відкритої агресії проти України російське військово-політичне керівництво почало демонструвати кричущу зневагу до усіх писаних і неписаних законів війни. Агресія як засіб забезпечення “зростання величі Росії”Кириченко В. А.

Російське вторгнення в Україну значною мірою застопорилося на усіх фронтах через стійку і добре скоординовану відсіч українських військ. Українці здивували Путіна зламом бліцкригу – плану захоплення України за 72 години. Демілітаризація Російської Федерації,або крах бліцкригу Путіна в УкраїніЗнищена в Україні російська військова техніка. Кириченко В. А.

Крах надій і сподівань. Жалюгідні залишки “елітних” підрозділів армії РФЗазнавши значних втрат у живій силі та військовій техніці, в російській армії зафіксовані випадки масової відмови військовослужбовців від участі у бойових діях, незважаючи на обіцянки щодо надання статусу “ветеран війни”, додаткових грошових виплат та підвищення посадових окладів. Дизертирство та здача в полон стали масовим явищем серед російських військовослужбовців. Кириченко В. А.

Чого досягнув Путін у війні проти України. Путін зачинив для Росії вікно у Європу. Путін зачинив вікно у Європу, яке свого часу “прорубав” Петро ІКириченко В. А.у воєнній сферіотримав втрати у живій силі та техніці, що перевищують втрати СРСР за 10 років війни в Афганістані;розвіяв міф про “другу армію світу”;поповнив українську армію значною кількістю російської трофейної військової техніки;втратив у війні значну кількість офіцерів середньої та вищої управлінської ланки;деморалізував свою армію;сприяв регулярному постачанню в Україну сучасної високотехнологічної західної зброї;розкрив ступінь корупції у власному міністерстві оборони, яке розікрало усі бюджетні кошти;довів неефективність російської військової моделі.у сфері економікиоб'єднав колективний Захід проти Росії;отримав найбільші і найжорсткіші у світовій історії економічні санкції і тотальний вихід західних інвестицій з Росії;сприяв зупинці російського національного виробництва;сприяв втраті росіянами щоденного комфорту життя та падінню рівня життя;сприяв масовому відтоку з Росії кваліфікованих спеціалістів, особливо зі сфери ІТ-технологій;сприяв зростанню безробіття;сприяв недоступності іноземної валюти звичайним росіянам як форми заощадження.у сфері міжлюдських стосунківдовів усьому світу, що росіяни – це синонім масового насильства та терору;об'єднав Європу у презирстві, ненависті і зневазі до росіян;довів світу, що шизофренія буває колективною і безмежною;довів світу, що РФ настільки “заможна” країна, що її армія масово краде в українців унітази, собачі будки, ношені речі;досяг того, що росіянином стало бути соромно, а весь світ залюбки б’є за російський паспорт, російських студентів виключають із західних вузів та піддають булінгу;сприяв тому, що великі українські міста, які були оплотом симпатії до Росії, стали епіцентрами ненависті до “руського міра”;зробив Україну глобальним символом свободи і стійкості;сприяв зростанню престижу української мови та масовому переходу російськомовних в Україні на українську мову спілкування.

Проміжний підсумок. Кириченко В. А. Замість п’єдесталу найвпливовішої людини світу Путін став підозрюваним злочинцем Гаазького трибуналу.

“Поки Росія не повернеться до Московського князівства завбільшки з Бельгію, у її агресивній політиці не зміниться нічого”. Валерія Новодворська,радянський дисидент, російський публіцист і політик.26 червня 2014 р. Точніше не скажеш. Валерія Новодворськарадянський дисидент, російський журналіст, публіцист і політик, правозахисниця. Послідовно і цілеспрямовано виступала проти режиму В. Путіна. Однією з перших серед російських політиків привітала Євромайдан в Україні. Піддавала різкій критиці Росію за її зовнішню політику по відношенню до України, засуджувала анексію Криму та частини території Донбасу. Померла 12 липня 2014 р. після нетривалої хвороби. Найкращий рецепт приборканняагресивності РосіїКириченко В. А.

Найбільша загроза для Росії сьогодні – демографічна проблема. Кількість населення Росії зменшується виключно через спад народжуваності та високу смертність. Кириченко В. А. Росія за президентства Володимира Путіна (з 2012)

15 тисяч загиблих військових в Афганістані фактично поставили на коліна Радянський Союз. Однак це нічому не навчило спадкоємницю СРСР – Російську Федерацію: цифра військових втрат Росії у війні в Україні набагато більша, і вона не зупиняє Путіна. Тому висновок тільки один: найдешевше, що є в цій країні, це людське життя. Кириченко В. А. Росія за президентства Володимира Путіна (з 2012){0505 E3 EF-67 EA-436 B-97 B2-0124 C06 EBD24}Афганська війна (25.12.1979 – 15.02.1989)15 052 Перша чеченська війна(09.12.1994 – 31.08.1996)5 732 Друга чеченська війна(07.09.1999 – 20.04.2000)7 425 Війна в Грузії(08 – 16 серпня 2008)64 Участь у бойових діях в Сирії(з 30 вересня 2015 р.)264 Окупація Криму та Донбасу(20.02.2014 – 23.02.2022)6 544 Російсько-українська війна(з 24 лютого 2022 р.)Військові втрати Росії(за даними американського Центру стратегічних та міжнародних розслідувань (CSIS)

$ 250 тис. Тувинців. Бурятів. Дагестанців. Москвич=35027587 Етнічний геноцид в Російській Федерації як ціна агресії проти України. На одного загиблого жителя Москви приходяться десятки, а то й сотні безповоротних втрат з інших регіонів. За матеріаламиt.me/operativno. ZSUвід 01 серпня 2022 р. Росія за президентства Володимира Путіна (з 2012)Кириченко В. А.

Нацистська Німеччина та Путінська Росія: рівність у підлостіНацистська Німеччина виникла з поразки у Першій світовій війні і продукувала фашизм. Через роки, через відстані…Росія виникла після розпаду СРСР. Поразка у “холодній війні” призвела до посилення тенденцій за “зростання величі Росії”Кириченко В. А. Гітлеру шляхом потужної пропаганди вдалося утвердити у свідомості німців тезу про визначну роль нації і її покликання панувати світом. Путіну шляхом потужної пропаганди вдалося утвердити у свідомості росіян тезу про Путіна-месію, який покликаний встановити новий світовий порядок з визначальним місцем Росії у ньому. Гітлер об'єднав навколо себе на ідеологічній основі палких прибічників сильної влади у сильній державі і спирався на них. Путін об'єднав навколо себе на основі фінансових зв'язків невелику групу олігархів, за особисту відданість яких “закриває очі” на пограбування ними країни. Гітлер був призначений рейхсканцлером у результаті політичної угоди в період економічної і політичної кризи в НімеччиніПутін успадкував посаду в результаті політичної угоди у період економічної і політичної кризи в Російській ФедераціїШляхом прийняття особливих законів Гітлер фактично призначив себе рейхсканцлером Німеччини довічно. Шляхом обнуління президентських термінів та внесення змін до Конституції РФ Путін призначив себе президентом Росії довічно

Нацистська Німеччина та Путінська Росія: рівність у підлостіЧерез роки, через відстані…Кириченко В. А. Через підконтрольну систему засобів масової інформації Гітлер встановив повний контроль над свідомістю народних мас і маніпулював нею. Через систему державних засобів масової інформації Путін встановив повний контроль над свідомістю народних мас і маніпулює нею. Гітлер знищував політичних противників за допомогою підконтрольного репресивного органу партії - СДПутін вдається до знищення опозиції шляхом репресій та фізичного усунення із задіянням підконтрольних спецслужб. Для задоволення амбітних планів Гітлер пішов на порушення Сен-Жерменського договору. Для задоволення амбітних планів Путін пішов на порушення Будапештського меморандуму. Головним ворогом Німеччини Гітлер призначив світове єврейство, звинувативши його у всіх бідах і проблемах для німців. Головним ворогом Путін призначив країни “західного світу”, які нібито прагнуть знищити Росію. У Гітлера була “велика Німеччина” з аншлюсом Австрії і запереченням існування Чехословаччини. Путін вибудовує “велику Росію” з аншлюсом Криму та запереченням існування України. Вже до великої війни Гітлер здобув статус “bad boy” (“поганий хлопець”) у світовій політиці, але співгромадяни обожнювали його. Вже до великої війни Путін здобув статус “bad boy” (“поганий хлопець”) у світовій політиці, але співгромадяни обожнюють його

Путін робить ставку на пасивність мас. Гітлер ставку робив на активність мас. Нацистська Німеччина та Путінська Росія: рівність у підлостіЧерез роки, через відстані…Кириченко В. А. Гітлер проявляв свої загарбницькі плани в Австрії, Чехословаччині, ПольщіПутін не приховує своїх загарбницьких планів в Республіці Ічкерія, Грузії, Молдові, УкраїніМілітаризацію молоді і підготовку її до загарбницької війни Гітлер здійснював через систему молодіжних організацій “Гітлерюгенд”Мілітаризацію молоді і підготовку її до загарбницької війни Путін здійснює через систему молодіжних організацій “Юнармії”Гітлер сам себе призначив фюрером німецького народу. Путін не проти, коли його підлеглі за очі називають царем. Гітлер здійснив окупацію Судет під приводом захисту німецькомовного населення. Путін здійснив інтервенцію на Донбасі під приводом захисту російськомовного населення. Головним партнером Гітлера був диктатор Б. МуссолініГоловним партнером Путіна виступає диктатор О. Лукашенко. У 1939 р. Гітлер разом з СРСР (Й. Сталін) здійснив поділ Європи на сфери впливу. У 2021 р. Путін спробував домовитися про відділення Східної Європи від НАТО

Кириченко В. А. Через роки, через відстані…Знак V в окупованих містах як знак перемоги нацистів. Осло, Норвегія. Париж, Франція. Варшава, Польща. Напис “Німеччина перемагає на всіх фронтах”Наслідування нацизму?Знищена в Україні російська військова техніка

Кириченко В. А. А цар таки голий…49,051,555,557,161,957,462,853,455,952,953,149,743,148,850,247,747,761,465,568,964,153,352,549,257,237,933,429,829,0Індекс довіри Путіну(за даними Всеросійського центру вивчення суспільної думки)34,029,131,564,260,7

Загальний підсумок. Кириченко В. А. За правління Путіна у країні утвердилося панування державно-монополістичного капіталу в економіці, силових структур в управлінні та клерикалізму й державництва в ідеології. Росія не відмовилася від претензій на статус світової наддержави. Зростає загроза з її боку безпеці сусідніх країн через імперську зовнішню політику.